Рішення № 138348119, 17.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2611/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Радченко В.Є.

при секретарі судового засідання Яцишин В.А.

за участю:

представника позивача Пилипа І.Д.

представника відповідача Скочиляс Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Пилип Іван Дмитрович ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885; адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про стягнення нарахованої, але не отриманої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення нарахованої, але не отриманої пенсії.

Свої вимоги мотивує наступним. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 380/22154/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 28.01.2023, позов задоволено повністю. На виконання вказаного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та визначено суму недоотриманої пенсії (заборгованості) за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 у розмірі 44 593,50 грн, що підтверджується розпорядженням за пенсійною справою № 853950-ДД ДПВП Міністерства юстиції України станом на 01.01.2024 та розрахунком на доплату пенсії.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після смерті чоловіка позивачка неодноразово зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами про виплату нарахованої, але не отриманої ним за життя пенсії.

Листом від 15.01.2026 року відповідач повідомив про проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 380/22154/23, однак питання щодо виплати нарахованої, але не отриманої пенсії фактично не вирішив. У подальшому позивачка повторно звернулася до відповідача із заявою від 10.03.2026 року, однак виплату спірної суми пенсії також не було здійснено.

Позивач зазначає, що є дружиною померлого ОСОБА_2 та має право на отримання нарахованої, але не отриманої ним за життя пенсії, оскільки така сума була нарахована спадкодавцю на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, однак не виплачена до дня його смерті.

Таким чином, позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на її користь нараховану, але не отриману пенсію померлого чоловіка у розмірі 44 593,50 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.04.2026 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

28.05.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 380/22154/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 28.01.2023 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі зазначеної довідки та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 380/22154/23 набрало законної сили 12.12.2023.

На виконання зазначеного рішення проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Починаючи з 01.01.2024, відповідачем проведено відповідний перерахунок пенсії, за результатами якого визначено суму недоотриманої пенсії (заборгованості) за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 у розмірі 44 593,50 грн, що підтверджується розпорядженням за пенсійною справою № 853950-ДД ДПВП Міністерства юстиції України станом на 01.01.2024 та розрахунком на доплату пенсії.

У відповідь на звернення позивачки листом від 15.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 380/22154/23 проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Разом з тим, питання виплати нарахованої, але не отриманої за життя пенсії у сумі 44 593,50 грн відповідачем не вирішено.

Отже, згідно з розпорядженням за пенсійною справою № 853950-ДД ДПВП Міністерства юстиції України станом на 01.01.2024 та розрахунком на доплату пенсії, сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.07.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_4 становить 44 593,50 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент смерті ОСОБА_2 нарахована відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 380/22154/23 сума пенсії у розмірі 44 593,50 грн йому виплачена не була.

31.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату нарахованої, але не отриманої за життя ОСОБА_2 пенсії.

Листом № 1300-5304-8/8042 від 15.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивачку про результати розгляду її звернення.

Не погодившись із відповіддю відповідача, 17.02.2026 ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату нарахованої, але не отриманої пенсії.

Листом № 1300-5304-8/39277 від 10.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно повідомило про відмову у виплаті зазначених коштів.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 28.07.1990, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З огляду на положення статей 1218, 1219, 1227 ЦК України спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини 3 статті 52 даного Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де у ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів належних спадкодавцю. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. До прикладу, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Положення частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Отже, право позивача на отримання пенсійних виплат має місце у випадку, якщо такі виплати були нараховані померлому або присуджені йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, проте померлим не були отримані.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була нарахована пенсія, яка належала йому за життя, однак залишилася недоотриманою. ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи, а тому має право на отримання нарахованої, але не отриманої ним за життя пенсії, яку Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області було зобов`язано нарахувати та виплатити на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 380/22154/23, яке набрало законної сили.

Тому позивач відповідно до вимог статті 1227 ЦК України має право на отримання суми нарахованої ОСОБА_2 пенсії, що належала йому за життя та залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту є як ефективними, так і такими, що відповідатимуть його змісту та системі права.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Крім того, спосіб захисту права чи інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (п. 58).

Ці висновки стосуються засад ефективного судового захисту, а тому підлягають врахуванню судом при ухваленні рішення у цій справі.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд, керуючись принципом змагальності, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки позивач як дружина померлого ОСОБА_2 має право на отримання нарахованої, але не отриманої ним за життя суми пенсії, присудженої рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Пилип Іван Дмитрович ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885; адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про стягнення нарахованої, але не отриманої пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , недоотриману пенсію в розмірі 44593,50 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2026 р.

Суддя В.Є. Радченко