Рішення № 138347943, 10.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1262/24

провадження №: 2/398/80/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" липня 2026 р. м. Олександрія Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участі секретаря Суржик І.С.,

представника відповідача Наконечної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача та стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») про захист прав споживача та стягнення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти в розмірі 59 739,51 грн.

І.Зміст позовних вимог.

У обґрунтування позову позивачем зазначено, що вона є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у її користуванні є картковий рахунок № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

06.12.2023 року відповідач по справі безпідставно декількома операціями здійснив списання з належного їй рахунку грошових коштів в розмірі 59 739,51 грн, з призначенням операції - переказ коштів з своєї кратки та телеком послуги. Факт списання грошових коштів на загальну суму 59 739,51 грн. підтверджується випискою по рахунку.

Після проведення вказаних операції та списання коштів, вона одразу заблоковувала картку та повідомила банк про незаконну операцію з її коштами та звернулась до поліції.

Звернувшись до відповідача з вимогою про повернення незаконно списаних коштів отримала відмову у поверненні коштів з посиланням на проведення вказаної операції за участю її картки. Будь-яких розпоряджень по вказаному рахунку щодо списання/перерахунку коштів вона не давала та не вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунку. При цьому, позивач виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила відповідача та правоохоронні органи про подію, яка відбулася. Таким чином, дії банку щодо списання коштів з кредитної картки без розпорядження на це позивача є безпідставними.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

На цьому серед іншого наголосив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 березня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом та призначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10.01.2025 року від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов відзив, у якому зазначає, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не згоден та заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. Щодо доводів позивача щодо переказу коштів з рахунку зазначають, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснено службову перевірку щодо проведених операцій та Службою Безпеки Банку встановлено наступне. 06.12.2023 року в період з 16:58:02 по 17:22:15 з карткового рахунку НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 була списана сума в загальному розмірі 59739,51 грн шляхом здійснення 4 транзакцій:

06.12.2023 року о 16:58 год -213,32 дол. США;

06.12.2023 року о 17:13 год - 24000,00 грн +комісія 840,00 грн.;

06.12.2023 року о 17:17 год. -14000,00 грн + комісія 490,00 грн.;

06.12.2023 року о17:22 год. -12000,00 грн + комісія 420,00 грн.

07.12.2023 до банку надійшло звернення 231207PBNKI000000022624 клієнта ОСОБА_1 , яка повідомила про те що отримала дзвінок з номеру НОМЕР_3 в якому невстановлена особа представившись співробітником банку повідомила про необхідність перевипуску карти та надала інструкції для проведення цієї операції. Клієнт виконавши всі інструкції помітила зміну кредитного ліміту та проведення транзакцій, котрі вона не проводила. Звернення клієнта на гарячу лінію 3700 з приводу шахрайських дій не зафіксовано. Перевіривши логи входу до особистого кабінету Приват24 виявлено вхід з іншого пристрою 2023-12-06 о16:47:10.507, про що банк надіслав повідомлення для підтвердження входу в додаток Приват24 (інформація додається до відзиву) згідно якого клієнт - ОСОБА_1 підтвердила надання доступу до свого акаунту в Приват24 з іншого пристрою, також банк з метою проведення заходів безпеки направив повідомлення про вхід з іншого пристрою на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (інформація додається до відзиву). Інформація щодо логів входу відображена у висновку службової перевірки від 18.04.2024 року.

08.12.2023 року о 23:59:59 сума коштів, яка була списана 06.12.2023 року у розмірі 213,32 дол. США була повернена на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 .

21.12.2023 року банком на звернення клієнта була дана письмова відповідь №20.1.0.0.0/7- 231207/22624 на 605-ВБ від 07-12-2023 р. в якій зазначено, що у випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, рекомендують звернутись до правоохоронних органів. Банк буде намагатись максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти щонайскорішому розгляду даної справи.

У період з 06.12.2023 по 12.04.2024 банк не отримав жодної ухвали на тимчасовий доступ до матеріалів пов`язаних із даною справою, що свідчить про бездіяльність правоохоронних органів.

Згідно вище викладеної інформації виявлено розголошення клієнтом даних доступу до особистого кабінету Приват24, та особисте надання доступу до свого акаунту в Приват24 з іншого пристрою, що являється порушенням п. 1.1.2.1.6. Зобов`язання про нерозголошення інформації з обмеженим доступом. Клієнт Банку зобов`язаний вжити заходів щодо збереження інформації з обмеженим доступом, запобіганню доступу до носіїв інформації з обмеженим доступом як зі сторони третіх осіб, так і працівників та/або членів сім`ї. Враховуючи це згідно п.1.5.5 "Умов і Правил надання банківських послуг": "Банк не несе відповідальності у разі, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, Ідентифікатор користувача, паролі системи "Приват24", пароль(ніку) MobileBanking або проведених Клієнтом операціях стане відомою іншим особам в результаті несумлінного виконання Клієнтом умов їх зберігання і використання і/або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв`язку під час використання цих каналів". Отже, в ході перевірки, порушень зі сторони банку не виявлено.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет. Відповідно до п 2.3.1.1.2. сторони узгодили можливість використання Клієнтом наступних систем дистанційного обслуговування: Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «LiqPay» та «Sendmoney», АТМ, ТСО, SMS, месенджери та будь-які інші системи «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість. Згідно п 2.1.4.7.1, п.2.1.4.7.2. Умов, Клієнт має право здійснювати операції за допомогою Безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності Картки в банкоматі тощо). Процедура ідентифікації Клієнта, який бажає скористатися Безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між Банком та Клієнтом (Фінансовий номер телефону Клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку Клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо).

Пунктами 2.1.4.5.1., 2.1.4.5.2. Умов передбачено, Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї. Відповідно до п. 2.3.1.2.1., Система "Приват 24", в т.ч. мобільна версія, призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет.

На час здійснення спірних транзакцій (20.12.2022 р.) за Позивачем в ПриватБанку обліковувався його фінансовий телефон за номером: НОМЕР_4 , який зазначений клієнтом в анкетах-заявах про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Фінансовий телефон - це номер мобільного телефону, який вказаний і підтверджений клієнтом в банку, як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитися всі фінансові/банківські операції за всіма картками, які є в наявності у клієнта. Тільки один телефон клієнта може бути фінансовим. Так, АТ КБ "ПриватБанк" забезпечив своїх клієнтів гарячою лінією на номер 3700 та відповідно до змісту п. 140 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 164, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Так само, згідно з ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Враховуючи дані вимоги законодавства, зазначають, що позивач на гарячу лінію щодо проведених операцій не звертався та повідомив Банк лише 07.12.2023 року шляхом направлення письмового звернення, отже позивачем своєчасно не повідомлено Банк про проведення вищезазначених транзакцій, то і ризик збитків по зазначеним операціям несе позивач, тобто вже після здійснення цих операцій, а вищевказаними нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитків від здійснення „спірних" операцій.

Наявність кримінальної справи та визнання Позивача потерпілою особою захищають його порушені права, бо Позивач зможе їх стягнути в порядку цивільного позову з шахраїв або звернутися до отримувача всіх переказів згідно ст. 1212 ЦК України. Згідно ст. ст. 1066, 1068 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Більш того, вважають, що власна недбалість та бездіяльність Позивача по захисту власних персональних даних надало змогу третім особам отримати конфіденційну інформацію по картковому рахунку. Верховним Судом прийнята Постанова суду від 01 липня 2020 р. у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), якою підтверджуються вищевказані правові висновки по цій справі щодо провини в подібних ситуаціях саме Позивача/ клієнта через його власну бездіяльність по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону, що дало змогу третім особам отримати вільний доступ до карток ПриватБанка в системі „Приват24".

Наявність порушеної кримінальної справи, арешт шахраїв та визнання Позивача потерпілою особою захищають його порушені права, бо Позивач зможе стягнути всі збитки в порядку цивільного позову з шахраїв. Таким чином, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є неналежним Відповідачем по справі. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

ІІІ. Позиції сторін викладені в судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні 31.05.2024 року позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та пояснила, що 06.12.2023 року на її телефон надійшло повідомлення, що з її кредитної картки знято грошові кошти в сумі 7 000,00 грн. Зауважила, що цю кредитну картку вона ніколи не використовувала з часу її відкриття. Клієнтом банку вона є з 2017-2018 року. Після зняття коштів на її мобільний телефон одразу надійшов телефонний дзвінок від особи, яка представилась представником банку, та запитала, чи здійснювала вона якісь операції з своїми грошовими коштами. На що вона відповіла, що ніякі операції по списанню/перерахуванню грошових коштів не здійснювала, тобто жодного дозволу на списання коштів вона не давала. Тоді цей чоловік повідомив, що вона попала під шахрайські дії. Вона засумнівалась і сказала, що їй потрібно впевнитись, що він дійсно є представником банку, на що він їй повідомив, що зараз він їй в особистий кабінет Приват 24 надішле код. Відкривши Приват24 вона дійсно побачила, що їй надійшли цифри. Після цього, працівник банка їй повідомив про необхідність відкрити нову картку, для того щоб попередити фінансові втрати та вже на нову картку повернути списані грошові кошти. У подальшому їй було скинуте посилання і вона під диктовку виконувала всі дії працівника банку. Перші зняті грошові кошти у розмірі 7000,00 грн їй повернуто. Оскільки це був кінець робочого дня, вона певний час була в дорозі, і вже дома вона виявила зняття інших коштів, після чого викликала працівників поліції. Вони приїхали до неї додому і вона написала заяву.

Представник позивача підтримав пояснення позивачки, просив позов задовольнити.

Представники відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» адвокат Бистров С.А., ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

ІV. Фактичні обставини у справі встановлені судом.

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем банківських послуг АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Як вбачається з виписки по картці/рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) і додатковим рахунком договору SAMDNWFC00072802743 від 14.12.2021 за період 05.12.2023-07.12.2023 відбулися такі операції списання:

- 06/12/2023 року о 16:58 - 213,32 USD, 7 989,51 UAH;

- 06/12/2023 року о 17:13 - 24 840 UAH, з яких 840 UAH - комісія;

- 06/12/2023 року о 17:17 - 14 490 UAH, з яких 490 UAH - комісія;

- 06/12/2023 року о 17:22 - 12 420 UAH, з яких 420 UAH - комісія;

Як вбачається з виписки по карті Універсальна № НОМЕР_7 06.12.2023 року відбулися такі операції списання:

- 06/12/2023 року о 17:13 - 24 840,00 грн;

- 06/12/2023 року о 17:17 - 14 490,00 грн;

- 06/12/2023 року о 17:22 - 12 420,00 грн;

- 08/12/2023 року о 23:59 год. відбулось повернення коштів, Провайдери Інтернету у сумі 7800,05 грн (а.с.5,6).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 06.12.2023 року просить Олександрійський РВП ГУНП в Кіровоградській області притягнути до відповідальності невідому особу котра зняла з її картки грошові кошти в сумі 59 739,51 грн (а.с.8).

Відповідно до рапорту оперуповноваженого СКП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Мороза В. у ході проведення перевірки за матеріалами звернення ОСОБА_1 з приводу заволодіння належними їй грошовими коштами шахрайським шляхом, було встановлено, що 06.12.2023 року близько 17:00 год. заявниці з номеру НОМЕР_8 зателефонував чоловік, який представився як працівник «Приватбанку» ОСОБА_3, та сказав, що по її банківській картці № НОМЕР_2 , відкритій в АТ «Приватбанк», збільшено кредитний ліміт, однак, для цього необхідно ввести в додатку «Приват24» код підтвердження із смс та перерахувати на інші рахунки грошові кошти, після чого вони повернуться в більшій кількості, що заявниця і виконала. В подальшому заявниця побачила, що з її картки були перераховані грошові кошти в сумі 59 000 грн 3-ма платежами на різні рахунки «Монобанк».

У ходів проведення перевірки матеріалами звернення було встановлено, що, в даному випадку вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме шахрайство, тобто заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману особи або зловживання її довірою, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Враховуючи вищевикладене просить дозволу на внесення даних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. (а.с.9).

Відповідно до рапорту №23698 від 06.12.2023 року, 06.12.2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №23698 від 06.12.2023 року як шахрайство. Виїздом СОГ на місці події встановлено, що 06.12.2023 року близько 17:00 год. заявниці з номеру НОМЕР_8 зателефонував чоловік, який представився представником «Приватбанк» ОСОБА_3 та сказав, що по її банківській картці № НОМЕР_2 , відкритій в АТ «Приватбанк», збільшено кредитний ліміт, однак для цього необхідно ввести в додатку «Приват24»код підтвердження із смс та перерахувати на інші картки грошові кошти, після чого вони повернуться в більшій кількості, що заявниця і виконала. Подальшому заявниця побачила, що з її картки були перераховані грошові кошти в сумі 59 000 грн 3-ма платежами на різні рахунки «Монобанк» (а.с.10)

Відповідно до Витягу з ЄРДР від 11.01.2024 (номер кримінального провадження №12024121060000064) вбачається, що 06.12.2023 року близько 17.00 години невстановлена особа використовуючи невстановлену електронно-обчислювальну техніку та мобільний термінал з № НОМЕР_9 отримала доступ до банківської картки ОСОБА_1 відкритої у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 та заволоділа грошовими коштами в сумі 59 000 грн (а.с.11).

З метою з`ясування обставин здійснення зняття коштів з кредитної картки позивача 18.04.2024 року посадовими особами АТ КБ «Приватбанк» було здійснено службову перевірку.

Відповідно до висновку службової перевірки по клієнту ОСОБА_1 встановлено, що 06.12.2023 року вперіод з 16:58:02 по 17:22:15 з карткового рахунку НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 була списана сума в загальному розмірі 59 739,51 грн шляхом здійснення 4 транзакцій:

06.12.2023 року о 16:58 год -213,32 дол. США;

06.12.2023 року о 17:13 год - 24000,00 грн.+комісія 840,00 грн.;

06.12.2023 року о 17:17 год. -14000,00 грн.+ комісія 490,00 грн.;

06.12.2023 року о17:22 год. -12000,00 грн.+ комісія 420,00 грн.

07.12.2023 до банку надійшло звернення 231207PBNKI000000022624 клієнта ОСОБА_1 , яка повідомила про те що отримала дзвінок з номеру НОМЕР_3 в якому невстановлена особа представившись співробітником банку повідомила про необхідність перевипуску карти та надала інструкції для проведення цієї операції. Клієнт виконавши всі інструкції помітила зміну кредитного ліміту та проведення транзакцій, котрі вона не проводила. Звернення клієнта на гарячу лінію 3700 з приводу шахрайських дій не зафіксовано. Перевіривши логи входу до особистого кабінету Приват24 виявлено вхід з іншого пристрою 2023-12-06 о16:47:10.507, про що банк надіслав повідомлення для підтвердження входу в додаток Приват24 згідно якого клієнт - ОСОБА_1 підтвердила надання доступу до свого акаунту в Приват24 з іншого пристрою, також банк направив повідомлення про вхід з іншого пристрою на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.12.2023 року о 16:58:02 отримавши доступ до даних номеру, терміну дії та CVV коду картки НОМЕР_2 за допомогою Приват24, третіми особами здійснено переказ коштів на сервісі DNH*GODADDY.COM: - 213,32 дол.США.

06.12.2023 року о 17:13:46 по 17:22:15 використовуючи дані номеру, терміну дії та CVV коду картки НОМЕР_2 третіми особами за допомогою терміналу MONO011J AT Універсал Банк здійснено 3 перекази коштів.

08.12.2023 року о 23:59:59 сума коштів, яка була списана 06.12.2023 року у розмірі 213,32 дол. США була повернена на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 .

Згідно вищевикладеної інформації виявлено розголошення клієнтом даних доступу до особистого кабінету Приват24, та особисте надання доступу до свого акаунту в Приват24 з іншого пристрою, що являється порушенням п.1.1.2.1.6 Зобов`язання про нерозголошення інформації з обмеженим доступом. Клієнт Банку зобов`язаний вжити заходів щодо збереження інформації з обмеженим доступом, запобіганню доступу до носіїв інформації з обмеженим доступом як зі сторони третіх осіб, так і працівників та/або членів сім`ї. Враховуючи це згідно п.1.5.5 «Умов і Правил надання банківських послуг». Банк не несе відповідальності у разі, якщо інформація про рахунки Клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, ідентифікатор користувача, паролі системи «Приват24» пароль (ніку) MobileBanking або проведених Клієнтом операціях стане відомою іншим особам в результаті несумлінного виконання клієнтом умов їх зберігання і використання і/або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв`язку під час використання цих каналів (а.с.28 зв.бік-30).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Сторони не заперечували існування між собою банківських та кредитно-банківських відносин.

Частиною 3 ст. 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з частиною третьою статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (частина двадцята статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» (в редакцію чинній станом на час виникнення спірних відносин)).

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №164 (в редакцію чинній станом на час виникнення спірних відносин), користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до пункту 141 Положення емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції(пункт 146 Положення).

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16 (провадження №61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою Верховного Суду.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі №489/1649/17).

З огляду на викладене, у такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставою вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

У ході розгляду справи з дослідженого висновку службової перевірки АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» №ZAKL-2024/1-7040860 від 18.04.2024 встановлено, що перевіривши логи входу до особистого кабінету Приват24 виявлено вхід з іншого пристрою 2023-12-06 о 16:47:10.507, про що банк надіслав повідомлення для підтвердження входу в додаток Приват24, згідно якого клієнт - ОСОБА_1 підтвердила надання доступу до свого акаунту в Приват24 з іншого пристрою, також банк направив повідомлення про вхід з іншого пристрою на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З анкети-опитувальник клієнта-фізичної особи ОСОБА_1 вбачається, що в її контактній інформації зазначено фінансовий номер НОМЕР_11 та Е-mail ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, як вбачається з висновку службової перевірки АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» доступ до свого акаунту в Приват24 з іншого пристрою було підтверджено особисто позивачкою. Окрім того перше списання коштів відбулося о 16:58:02 год., наступне о 17:13:46 год., а останнє 17:22:15 год., отже між першим та останнім списанням коштів пройшло 24 хвилини, при цьому жодних дій на попередження кожного наступного списання грошових коштів з її банківської картки, розпоряджень на списання/перерахунку яких вона не давала, позивачкою не вживалось. Звернення клієнта на гарячу лінію 3700 з приводу шахрайських дій цього дня не зафіксовано. Висновок службової перевірки позивачем не спростовано. Аналізуючи інформацію отриману в ході проведення даної перевірки можна зробити висновок, що зняття грошових коштів з банківського рахунку позивача стало можливим внаслідок особистого надання позивачем доступу до свого акаунту в Приват24 з нетипового пристрою. Отже позивачка сприяла своїми діями стороннім особам в отриманні доступу до власного аккаунта «Приват 24» з можливістю повністю розпоряджатися її рахунками та коштами в АТ «КБ «ПриватБанк».

Вказане також підтверджується рапортом №23698 від 06.12.2023 року, відповідно до якого виїздом СОГ на місці події встановлено, що 06.12.2023 року близько 17:00 год. заявниці з номеру НОМЕР_8 зателефонував чоловік, який представився представником «Приватбанк» та сказав, що по її банківській картці № НОМЕР_2 , відкритій в АТ «Приватбанк», збільшено кредитний ліміт, однак для цього необхідно ввести в додатку «Приват24» код підтвердження із смс та перерахувати на інші картки грошові кошти, після чого вони повернуться в більшій кількості, що заявниця і виконала.

ОСОБА_1 визнано, а відповідачем підтверджено, що з повідомленням про шахрайські дії позивачка звернулася наступного дня 07.12.2023 року, а усі транзакції по зняттю коштів були здійсненні 06.12.2023 року вперіод з 16:58:02 по 17:22:15, тобто звернулась позивачка до банку не одразу, а після повідомлення банку про шахрайські дії, жодної операції не проводилось.

Таким чином, відповідальність за здійснення банківських операцій з переказу коштів повністю покладається на саму позивачку. Судом встановлено, що списання грошових коштів з банківських рахунків позивачки відбулись внаслідок її необачної поведінки. Позивачкою не надано належних та допустимих доказів на порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з її карткових рахунків, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у задоволенні яких необхідно відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача та стягнення безпідставно отриманих коштів, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.07.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , проживає та зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Мунтян Володимир Іванович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №199 від 12.12.2005 року, адреса місцезнаходження: м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Поштова,14.

Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1Д.

Суддя Я.М. ПОДОЛЯК