Рішення № 138348143, 26.01.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20659/25

провадження № 2-о/753/159/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Котенко Р. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Троцковець К. В.,

представника заявника адвоката Воронко В. В.,

інші учасники справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві за правилами окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ржищівська міська рада Обухівського району Київської області про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

заявник ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Воронко Вікторії Вікторівни, звернулась до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту родинних відносин між та її двоюрідною бабою - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна баба (внучата тітка) ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 та земельну частку (пай) члена сільськогосподарського підприємства «Обрій» в селі Уляники Київської області.

Після смерті ОСОБА_2 заявниця звернулася до Ржищівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 . Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено на підставі того, що надані заявницею документи не дозволяють підтвердити наявність родинних стосунків між нею та померлою, оскільки у ОСОБА_1 відсутнє свідоцтво про народження дідуся - ОСОБА_3 , який був рідним братом ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення факту родинних відносин є необхідним для реалізації заявницею її спадкових прав на майно померлої двоюрідної баби (внучатої тітки), оскільки відсутність документального підтвердження родинного зв`язку унеможливлює законне оформлення спадщини.

У зв`язку з вищевикладеним, заявниця просила заяву про встановлення родинних відносин задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, для розгляду справи визначено суддю Котенко Р. В. як головуючу у справі.

Ухвалою від 18 листопада 2025 року у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження у судовому засіданні на 14 січня 2026 року о 14 год. 30 хв.

У судове засідання з`явилась представник заявниці адвокат Воронко Вікторія Вікторівна.

Представник Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

10.12.2025 до суду надійшло клопотання Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області, у якому Рада просила проводити розгляд справи у відсутність їх представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області.

У судовому засіданні представник заявниці - адвокат Воронко В.В. підтримала вимоги, викладені у заяві, та просила суд їх задовольнити. Надаючи пояснення, представник заявниці повідомила суд, що померла ОСОБА_2 є рідною сестрою діда заявниці та тіткою для її матері - ОСОБА_4 , а тому, відповідно, для неї померла є двоюрідною бабою (внучатою тіткою). За життя ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована у селі Уляники Обухівського району (колишні Кагарлицький район) Київської області.

Померла ОСОБА_2 власну родину не створила, чоловіка та дітей не мала, інші кровні родичі: її батьки та рідний брат - ОСОБА_3 померли дуже давно.

Отже, єдиними кровними родичами померлої ОСОБА_2 були заявник та її мати - ОСОБА_4 , яка останні роки свого життя постійно проживала разом з тіткою, а догляд за ними здійснювала саме заявниця.

Так, за життя, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 залишила заповіт на все своє майно на користь ОСОБА_4 , зазначивши при цьому у заповіті про ступінь споріднення з племінницею - ОСОБА_4 .

Однак, мати заявниці - ОСОБА_4 померла з тіткою ОСОБА_2 в один день - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть, долученим до заяви.

У зв`язку з цим заявниця прийняла спадщину після смерті своєї двоюрідної баби (внучатої тітки) за законом, на підставі статті 1265 ЦК України, у п`яту чергу. Проте під час оформлення спадщини з`ясувалося, що у заявниці відсутнє свідоцтво про народження діда - ОСОБА_3 , отримати яке у позасудовому порядку неможливо. Тому для належного оформлення спадкового майна заявниця змушена звертатися до суду для встановлення факту родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_2 .

Суд, заслухваши пояснення представника заявниці, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить до такого.

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд у порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, зокрема родинних відносин між фізичними особами.

Частина друга статті 315 ЦПК України встановлює, що у судовому порядку можуть бути також встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами та доповненнями від 25 травня 1998 року), у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: такі факти відповідно до закону породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , у селі Уляники Кагарлицького району (нова назва району - Обухівський) Київської області ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87-ми років померла ОСОБА_2 , про що виконкомом Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області в книзі реєстрації актів про смерть 29 жовтня 2003 року зроблено запис № 17.

08 грудня 2025 року, на виконання ухвали від 18 листопада 2025 року, до суду надійшла копія спадкової справи № 67 щодо майна померлої ОСОБА_2 , заведеної 24 березня 2004 року.

Із зазначених документів встановлено, що 24 березня 2004 року заявниця звернулась до Ржищівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті своєї двоюрідної баби (внучатої тітки) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просила видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину.

28 травня 2005 року листом № 67 Ржищівська міська державна нотаріальна контора повідомила заявниці, що їй необхідно подати докази про родинні відносини з померлою, а у випадку їх відсутності, ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду за підтвердженням факту родинних відносин.

Згідно з повідомленням Центрального державного історичного архіву України № 742 від 18 липня 2005 року метричні книги православної церкви села Уляники Київського повіту і губернії за 1900-1913 роки не збереглись, тому видати архівну довідку про народження ОСОБА_3 немає можливості.

Отже, суд встановив, що у заявниці відсутні документи, що підтверджують родинні відносини із померлою ОСОБА_2 , оскільки у заявниці немає свідоцтва про народження її діда - ОСОБА_3 , який був рідним братом померлої ОСОБА_2 .

Звертаючись із цією заявою до суду, заявниця просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її двоюрідною бабою (внучатою тіткою).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві народилась заявниця - ОСОБА_1 . Факт її народження підтверджується актовим записом про народження № 2670.

Згідно з указаним актовим записом, батьками ОСОБА_1 зазначені: ОСОБА_5 - батько, та ОСОБА_4 - мати.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , 03 травня 1959 року Уляниківською сільською радою Ржищівського району Київської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що складено актовий запис № 11. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .

ОСОБА_6 , мати заявника, народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Уляники Ржищівського району Київської області. Згідно з копією свідоцтва про народження, її батьками зазначені: ОСОБА_3 - батько, та ОСОБА_9 - мати.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Уляники Кагарлицького району Київської області, батьками у свідоцтві зазначено: ОСОБА_10 - батько, та ОСОБА_11 - мати.

Із заповіту, складеного від імені ОСОБА_2 та посвідченого 01.12.1988 секретарем виконавчого комітету Б-Щучинської сільської Ради народних депутатів Кагарлицького району Київської області за реєстровим № 51 вбачається, що заповідач заповіла на випадок своєї смерті все своє майно ОСОБА_4 . При цьому у заповіті вказаний родинний зв`язок між заповідачкою та ОСОБА_4 , а саме, що остання є племінницею ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою Балико-Шучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 29 жовтня 2005 року № 886 заявниця проживала із своєю бабою ОСОБА_2 та здійснила її поховання.

Як роз`яснено у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин у разі, коли встановлення такого факту безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту родинних відносин, а саме, що померла ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внучатою тіткою (двоюрідною бабою) заявниці, необхідне останній для прийняття спадщини після смерті її баби.

Наявність спору у цій справі не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В своїй постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей».

Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Поняття «родинність» розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.

Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявник вірно звернулася в суд із заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням принципу «балансу вірогідностей», що підтверджують правдивість обставин, на які посилалася заявниця на обґрунтування своїх вимог, доказами, що знаходяться в матеріалах справи та обставинами встановленими під час розгляду цієї цивільної справи, суд дійшов висновку про доведеність родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту.

Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно, всебічно та об`єктивно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, і які підтверджені доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Виходячи із викладеного, враховуючи наданий заявницею суду обсяг доказів, судом установлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внучатою бабою заявниці.

Враховуючи, що Законом не передбачено порядку встановлення факту родинних відносин та іншого способу у заявника немає, зважаючи на неможливість оформлення заявником спадщини після смерті двоюрідної баби без встановлення факту родинних відносин, суд вважає заяву обґрунтованою та доведеною.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 3, 4, 10, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 -- задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного оскарження.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Ржищівська міська рада Обухівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358218, місцезнаходження: Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, буд. 22.

Повне рішення складено 12 червня 2026 року.

Суддя Р. В. Котенко