Ухвала суду № 138347443, 17.07.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/374/26

Номер провадження 4-с/954/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Каневського В. О.,

за участі секретаря судового засідання Ферко Г. М.,

представника скаржника ОСОБА_1 ,

стягувача ОСОБА_2 ,

представника стягувача Беспалова О. С.,

розглянувши скаргу представника скаржника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на дії державного виконавця начальника Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Андрійченка Артема Валерійовича, стягувач ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на дії державного виконавця начальника Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Андрійченка Артема Валерійовича, стягувач ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник скаржника зазначила, що рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 вересня 2018 року у цивільній справі № 658/1993/18 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 9546 грн, що підлягає індексації згідно Закону, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 08 червня 2018 року. Постановою Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 26.09.2019 відкрито виконавче провадження № 60154565 за виконавчим листом № 658/1993/18, виданим 14.11.2018 на підставі зазначеного рішення суду. Постановою від 20.03.2025 виконавче провадження № 60154565 прийнято до виконання начальником Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Андрійченко Артемом Валерійовичем. В межах даного виконавчого провадження, постановою державного виконавця від 09.01.2023 було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/ електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать Боржнику. Як стало відомо скаржнику арешт на його грошові кошти був накладений державним виконавцем у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, внаслідок того, що не всі здійснені ним платежі на користь Стягувача були зараховані як аліменти.

Так як внаслідок арешту рахунків боржник не має можливості користуватись ними, зокрема, перераховувати аліменти зі своїх карткових рахунків на рахунок стягувача, то за його дорученням аліменти на картковий рахунок стягувача ОСОБА_2 перераховував їх спільний син ОСОБА_6 , зі свого карткового рахунку. Так ОСОБА_6 в рахунок аліментних платежів ОСОБА_3 було перераховано на користь ОСОБА_2 всього 52 005,16 грн.

Так, 21.06.2024 Боржником через надавача платіжних послуг ТОВ «НоваПей» було перераховано на картковий рахунок доньки, ОСОБА_5 аліменти в сумі 29 900,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 3794546972. Також, за дорученням Боржника, аліменти на картковий рахунок ОСОБА_5 перераховував його син ОСОБА_6 , зі свого карткового рахунку, всього у розмірі 77 149, 00 грн.

Таким чином, відповідно до вищевказаних квитанцій Боржником було перераховано в рахунок сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 159054,16 грн.

Представник скаржника 02.02.2026 звернулась до начальника Каховського ВДВС Андрійченко А. В., з письмовим зверненням, в якому просила врахувати зазначені квитанції та грошові кошти у розмірі 159054,16 грн, зарахувати в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , потім отримала письмову відповідь від 23.02.2026 № 1937, відповідно до якої Начальником Каховського ВДВС Андрійченко А. В. відмовлено Боржнику у зарахуванні вищевказаних квитанцій в рахунок погашення заборгованості по аліментам та здійсненні перерахунку заборгованості. Відмовляючи у здійсненні перерахунку Начальник Каховського ВДВС Андрійченко А. В. послався на неможливість зарахування грошових коштів за наданими квитанціями, сплачених ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 в якості сплати аліментів, оскільки відповідно до рішення суду аліменти на утримання дитини стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , які є сторонами виконавчого провадження. Також до відповіді доданий розрахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом по січень 2026 включно у загальній сумі 377914,68 грн.

Скаржник вважає неправомірними дії Начальника Каховського ВДВС Андрійченко А. В. по не зарахуванню вищезазначених квитанцій в рахунок сплати аліментів та не здійсненню на їх підставі перерахунку заборгованості за аліментами, у зв`язку з чим представник скаржника просить визнати неправомірними дії начальника Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Андрійченко Артема Валерійовича щодо не врахування до розрахунку заборгованості по аліментах, які стягуються у виконавчому провадженні № 60154565 та зобов`язати начальника Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Андрійченко Артема Валерійовича врахувати в рахунок погашення заборгованості по аліментах, які стягуються у виконавчому провадженні № 60154565.

У судовому засіданні представник скаржника просив скаргу задовольнити та визнати дії державного виконавця неправомірними.

Стягувач у судовому засіданні зазначила, що надані кошти не аліментами, а подарункові кошти, які надані на розвиток дитини. Просила у задоволенні скарги відмовити та визнати дії державного виконавця правомірними.

Представник стягувача у судовому засіданні просив визнати у задоволенні скарги відмовити та визнати дії державного виконавця правомірними.

Дослідивши матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження № 60154565, суд вважає, що вимоги скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У частинах першій, третій та восьмій статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Статтею 195 СК України встановлено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.4 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику уразі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи -підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Суд установив, що рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 вересня 2018 року у цивільній справі № 658/1993/18 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 9546 грн, що підлягає індексації згідно Закону, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 08 червня 2018 року.

На виконання вказаного рішення 14.11.2018 видано виконавчий лист № 658/1993/18.

Постановою державного виконавця від 26.09.2019 відкрито виконавче провадження № 60154565 для примусового виконання вказаного виконавчого листа.

За постановою державного виконавця від 09.01.2023 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_3 у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 862958,40 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, доданого до відповіді начальника Каховського ВДВС Андрійченка А. В. від 23.02.2026 № 1937, розмір заборгованості по аліментах у ВП №60154565 станом на січень 2026 року становить 377914,68 грн.

Згідно наданих представником боржника копій квитанцій, які також містяться в копії матеріалів виконавчого провадження син боржника ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 сплачував на рахунок ОСОБА_2 кошти згідно наступних квитанцій, в загальному розмірі 52005,16 грн:

- 15000,00 грн відповідно до квитанції № 670Т-232К-ВН41-8Е66 від 18.02.2023; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 10000,00 грн відповідно до квитанції № СЕЕЕ-В2А7-4НАХ-42М6 від 03.09.2023; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 4975,00 грн відповідно до квитанції № 0919-НТЕ0-Х88Т-ВР8А від 08.10.2023; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 5025,13 грн відповідно до квитанції № Р776-Т42М-М1ЕР-0АЕМ від 11.11.2023; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 10000,00 грн відповідно до квитанції № А003-0В8А-767Е-Х8Р1 від 02.12.2023; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 6000,00 грн відповідно до квитанції № 87СМ-СТЕ6-26СР-8МС9 від 06.04.2024; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 1005,03 грн відповідно до квитанції № 19Е1-1Р3В-М21Е-Е71С від 22.01.2025; призначення платежу: переказ особистих коштів.

Також син боржника ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 сплачував на рахунок ОСОБА_5 кошти згідно наступних квитанцій:

- 2 000,00 грн відповідно до квитанції № ХК5Р-454С-2АКА-РА22 від 17.06.2024; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 11600,00 грн відповідно до квитанції № М63В-ЕКА2-Е365-21ММ від 21.06.2024; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 14000,00 грн відповідно до квитанції № КСН4-12Т2-Т3РХ-8АВ4 від 12.10.2024; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 10000,00 грн відповідно до квитанції № 156С-А725-2ВМО-1НХВ від 04.01.2025; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 5000,00 грн відповідно до квитанції № М5Н5-Н404-Т76М-В2МТ від 26.02.2025; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 3000,00 грн відповідно до квитанції № 5С35-564М-55Т9-8ТТ1 від 15.05.2025; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 9750,00 грн відповідно до квитанції № СТ9К-5В9Р-ТК37-3РЕА від 13.08.2025; призначення платежу: переказ особистих коштів;

- 19800,00 грн відповідно до квитанції ЕАЕС-Х6Н4-ТЕТ3-ТМ4М від 05.09.2025; призначення платежу: переказ особистих коштів.

Також 21.06.2024 Боржником ОСОБА_3 через надавача платіжних послуг ТОВ «НоваПей» було перераховано на картковий рахунок доньки, ОСОБА_5 , кошти в сумі 29900,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 3794546972, призначення платежу: переказ коштів на НОМЕР_1 .

Таким чином, під час проведення розрахунку заборгованості по аліментам державним виконавцем не були враховані кошти, які були сплачені ОСОБА_6 на рахунок ОСОБА_2 , ОСОБА_5 згідно вказаних вище квитанцій.

Відповідно до п. 3,4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012,У разі, якщо боржник не працює і сплачуєаліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

У свої скарзі представник скаржника ОСОБА_1 зазначає, що між Боржником ОСОБА_3 та Стягувачем ОСОБА_2 не існує будь-яких інших зобов`язань, окрім сплати аліментів, стягнутих з Боржника на користь Стягувача за рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 вересня 2018 р. Також не існує і не може існувати будь-яких зобов`язань між Боржником та дитиною ОСОБА_7 , оскільки дитина є малолітньою та не має обсягу цивільної дієздатності на укладення цивільно-правових договорів. Сплата Боржником на користь стягувача грошових коштів у спірний період здійснювалась зі сталою періодичністю, що відповідає періоду сплати аліментів на утримання дитини. Отже відсутність у сторін інших зобов`язань, а також певних домовленостей свідчить про те, що грошові кошти, на які поповнювався картковий рахунок Стягувача та дитини, сплачувались в якості аліментів на дитину за рішенням суду. Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Отже Скаржник мав право перераховувати аліменти на картковий рахунок дитини як самостійно, так і за його дорученням могла перераховувати аліменти на картковий рахунок дитини інша особа, що відповідає нормам чинного сімейного законодавства.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що до нього звертався батько ОСОБА_3 за допомогою сплачувати кошти на певні банківські рахунки, оскільки в батька накладений арешт на його банківські рахунки і він не мав можливості самостійно здійснювати платежі. Щодо призначення платежів ОСОБА_6 у свого батька ОСОБА_3 не цікавився.

В той же час, суд зазначає, що ОСОБА_2 жодного разу не зверталась до банківських установ з заявами про безпідставність надісланих на її рахунок або рахунок дитини коштів, або про їх повернення, не відмовлялася від отриманих грошових переказів, здійснених боржником та використовувала отримані кошти на власний розсуд.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищенаведене рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 вересня 2018 року у справі № 658/1993/18 аліменти на утримання дитини стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 180, 195 Сімейного кодексу України та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець здійснює розрахунок заборгованості за аліментами на підставі виконавчого документа та належних правових підстав, що підтверджують виконання боржником свого обов`язку перед стягувачем.

Щодо квитанцій про перерахування коштів сином боржника ОСОБА_6 на рахунок стягувача ОСОБА_2 , суд зазначає, що зазначені платіжні документи містять призначення платежу «переказ особистих коштів», платником у них зазначено ОСОБА_6 , і вони не містять жодних вказівок на те, що кошти сплачуються за боржника ОСОБА_3 в рахунок виконання рішення суду у цивільній справі № 658/1993/18. Державний виконавець під час проведення розрахунку заборгованості діє у межах повноважень та не наділений правом на власний розсуд трактувати особисті перекази третіх осіб як виконання аліментного зобов`язання боржника.

Щодо грошових коштів, перерахованих ОСОБА_6 та боржником ОСОБА_3 безпосередньо на картковий рахунок неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , суд зазначає таке. Відповідно до рішення суду та ст. 179 СК України стягувачем аліментів є саме мати дитини ОСОБА_2 , яка уповноважена на отримання та розпорядження вказаними коштами для забезпечення потреб дитини. Самостійна зміна боржником порядку виконання судового рішення шляхом перерахування коштів безпосередньо неповнолітній дитині, а не стягувачу, не є належним виконанням судового рішення у розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин цієї справи, суд вважає, що описані вище перекази коштів на рахунок стягувача на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів правильно не враховані державним виконавцем при визначенні розміру заборгованості боржника за аліментами, оскільки відсутні переконливі докази, що син боржника перераховував кошти саме в рахунок аліментів за батька.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи покладений на сторони обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються, зважаючи на відсутність переконливих доказів, що син боржника ОСОБА_6 перераховував кошти згідно зазначених вище квитанцій в рахунок аліментів батька, оскільки на квитанціях сплату коштів призначення зазначені про переказ особистих коштів на рахунок матері та сестри, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.447-452,259,262,268,272 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на дії державного виконавця начальника Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Андрійченка Артема Валерійовича, стягувач ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Реквізити учасників:

Скаржник ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Представник скаржника ОСОБА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Державний виконавець - Начальник Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Андрійченко Артем Валерійович, адреса для листування: вул. Героїв Крут, 39/2, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 34997460;

Стягувач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Представник стягувача - Беспалов Олексій Сергійович, адреса для листування: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

СуддяВ.О. Каневський