Ухвала суду № 138347086, 16.07.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/7127/23

Провадження №2/944/193/26

УХВАЛА

16.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді- Швед Н.П.

за участю секретаря судового засідання- Василиці Н.В.

прокурора Івасівки О.З.

представника позивача Савчук І.В.

представника відповідача Лосина О.Б.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові клопотання представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Лосина О.Б про залишення позовної заяви без руху в цивільній справі за позовом Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області Голоюх В.І. в інтересах держави в особі Львівської обласної ради до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» про витребування земельної ділянки,

встановив:

керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі в особі Львівської обласної ради до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» про витребування земельної ділянки.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача -адвокат Лосин О.Б заявив клопотання в якому просить позовну заяву Франківської окружної прокуратури м. Львова залишити без руху, оскільки, 09.04.2025р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025р. №4292-ІХ (надалі Закон №4292 ІХ).

Зокрема, Законом №4292-ІХ внесено зміни у Цивільний процесуальний кодекс України, а саме:- частину четверту статті 177 доповнено абзацом такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;- у статті 185 частину другу доповнити абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму».

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних Положень Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що на день набрання чинності Законом №4292 ІХ судом не ухвалено рішення за результатом розгляду даної справи, а також враховуючи предмет позову та відсутність в матеріалах справи документів, що підтверджують внесення Позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог абзацу 2 частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, з урахуванням норм чинного законодавства та усталеної судової практики, згідно з якою добросовісність набувача майна презюмується, особа, у якої прокурор просить витребувати майно, вважається добросовісним набувачем доти, доки інше не буде встановлено судом під час розгляду справи по суті. З огляду на це, внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є необхідною процесуальною умовою для забезпечення балансу прав сторін, гарантованого Законом № 4292-IX, та можливості ухвалення рішення про витребування майна у добросовісного набувача. У разі невнесення такої суми суд буде позбавлений можливості задовольнити відповідну вимогу позову, навіть за наявності підстав для її задоволення. Просить клопотання задовольнити.

Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова в підготовчому судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без руху.

В поданих запереченнях прокурор покликається нате,що Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» доповнено статтю 390 ЦК України частиною п`ятою наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.

Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади».

Також ч. 6 ст. 164 ГПК України передбачено, що у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

За змістом наведених норм вбачається, що механізм компенсації вартості майна, яке незаконно вибуло з володіння держави чи територіальної громади, застосовується виключно у разі, якщо відповідачем за позовом прокурора є добросовісний набувач. Так, стаття 388 ЦК України розкриває поняття добросовісного набувача це особа, яка придбала майно за відплатним договором в іншої особи, що не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати. Звертаючись із цим позовом до ОСОБА_1 прокурор вказав у позовній заяві, що відповідач є недобросовісним набувачем і на цій обставині прокурор наполягає.

Відтак, передача безоплатно у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення для садівництва не у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств, а також деградованих і малопродуктивних угідь для залісення є незаконною.

Окрім того, як вже зазначалось, спірна земельна ділянка у складі єдиного лісового масиву перебуває у постійному користуванні Яворівського ДЛГП «Галсільліс».

Застосування приватно-правових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб) ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11. 2022 у справі № 522/14900/19 (провадження № 61- 10361св22)).

Отже, законодавство України обмежувало безоплатне передання у приватну власність громадян земель лісогосподарського призначення випадками передання за рішенням уповноваженого органу тільки замкнених земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств, а також деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. Таке обмеження, визначене на момент виникнення спірних правовідносин у пункті "г" частини 3 статті 83 і в статті 56 ЗК України, було доступним, чітким і зрозумілим, а наслідки його недотримання з огляду на положення ЦК України - передбачуваними для будь-якої особи, яка набула земельну ділянку лісогосподарського призначення, що не є замкненою, для садівництва. (аналогічні висновки сформульовано Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі № 911/3738/17). Просить відмовити в задоволенні клопотання.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача Савчук І.В. заперечила щодо задоволення клопотання про залишення позову без руху,та підтримала позицію прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Як зазначено вище, представник відповідача підставами для залишення позовної заяви без руху вказує недотримання прокурором вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме ненадання документа, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки), яка здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким, зокрема, внесені зміни до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

Так, статтю 390 ЦК України доповнено частиною п`ятою, згідно з якою суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим, відповідно до якого у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяв.

Також частину другу статті 185 ЦПК України доповнено абзацом третім, згідно з яким якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Пунктом 2 Розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюються на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Разом з тим у разі подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача норми частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

У разі встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування норм частини п`ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі (чи територіальній громаді), а останній набувач є добросовісним). Водночас у разі не доведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.

Подібні висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2025 року в справі № 127/8274/24, від 01 грудня 2025 року в справі № 354/419/25, від 10 грудня 2025 року в справі № 354/417/25, від 10 грудня 2025 року в справі № 354/1754/24, від 04 лютого 2026 року в справі № 354/358/25.

В цій справі прокурор, звертаючись до суду з позовом, заперечував добросовісність відповідача під час набуття спірної земельної ділянки у власність.

Прокурор зазначав, що відповідачем у справі є недобросовісний набувач, який в силу зовнішніх, об`єктивних, явних та видимих характерних для земель ознак спірної земельної ділянки знав або, проявивши розумну обачність, мав знати про те, що ця земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади незаконно, ставить під обґрунтований сумнів його добросовісність.

Таким чином, оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувача земельної ділянки, тому положення частини п`ятої статті 390 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються, а питання про добросовісність/недобросовісність набувача суд може вирішити лише за результатами дослідження доказів у справі на стадії ухвалення судового рішення.

Враховуючи вище наведене, а також необхідність дослідження під час розгляду справи по суті обставин добросовісності/недобросовісності дій відповідача (набувача майна), суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави для залишення позовної заяви прокурора без руху, а тому в задоволенні відповідного клопотання представника відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху в цивільній справі Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області Голоюх В.І. в інтересах держави в особі Львівської обласної ради до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» про витребування земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя: Швед Н.П.