Ухвала суду № 138345106, 17.07.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/1011/25

Провадження № 2/698/127/26

УХВАЛА

17 липня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

секретаря Пугачовської Т.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про виправлення описки у судовому рішенні у цивільній справі № 698/1011/25 за позовом ОСОБА_2 до Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, про визнання права на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Калинопільського районного суду Черкаської області із заявою про про виправлення описки у рішенні Калинопільського районного суду Черкаської області від 20.04.2026 року.

Дослідивши зміст заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами, визначеними процесуальним законом.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до частини 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Хоча законодавець не визначив вимог до форми та змісту заяви про виправлення описки у рішенні суду, однак, нормами ст.183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, пунктами 1 - 5 частини 1 статті 183 ЦПК України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; підстави заяви (клопотання, заперечення); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

В свою чергу, зазначених вимог представником заявника при подачі заяви не дотримано.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 990/222/23 (провадження № 11-155заі23) зроблено висновок про те, що опискою визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання та трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

З огляду на зазначене, заявник у поданій до суду заяві про виправлення описки не зазначив підстав щодо неможливості реалізації судового рішення і які ускладнення виникають при його виконанні.

При цьому, суд звертає увагу на те, що прохальна частина заяви про виправлення описки має незрозуміле формулювання, тобто у чому саме на думку заявника полягає описка.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, є визначені процесуальним законом підстави для повернення заявнику заяви про виправлення описки у рішенні суду без розгляду, оскільки при зверненні до суду заявником не дотримані вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 183 ЦПК України, що зумовлює застосування судом наслідків, передбачених ч. 4 ст. 183 ЦПК України, та, в свою чергу, не позбавляє заявника права повторного звернення до суду з зазначеною заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 183, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про виправлення описки у судовому рішенні у цивільній справі № 698/1011/25 за позовом ОСОБА_2 до Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, про визнання права на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє заявника права повторного звернення до суду з зазначеною заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя

Калинопільського районного суду О.І. Баранов