Рішення № 138348392, 17.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6918/26

2/296/4101/26

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Колеснікової Ірини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 через підсистему «Електронний суд» на електронну пошту Корольовського районного суду м. Житомира надійшла вказана позовна заява, в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Ірина Колеснікова просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача :

-заборгованість за кредитним договором № 20.08.2025-100000879 від 20.08.2025 в сумі 32329,88 грн;

- суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.;

- витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 210,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 20.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір (оферта) № 20.08.2025-100000879, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 7000,00 грн строком на 217 днів зі сплатою процентів, фіксована незмінна ставка яких складала 1 % за 1 день користування кредитом, що застосовується протягом всього строку, на який надавався кредит.

29.08.2025, 03.09.2025, 05.09.2025, 27.09.2025, 28.09.2025, 29.09.2025, 24.10.2025, 25.11.2025, 21.12.2025, 23.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено додаткові договори за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до - 18900,00 гривень.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором та додатковими догворами належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, від сплати якої останній ухиляється, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду із позовом про стягнення боргу в примусовому порядку.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 11.06.2026 відкрито провадження у справі №296/6918/26 та постановлено проводити її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін о 10-00 годині 17.07.2026

В судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій заяві розгляд справи проводити у його відсутність. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд цієї справи, однак повістка-повідомлення про розгляд справи 17.07.2026 повернута до суду 07.07.2026 згідно довідки Укрпошти від 30.06.2026 причина невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Отже, вважається, що саме 30.06.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 17.07.2026.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

20.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферта) № 20.08.2025-100000879, що складається з електронних документів пропозиції про укладання кредитного договору (оферта), заявки та підтвердження укладення кредитного договору, які містять всі істотні умови самого кредитного договору та електронні підписи кожної відповідної його сторони.

Електронний підпис позичальника - одноразовий ідентифікатор (Е754)., отриманий в смс-повідомленні на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до Пропозиції про укладання кредитного договору (оферта) від 20.08.2025, кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит на умовах, встановлених у Заявці, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти і комісію.

Зі змісту Заявки від 20.08.2025, підписаною ОСОБА_1 електронним підписом, вбачається, що відповідач 20.08.2025 просив надати йому кредитні кошти в сумі- 7000,00 грн строком на 217 днів зі сплатою процентів, фіксована незмінна ставка яких складала 1 % за 1 день користування кредитом, що застосовується протягом всього строку, на який надавався кредит. Дата повернення (виплати) кредиту 24.03.2026.

29.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 8000,00 гривень (2-й транш).

03.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 9500,00 гривень (3-й транш).

05.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 10500,00 гривень (4-й транш).

27.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 11500,00 гривень (5-й транш).

28.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 12500,00 гривень (6-й транш).

29.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 13500,00 гривень (7-й транш).

24.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 14500,00 гривень (8-й транш).

25.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 15500,00 гривень (9-й транш).

21.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 16500,00 гривень (10-й транш).

23.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 18900,00 гривень (11-й транш).

Таким чином, відповідно до договору від 20.08.2025, додаткових договорів та квитанцій про перерахунок коштів від 20.08.2025, 29.08.2025, 03.09.2025, 05.09.2025, 27.09.2025, 28.09.2025, 29.09.2025, 24.10.2025, 25.11.2025, 21.12.2025, 23.12.2025 ОСОБА_1 отримав в кредит - 18900 грн .

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 20.08.2025-100000879 від 20.08.2025 станом на 26.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає32329,88 грн з яких:

- основна сума боргу - 15413,58 грн;

- відсотки 7160,30 грн;

- відсотки за ст.625 ЦПК України - 9450,00 грн;

- комісія 306,00 грн.

Таким чином суд встановив, що між сторонами виникли зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.

Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

За приписами ч. 1, 2ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Частинами 1, 2ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

20.08.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 , який зареєструвався в Інформаційній системі на вебсайті позивача, було укладено кредитний договір (оферта) № 20.08.2025-100000879, шляхом підписання електронних документів представником ТОВ "Споживчий центр" з використанням - КЕП та позичальником - за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля Е762) отриманий ОСОБА_1 в смс-повідомленні на номер телефону НОМЕР_1 , наступних документів: Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) розміщеної на вебсайті ТОВ "Споживчий центр" у загальному доступі, а також, яка була направлена в особистий кабінет позичальника в Інформаційній системі кредитодавця разом із заявкою сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора .

Порядок укладання кредитного договору та загальні умови кредитування викладені у Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) від (оферти) 20.08.2025

Відповідно до п.2.1. Договору (оферти) електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з п.10.1. Договору (оферти) зазначений договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону, вказаний позичальником при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.

Відповідно до 4.1. Договору (оферти), надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49хх-хххх-3508.

Пунктами 3.1., 3.3. Договору (оферти) передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Дата видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, а також Графік платежів, - встановлюються в Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно з п.7.6. Договору (оферти) у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Основні (істотні) умови кредитування викладені в Заявці кредитного договору №20.08.2025-100000879, яка є невід`ємною частиною пропозиції (оферти), яку позичальник також підписав електронним підписом-одноразовим ідентифікатором (E754), який був надісланий йому кредитодавцем на номер телефону: НОМЕР_1 .

Згідно умов Кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) №20.08.2025-100000879 від 20.08.2025, що викладені в Заявці та у відповіді позичальника про прийняття пропозиції, кредитодавець ТОВ "Споживчий центр" надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на суму 7000,00 грн (п.2 Договору) строком на 217 днів (п.3 Договору). Дата повернення кредиту - 24.03.2025 (п.4 Договору).

Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - "чергові періоди"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.6-7 Договору).

Також договором встановлено комісію, пов`язану з наданням кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання кредиту) - 9% від суми кредиту та дорівнює 630,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 630 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (п.8-9Договору).

У пункті 14 заявки кредитного договору наведено Графік платежів, згідно якого позичальник зобов`язаний протягом строку кредитування, у дату вказану в графіку погашати кредит рівними частинами, а також сплачувати проценти та комісію (усього 7 платежів).

Згідно з п.16 договору орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача складатиме суму 17973,86 грн, з яких 10973,86 грн - загальні витрати за споживчим кредитом.

Пунктом 17 Заявки кредитного договору передбачена Сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 105 грн., за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 105 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100 грн. Сторони домовились, що Кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і одо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією Кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом

Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування.

У відомостях про позичальника ОСОБА_1 які вказані в Заявці кредитного договору (кредитної лінії) №20.08.2025-100000879 від 20.08.2025 зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання кредитних коштів позичальнику за даним договором.

У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії) №20.08.2025-100000879 від 20.08.2025 позичальник стверджує, що підписує та укладає кредитний договір на вищевикладених умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення: E754), яке було відправлене йому (позичальнику) на фінансовий номер 0734843816.

Згідно листа №1-2805 від 28.05.2026 ТОВ "Універсальні платіжні рішення", на підставі договору про переказ грошових коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного з ТОВ "Споживчий центр", 20.08.2025 о 11:56:47 було успішно здійснено переказ коштів на суму 7000,00 грн за номером картки НОМЕР_2 номер транзакції в системі iPay.ua - 838441821, призначення платежу: видача за договором кредиту №20.08.2025-100000879 .

У подальшому, 29.08.2025, 03.09.2025, 05.09.2025, 27.09.2025, 28.09.2025, 29.09.2025, 24.10.2025, 25.11.2025, 21.12.2025, 23.12.2025 між позивачем та відповідачем було укладено додаткові договори за якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до - 18900,00 грн.

Відповідно до квитанцій про перерахунок коштів від 20.08.2025, 29.08.2025, 03.09.2025, 05.09.2025, 27.09.2025, 28.09.2025, 29.09.2025, 24.10.2025, 25.11.2025, 21.12.2025, 23.12.2025 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у загальній сумі - 18900,00 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 частково сплачував заборгованість за кредитним договором, зокрема ним було сплачено:

- 19.09.2025 - 3740,00 грн; 20.10.2025 - 5430,00 грн; 19.11.2025 - 30,00 грн; 20.11.2025 - 5860,00 грн; 19.12.2025 - 3421,90 грн; 21.12.2025 - 2467,80 грн, що сукупно становить - 20678,80 грн, проте такі сплати не відповідали графіку плптежів погодженого сторонами при укладанні договору, що враховано при здійсненні розрахунку заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 20.08.2025-100000879 від 20.08.2025 станом на 26.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає 32329,88 грн з яких:

- основна сума боргу - 15413,58 грн;

- відсотки 7160,30 грн, що нараховані до 24.03.2026, що в межах дії договору;

- відсотки за ст.625 ЦПК України - 9450,00 грн;

- комісія 306,00 грн.

Факт заборгованості за кредитними зобов`язаннями відповідачем не спростовано, тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з позивача основної суми боргу в сумі 15413,58 грн. та процентів в сумі 7160,00 грн.

Щодо комісії в сумі 306,00 грн .

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.1,2,5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Умовами кредитного договору № 20.08.2025-100000879 від 20.08.2025 передбачено, що за надання кредиту в сумі 7000,00 грн сплачується комісія в розмірі 9% від суми кредиту.

Отримавши 7000,00 кредиту відповідач мав до 19.09.2025 сплатити черговий платіж 2800,00 грн, 2170,00 грн кредиту та 630,00 комісії.

Як встановлено судом, відповідач після укладення договору ще 10 разів отримував докредитування, та сукупно отримав від позивача - 18900,00 грн, що підтверджено відповідними доказами. Внаслідок кожного доокредитування нараховувалася комісія, що становила 9% від суми отриманих коштів, що відповідає договірним умовам .

Заборгованість за комісією виникла внаслідок докредитування відповідача 23.12.2025 в сумі 2400,00 грн (2400,00 грн х 9%= 216,00 грн + були несплачені 90,00 грн, за кредитування 21.12.2025 в сумі 1000,00 грн (1000,00 грн х9% = 90,00 грн) = 306,00 грн

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо відсотків нарахованих за ст.625 ЦК України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 дійшов висновку, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

З аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на вказаний кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Таким чином відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в сумі 9450,00 грн.

Враховуючи вищевикладене обгрунтування, суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, що утворилася станом на 26.05.2026 за кредитним договором № 20.08.2025-100000879 від 20.08.2025, а саме - 22879 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 88 копійок з яких:

- 15413 (п`ятнадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень 58 копійок - заборгованість за кредитом;

- 7160 (сім тисяч сто шістдесят) гривень 30 копійок проценти за користування кредитними коштами;

- 306 (триста шість) гривень комісії (пов`язаної з наданням кредиту)..

Щодо судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому за приписами п.4 ч.3 ст133 ЦПК Україїни до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову -32329,88 грн, судом задоволено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача - 22879,88 грн, що дорівнює 70,7% від ціни позову.

Оскільки суд задовільнив позов частково то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1884,18 грн, ( 22879,88 грн : 32329,88 грн х 2662,40 грн= 1884,18 грн) пропорційно до задоволених вимог.

Також матеріали справи містять докази, що на виконання ч.1 ст.177, ч.7 ст.43 ЦПК України позивачем на адресу відповідача було направлено позовну заяву з додатками у паперовому виді - цінним листом з описом вкладення.

Згідно квитанції №2089685 від 29.05.2026 витрати на відправку кореспонденції склали 210,18 грн .

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 210 (двісті десять) гривень 18 копійок, як витрат, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст. 12-13, 76-81, 89,247, 258, 263-265, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Колеснікової Ірини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість станом на 26.05.2026, що утворилася за кредитним договором № 20.08.2025-100000879 від 20.08.2025 та становить - 22879 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 88 копійок з яких:

- 15413 (п`ятнадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень 58 копійок - заборгованість за кредитом;

- 7160 (сім тисяч сто шістдесят) гривень 30 копійок проценти за користування кредитними коштами;

- 306 (триста шість) гривень комісії (пов`язаної з наданням кредиту).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) гривні 18 копійок та 210 (двісті десять) гривень 18 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про сторони:

ПОЗИВАЧ- Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

(ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ,

адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А)

ВІДПОВІДАЧ- ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя В. М. Шкиря