Рішення № 138346990, 17.07.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/1209/26 2/441/1022/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

17 липня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Лихоносової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. звернулася до суду з позовом, просила стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № 747752661 від 23 квітня 2025 року в розмірі 23 313 гривень 60 копійок та понесені у справі судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається, що 23 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 747752661, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер її мобільного телефону. Первісний кредитор виконав умови договору та надав відповідачці кредит у розмірі 8 000 гривень 00 копійок шляхом перерахування коштів на зазначену нею платіжну картку. Відповідачка взятих на себе зобов`язань належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 18 березня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 27 313 гривень 60 копійок, яка складається з 8 000 гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 15 313 гривень 60 копійок заборгованості за процентами та 4 000 гривень 00 копійок штрафних санкцій. Вимог про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляє.

17 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/40. Відповідно до Реєстру прав вимоги від 17 червня 2025 року право грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 747752661 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/1225-01. Згідно з Реєстром прав вимоги № 2 та Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 04 грудня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 747752661 від 23 квітня 2025 року.

Всупереч умовам кредитного договору відповідачка не здійснила необхідних платежів для погашення заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. У зв`язку з наведеним представник позивача просила стягнути зі ОСОБА_1 23 313 гривень 60 копійок, з яких 8 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 15 313 гривень 60 копійок - заборгованість за процентами.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності та не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

З огляду на те, що відповідачка в судове засідання не з`явилася, відзиву не подала, а представник позивача не заперечила проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу без участі сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 23 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 747752661. За умовами договору відповідачці надано кредит у розмірі 8 000 гривень 00 копійок на споживчі потреби. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 5646.

На виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 23 квітня 2025 року перерахувало на платіжну картку відповідачки кредитні кошти у розмірі 8 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням та іншими долученими до справи доказами.

17 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/40, на виконання якого право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 747752661 від 23 квітня 2025 року передано ТОВ «Таліон Плюс».

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/1225-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 та Акта прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 04 грудня 2025 року право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Частинами першою-четвертою та пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу вимог статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з яким електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною. Електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З наданих позивачем доказів убачається, що відповідачка самостійно зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, обрала умови кредитування, зазначила необхідні персональні та платіжні дані, отримала одноразовий ідентифікатор і використала його для підписання кредитного договору. Відтак сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а кредитний договір укладено з дотриманням письмової електронної форми.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Відповідно до статті 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надані позивачем договори факторингу, реєстри прав вимоги та акт прийому-передачі підтверджують послідовний перехід права грошової вимоги за договором кредитної лінії № 747752661 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а надалі - до ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і в установлений строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунками заборгованості первісного та наступних кредиторів, а також випискою з особового рахунку, станом на 18 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 747752661 становить 27 313 гривень 60 копійок, з яких 8 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 15 313 гривень 60 копійок - заборгованість за процентами та 4 000 гривень 00 копійок - штрафні санкції.

Разом з тим позивач вимог про стягнення штрафних санкцій не заявляє та просить стягнути з відповідачки лише заборгованість за тілом кредиту і процентами у загальному розмірі 23 313 гривень 60 копійок.

Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довела факт належного виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Частина перша статті 13 та частина перша статті 81 ЦПК України зобов`язують сторони довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 8 000 гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту та 15 313 гривень 60 копійок заборгованості за процентами, а всього 23 313 гривень 60 копійок, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідачки судового збору в розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень 00 копійок.

За положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої-третьої статті 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати та інші умови визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року та додаткової угоди № 25771516451 від 21 січня 2026 року Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» уповноважено надавати ТОВ «Юніт Капітал» правничу допомогу у справі про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 747752661 від 23 квітня 2025 року.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року виконавцем надано послуги зі складання позовної заяви вартістю 5 000 гривень 00 копійок, вивчення матеріалів справи вартістю 1 000 гривень 00 копійок, підготовки та подання адвокатського запиту вартістю 500 гривень 00 копійок і підготовки клопотання вартістю 500 гривень 00 копійок. Загальна вартість наданих послуг становить 7 000 гривень 00 копійок.

Зазначені документи підтверджують обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартість, яка за умовами договору підлягає сплаті позивачем. Клопотань про зменшення розміру цих витрат відповідачка не заявляла.

Таким чином, зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» слід стягнути 7 000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333 у місті Києві) заборгованість за договором кредитної лінії № 747752661 від 23 квітня 2025 року в розмірі 23 313 (двадцять три тисячі триста тринадцять) гривень 60 копійок, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього 32 976 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Перетятько О.В.