Ухвала суду № 138345266, 20.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №707/2689/25

Провадження №1-кп/712/415/26

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

20 липня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференціїї),

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференціїї),

розглядаючи у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025250000000001 від 01.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 днів, без визначення застави. Прокурор зазначив, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, запобіганню вчиненню інших злочинів та продовженню незаконної діяльності, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, прокурор просив задовольнити клопотання. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. Обвинувачений має родичів на тимчасово окупованій території в Луганській області; має відстрочку від проходження військової служби за станом здоров`я, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснити спробу перетину державного кордону. Крім того, ОСОБА_6 непрацевлаштований, тому заради фінансової вигоди може продовжити виконання інших завдань представників спецслужб РФ.

Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що клопотання прокурора є необґрунтованим, до нього не додано доказів на підтвердження ризиків, що є підставою для продовження запобіжного заходу. Захисник вказав, що ОСОБА_6 утримується під вартою більше одного року (з 25.02.2025), з перебігом часу ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу зменшились. Захисник та обвинувачений просили застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд встановив таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у частині другій ст.183 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.

Як вбачається з положень ч.4 ст.199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 20 липня 2026 року.

Нині триває судовий розгляд кримінального провадження, стадія дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.

Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.

24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022, згідно з яким в Україні введено воєнний стан. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2024 №7-р(ІІ)/2024, частину шосту статті 176 КПК України визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).

Відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_6 , згідно зі ст.12 КК України, віднесене до особливо тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду.

На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який раніше не судимий, має захворювання ВІЛ, перебуває на замісній підтримуючій терапії, до затриманняне працював, має на утриманні сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має родичів на тимчасово окупованій території (Луганська область, м.Первомайськ), та відстрочку від проходження військової служби за станом здоров`я, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснити спробу перетину державного кордону.

У період дії воєнного стану ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, та може вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що існують достатні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу. Суд також враховує положення ч.6 ст.176 КПК України щодо безальтернативності запобіжного заходу до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.111 КК України (за наявності встановлених ризиків).

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та обвинуваченим не доведено.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Керуючись ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177-178, 183, 194, 331, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 20 липня 2026 року по 17 вересня 2026 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3