Рішення № 138345153, 29.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 707/1750/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

29 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Кондрацької Н.М.

при секретарі - Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області позовом, сформованим у системі «Електронний суд», до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 13.11.2022 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було договір позики № 72612498 від 13.11.2022. Для отримання кредитних коштів відповідач самостійно ініціював реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора. Під час проходження процедури ідентифікації та верифікації боржник власноруч заповнив електронну анкету. Ознайомившись із запропонованими істотними умовами відповідач висловив своє повне та беззаперечне волевиявлення на укладення договору на суму 4500,00 грн. шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором (смс-кодом), відправленого на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , після чого грошові кошти були перераховані на банківську картку відповідача.

Між тим, 03.04.2023 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу № 033-030423, відповідно до якого до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право вимоги (під № 3396) за договором позики № 72612498 від 13.11.2022.

У подальшому, 17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ ФК «Сіті Колект» було укладено договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за указаним договором позики до боржника ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників (Додаток № 1), де під № 5717, а також підтверджено актом приймання-передачі від 17.12.2025. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив належних платежів для погашення кредитної заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Сіті Колект» за кредитним договором № 72612498 у розмірі 16160,80 грн., з яких: 4412,35 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1820,67 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5500,00 грн.- заборгованість по процентам за понаднормове користування кредиту, 9927,78 грн. - комісія за надання кредиту, яку просять стягнути з відповідача на користь позивача, а також судові витрати покласти на відповідача, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. та витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів у розмірі 381,74 грн.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04.05.2026 вказану цивільну справу передано на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду справи № 707/1750/26 (провадження № 2/711/3263/26).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.06.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві заявлено клопотання з проханням проводити розгляд справи без участі їхнього представника, підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі ст. ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах електронної справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 13.11.2022 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 72612498 від 13.11.2022, згідно якого відповідачу було надано суму кредиту 4500,00 грн.

У подальшому, 03.04.2023 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу № 033-030423, відповідно до якого до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право вимоги (під № 3396) за договором позики № 72612498 від 13.11.2022.

У подальшому, 17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ ФК «Сіті Колект» було укладено договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за указаним договором позики до боржника ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників та актом приймання-передачі від 17.12.2025. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Так, відповідно до реєстру боржників (Додаток № 1) до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, під № 5717 позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 16160,80 грн., з яких: 4412,35 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1820,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 9927,78 грн. - комісія.

Тож ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед за ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» за кредитним договором № 72612498 від 13.11.2022 у загальному розмірі 16160,80 грн.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язанні здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бут здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факто не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статі звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

На час розгляду справи договір позики № 72612498 від 13.11.2022 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний, доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суду не надано.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. З чого слідує, що не спростування відповідачем презумції правомірності кредитного договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитних договорів, підлягають виконанню.

Водночас, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Договір позики № 72612498 від 13.11.2022 містить інформацію про розмір процентної ставки за користування кредитом та строк, протягом якого кредитор має право нараховувати проценти за користування кредитом та визначений розмір штрафу у разі неналежного виконання боржником свої зобов`язань щодо повернення кредиту.

Тож, підписуючи кредитний договір відповідач добровільно погодився з усіма його умовами, зокрема, з строком кредитування та розміром процентної ставки, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини з кредитором, якщо вважала встановлений розмір процентів несправедливим, натомість вона свідомо та без будь-яких застережень погодила умови договору, що підтверджується її підписом.

Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконала належним чином, а відповідач допустила порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимоги позивача підлягають до задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 72612498 від 13.11.2022 у загальному розмірі 16160,80 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Щодо розподілу витрат, понесених учасниками процесу на надання професійної правової (правничої) допомоги суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд, з урахуванням наданих до справи доказів, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують надання позивачеві правової допомоги на суму 9000,00 грн., а отже вказані витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками через ТОВ «Дірект Технолоджі» у сумі 381,74 грн. суд зазначає наступне.

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження розміру витрат, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду, надано договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» та ТОВ «ФК "Сіті Колект»; додаток №3 від 28.01.2026 до договору №ДТ-СК-30102025 від 28 січня 2026, акт надання послуг №131 від 01.04.2026, з яких вбачається, що ТОВ «Сіті Колект» отримало від ТОВ «Дірект Технолоджі» послуги, а саме: друк пакету документів до суду -207 грн 63 коп.; конвертування, організація поштової доставки, за комплект - 4,87 грн, підготовка поштових документів, за комплект - 4,79 грн, обробка бази, за комплект - 4,95 грн, поштові витрати (послуги УП) -159 грн 50 коп. Всього 381 грн 74 коп.

З огляду на вказане, сума витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів ТОВ «Дірект Технолоджі» на адресу відповідача, що становить 381,74 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 134, 137, 141, 264, 265, 280, 282-284 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (адреса місцезнаходження: бул. Шевченка, проспект Соборності, буд. 30-А, м. Київ, 02154, ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за кредитним договором № 72612498 від 13.11.2022 у загальному розмірі 16160,80 грн., а також 2662,40 грн. судового збору та 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 28204,94 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 29.06.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька