Ухвала суду № 138343737, 20.07.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1256/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2026 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

17 липня 2026 року судом отримана відповідь на запит до Миляцької сільської ради від 01 липня 2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача; згідно даної відповіді відповідачка ОСОБА_2 1985 року народження за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрована та не проживає.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 95 цього Кодексу.

Суд, оглянувши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що при подачі до суду заяви позивачем було порушено вимоги цивільного процесуального законодавства, що регламентує порядок звернення до суду з позовними заявами, а саме порушено вимоги статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на наступне..

08 липня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви, до якої додано виправлений текст позовної заяви із зазначенням правильного найменування суду - Дубровицький районний суд Рівненської області.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно кілька вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну таку вимогу.

У прохальній частині позовної заяви (пункти 2 та 3) позивач просить суд "Встановити ОСОБА_1 години участі у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відповідним графіком. Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні батьківських прав щодо спілкування з дочкою".

Тобто позивачем заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію №76573626 від 29 червня 2026 року, згідно з якою сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що відповідає ставці лише за одну вимогу немайнового характеру.

Згідно з положеннями пункту 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2011 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно частини 1 статті 188 Цивільного процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18, провадження №12-231гс18).

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру в розмірі 1331,20 грн та надати суду оригінал відповідного платіжного документа.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно доплатити 1331,20 грн. судового збору за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.м.тг/22030101

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38012494

Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA098999980313181206000017511

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дубровицький районний суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

У пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить встановити графік спілкування з дитиною із формулюванням: «в будні та вихідні дні загальною тривалістю не менше 10 годин на тиждень» та «в будні та вихідні дні загальною тривалістю не менше 12 годин на тиждень».

Вказане формулювання є абстрактним, неконкретизованим та таким, що виключає можливість виконання майбутнього судового рішення в примусовому порядку.

Тому позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги в частині встановлення чіткого та зрозумілого графіка спілкування з дитиною.

Згідно із ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Тобто, у статті 159 СК України відокремлено два різних способи захисту права:

1) позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні;

2) позов про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини (графік).

При цьому, якщо можливість звернення з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні можлива лише у випадку, коли той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, то можливість подання позову про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини не пов`язана з жодною умовою.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема згідно із п. 50 постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23), конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Оскільки, усунення перешкод є окремим способом захисту права, тоді той з батьків, хто проживає окремо зобов`язаний довести (надати докази) наявність перешкод у спілкуванні з дитиною.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки. Роз`яснити позивачу, що для усунення недоліків необхідно:

- Надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок за вищезазначеними реквізитами;

- Подати до суду позовну заяву в новій редакції, в якій конкретизувати прохальну частину шляхом зазначення чіткого графіка спілкування з дитиною (конкретні дні тижня, години, місце зустрічі та повернення дитини) та обгрунтувати наявність перешкод у спілкуванні з дитиною.

За таких обставин, в силу частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною та надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу (частина 3 статті 185 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор