Рішення № 13834637, 15.02.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р.Справа № 16/2189-10 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Віді-Лізинг”, м. Київ

2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, м. Хмельницький

про звільнення з-під арешту, накладеного 20.07.2010 р. на автомобіль, що належить на праві власності відповідачу-2, а саме: легковий автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_1

Суддя В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не зявився;

від третьої особи: не з`явився.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд звільнити з-під арешту, накладеного 20.07.2010р. міським відділом ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції, автомобіль, що належить на праві власності відповідачу-2, а саме: легковий автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_1.

Позивач повноважного представника в судове засідання 15.02.2011 р. не направив, поважні причини неявки не повідомив.

Відповідач-1 повноважного представника в судове засідання 15.02.2011 р. не направив, поважні причини неявки не повідомив. 20.01.11 р. від 1-го відповідача на адресу суду надійшло письмове заперечення проти позову, в якому він повідомив суду наступне: відповідно до п.3 ст.52 Закону України „Про виконавче провадження” та абз.2 п.5.3.4. розділу 5-го „Інструкції про проведення виконавчих дій”, затвердженої наказом Міністерства юстиції №74/5 від 15.12.1999 р. стягувач, який не є заставодержателем може звернути стягнення на заставлене майно боржника у разі, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Заставна вартість предмета застави (транспортного засобу марки AUDI А6, державний номер НОМЕР_1, який перебуває під арештом відповідно до постанови ДВС Хмельницького міськрайонного відділу юстиції № 1294/27-10 від 20.07.2010 р., становить 115 140, 00 грн., а відповідно до позовної заяви Позивача заборгованість божника (Відповідача-2) перед Позивачем за кредитним договором становить 100 520, 45 грн. Отже, зі слів відповідача-1 вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості Боржника (Відповідача-2) перед Позивачем, а тому, на його думку, відсутні правові підстави для вилучення транспортного засобу марки AUDI А6, державний номер НОМЕР_1, з опису арештованого майна вказаного в постанові ДВС Хмельницького міськрайонного відділу юстиції № 1294/27-10 від 20.07.2010 р. від 20.07.10 р.

Керуючись ст.ст.22 Господарського процесуального кодексу України, п.3 ст.52 Закону України „Про виконавче провадження” та абз.2 п.5.3.4. розділу 5-го „Інструкції про проведення виконаних дій” затвердженої наказом Міністерства юстиції № 74/5 від 15.12.1999 р., посилаючись на викладені у письмовому запереченні проти позову обставини, відповідач-1 просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до ТОВ „Віді-Лізинг”, м. Київ у повному обсязі.

Представник відповідача-2 в судове засідання не зявився. В судовому засіданні 09.02.2011 р. відповідачем-2 подано письмовий відзив на позов, в якому відповідач-2 зазначає, що ПАТ КБ „ПриватБанк” був поданий позов про звільнення з-під арешту належного відповідачу-2 автомобіля „Ауді А6”, держ. номер НОМЕР_1.

По суті заявлених вимог відповідач вказав, що вказаний автомобіль дійсно був переданий ним в заставу банку як забезпечення повернення кредиту. Через важкий фінансовий стан, пов'язаний з фінансовою кризою, відповідач не зміг повернути кредитні кошти банку. Тому вважає позовні вимоги банку правомірними. Згідно вимог чинного законодавства України банк має переважне право перед іншими кредиторами щодо погашення заборгованості за рахунок продажі майна, що знаходиться в нього в заставі. Відповідач готовий добровільно виконати вимоги банку щодо передачі йому та продажу цього майна. Оскільки сума заборгованості за кредитом відповідача перевищує вартість заставленого автомобіля, вважає, що банк має право розпорядитись ним для погашення кредиту, тому погоджується з позовними вимогами ПАТ КБ „ПриватБанк” по справі № 16/2189-10.

Представник 3-ї особи в судове засідання 15.02.2011р. не зявився. Відповідно до поданих в судовому засіданні 02.02.11 р. письмових пояснень по справі, 3-ю особою зазначається наступне: 09.03.2010 р. відповідно до ст.ст.3,18 та 24 Закону України „Про виконавче провадження” державним виконавцем міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дяком О.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Хмельницької області №6/1726 від 21.12.09 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТзОВ „Віді-Лізинг” 186 138, 64 грн., якою боржнику надано строк для добровільного виконання.

Боржником рішенця суду у добровільному порядку не виконано.

Керуючись ст.5 Закону України „Про виконавче провадження” державним виконавцем направлено запити до реєструючих органів з метою виявлення та розшуку майна боржника.

На подані запити надійшли наступні відповіді: з УДАІ УМВС України в Хмельницькій обл. про те, що за боржником рахується 3 автомобілі (довідка №5/9602 від 30.06.2010р.); з Хмельницького БТІ про те, що за боржником нерухомого майна не зареєстровано (повідомлення № 625465 від 29.06.2010р.).

Відповідно до ст.55 Закону України „Про виконавче провадження” 20.07.2010р. державним виконавцем винесено постанову №1294/27-10 про арешт та розшук виявлених транспортних засобів про що зроблено відповідний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №27931148 від 26.07.2010р.

07.12.2010р. працівниками ВДАІ м. Хмельницького було затримано автомобіль Ауді А-6, д/н НОМЕР_1 (лист ДАІ №5/22-2947 від 23.12.2010р.).

23.12.2010р. державним виконавцем у відповідності до положень ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження” було описано затриманий автомобіль та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3

Відповідно до ст.57 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

ПАТ КБ „Приватбанк” звертаючись до суду і з позовом вказав про неможливість звернення стягнення на затримане та арештоване майно оскільки відповідно до ст.52 Закону України „Про заставу” стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Однак, зі слів третьої особи, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано належних доказів того, що вартість автомобіля Ауді А6, 1999 р.в., не перевищує розмір заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед банком (при цьому вказуючи у п.16.8. кредитно-заставного договору від 03.04.08 р. вартість заставного майна 115 140 грн.), а також; належних документів які б доводили сам розмір заборгованості.

Тому, посилаючись на викладені у письмовому поясненні доводи, третя особа просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених ним вимог.

В звязку з неявкою в судове засідання представників сторін та 3-ї особи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

03.04.2008 р. між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № НМІВА8000066108.

Відповідно до умов даного договору (п.2.1, п.2.2) банк зобовязується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених у цьому договорі, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору. Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобовязань за договором, позичальник надає банку предмет заставив заставу.

Згідно п.16.1.1 договору загальний розмір кредиту складає 93988,24 грн.

Пунктом 16.7 договору встановлено, що в заставу передається автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_1. Предмет застави належить позичальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом реєстрації транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.04.2008 р.

Предмет застави передається в заставу разом з усіма його приналежностями згідно технічної документації.

Сторони погодили, що на дату підписання договору вартість предмета застави становить 115140,00 грн. (п.16.8 договору).

Постановою державного виконавця Дяк О.М. міського відділу ДВС Хмельницького МРУЮ від 20.07.2010 р. в звязку з примусовим виконанням наказу по справі №6/1726 господарського суду Хмельницької області від 21.12.2009р. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ „ВіДі-Лізинг” коштів в сумі 186138,64 грн. накладено арешт, в тому числі, на автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, реєстраційний №НОМЕР_1, який належить відповідачу-1.

Не погоджуючись із накладенням арешту на предмет застави, банк звернувся із позовом, згідно якого просить звільнити з-під арешту легковий автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу-2.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Статтею 1 Закону України „Про заставу” передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст.16 вказаного Закону, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно ст.7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частинами 1, 2 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Як зазначено у п.5 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” (з наступними змінами), відповідно до статті 59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Отже, позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що описане майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з опису).

При вирішенні вказаної справи суд приймає до уваги те, що відповідачем-1 було передано в заставу по кредитно-заставному договору № НМІВА8000066108 автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_1.

Згідно ст.52 Закону України „Про виконавче провадження” для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Рішення суду, на підставі якого державний виконавець наклав арешт на майно (автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_1) прийнято 10.12.2009 р. (справа №6/1726), а кредитно-заставний договір № НМІВА8000066108 03.04.2008 р.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.08.1976р. №6 „Про судову практику в справах про виключення майна з опису” передбачено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із вищенаведеного, позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віді-Лізинг”, м. Київ; фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, м. Хмельницький про звільнення з-під арешту, накладеного 20.07.2010р. постановою державного виконавця Дяк О.М. міського відділу ДВС Хмельницького МРУЮ на автомобіль, що належить на праві власності відповідачу-2, а саме: легковий автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_1 є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача-2 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, оскільки в спір виник опосередковано внаслідок його неправильних дій.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД ,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віді-Лізинг”, м. Київ; фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, м. Хмельницький про звільнення з-під арешту, накладеного 20.07.2010р. на автомобіль, що належить на праві власності відповідачу-2, а саме: легковий автомобіль марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_1 задовольнити.

Звільнити з-під арешту, накладеного 20.07.2010 р. постановою державного виконавця Дяк О.М. міського відділу ДВС Хмельницького МРУЮ, автомобіль, що належить на праві власності відповідачу-2, марки AUDI, модель А62.8, рік випуску:1999, тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов/шасі №НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_1.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 (код ЄДРПОУ 14360570) 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера