Ухвала суду № 138343429, 13.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.07.2026Справа № 554/10519/26 Провадження № 1-кс/554/9115/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026170460000265 від 11.07.2026 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П`ятигірське Балаклійського району Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

в с т а н о в и л а :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідність в чому слідчий обґрунтував наступним.

У провадженні СВ ВнП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170460000265 від 11.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У період часу, не встановлений у ході досудового розслідування, але не пізніше 11.07.2026 року у ОСОБА_6 виник умисел на незаконне придбання та зберігання з метою подальшого збуту психотропної речовини метамфетамін, з корисливих мотивів, з метою отримання грошових коштів.

З метою реалізації свого злочинного наміру, у невстановлений час до 11.07.2026 та у невстановленому місці, ОСОБА_6 вступив у контакт із невстановленими особами та досяг домовленості щодо співпраці, яка полягала у розповсюдженні психотропної речовини на території м. Полтави шляхом так званих «закладок», тобто приховування заздалегідь підготовлених та розфасованих згортків у визначених місцях для подальшого отримання їх покупцями.

У ході спілкування з невстановленими особами були узгоджені умови протиправної діяльності, зокрема спосіб, місце та час отримання психотропної речовини, місця її подальшого приховування на території м. Полтава, а також порядок та розмір грошової винагороди за виконану роботу.

Погодившись на вказані умови, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, прийняв пропозицію щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та подальшого збуту психотропної речовини шляхом «закладок».

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що обіг зазначеної речовини заборонений, ОСОБА_6 у невстановленому місці та не пізніше 19 години 12 хвилин 11.07.2026 незаконно придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину метамфетамін у вигляді кристалічної речовини, розфасованої по згортками ізолюючої стрічки жовтого кольору.

Надалі, на час підшукання місць для закладення закладок на території м. Полтави, незаконно придбану психотропну речовину у період після придбання і до 19 години 12 хвилин 11.07.2026, ОСОБА_6 , незаконно зберігав з метою збуту при собі у тканевій наплічній сумці чорного кольору, та у автомобілі марки «Skoda», моделі «Fabia», днз: НОМЕР_1 , яку ОСОБА_6 використовував у своїй злочинній діяльності пов`язаній зі збутом психотропних речовин, де вони були вилучені працівниками поліції в ході обш уку.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, вчиненому за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

12.07.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину є обґрунтованою та підтверджується зібраними на початковому етапі досудового розслідування доказами, а саме: рапортом ЄО 6296 від 11.07.2026, протоколом обшуку від 11.07.2026 (обшук проведено у транспортному засобі марки «Skoda», моделі «Fabia», днз: НОМЕР_2 ), протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 від 12.07.2026, протоколом обшуку від 11.07.2026 (проведений за адресою: АДРЕСА_1 ), протоколом огляду від 11.07.2026 проведеного за географічними координатами 49.581692, 34.576326 вході якого вилучено катану кулю пластиліну вміст якої становить речовина невідомого походження, протоколом огляду від 11.07.2026 проведеного за географічними координатами 49.581443, 34.576530 вході якого вилучено катану кулю пластиліну вміст якої становить речовина невідомого походження, протоколом огляду від 11.07.2026 проведеного за географічними координатами 49.580000, 34.574340 вході якого вилучено катану кулю пластиліну вміст якої становить речовина невідомого походження, протоколом огляду від 11.07.2026 проведеного за географічними координатами 49.579990, 34.573823 вході якого вилучено катану кулю пластиліну вміст якої становить речовина невідомого походження, протоколом огляду від 11.07.2026 проведеного за географічними координатами 49.589907, 34.574748 вході якого вилучено катану кулю пластиліну вміст якої становить речовина невідомого походження, протоколом огляду від 12.07.2026 проведеного за географічними координатами 49.568276, 34.561471 вході якого вилучено катану кулю пластиліну вміст якої становить речовина невідомого походження, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 12.07.2026, протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , іншими доказами в їх сукупності та загальності.

Посилаючись на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлюють застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий просить застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання покладених на нього обов`язків та запобігти існуючим ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави є непомірним для нього, не співвідноситься з розміром його доходу.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просила застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою. У випадку застосування тримання під вартою, просила визначити йому розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За змістом положень статті 131 КПК України запобіжні заходи застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 11.07.2026 року о 22 год. 10 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку статті 208 КПК України.

12.07.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Системний аналіз положень КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності/не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до норм КК України, позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

На переконання слідчого судді, викладені у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.307 КК України, і такі докази на даному етапі є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування факти та обставини могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, пред`явлена підозра є обґрунтованою.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження щодо наявності ризиків для кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органу досудового розслідування чи суду обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема суворістю передбаченого покарання. Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та у випадку доведеності вини та постановленні у кримінальному провадженні обвинувального вироку йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Тому, наявні підстави вважати, що усвідомлюючи вказане, ОСОБА_6 може вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (пункт 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Водночас слідчий суддя враховує, що в ході перевірки ОСОБА_6 через базу ІКС ІПНП було встановлено, що останній перебуває у розшуці, ініціатором якого є ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Підозрюваний ОСОБА_6 може знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час досудового розслідування органу досудового розслідування необхідно встановити джерела придбання ОСОБА_6 психотропної речовини, місця їх виготовлення та зберігання. Тому існують об`єктивні підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може спробувати перешкодити кримінальному провадженню у формі, що передбачена п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, внаслідок чого останні можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.

Підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки чи рішення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити інкриміноване йому кримінальне правопорушення. При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 не має законного джерела прибутку, що може бути поштовхом до вчинення злочину, аналогічного тому, в якому він підозрюється.

Слідчим суддею у відповідності до статті 178 КПК України враховуються також дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров`я, наявність постійного місця проживання, на утриманні малолітньої дитини, міцність його соціальних зв`язків у місці проживання, репутацію, майновий стан, а також те, що ОСОБА_6 знаходився в активному розшуку, як особа, що ухиляється від органів досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний запобігти вказаним ризикам.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор, а також про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Відтак, установлені у кримінальному провадженні факти та обставини вказують на наявність визначених законодавцем правових підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас у ході судового розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено обставин, які б у своїй сукупності з даними про особу підозрюваного, його процесуальною поведінкою та з урахуванням ступеня потенційної суспільної небезпеки давали підстави для висновку про можливість запобігання встановленим ризикам і досягнення мети запобіжного заходу шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Даних про неможливість утримання підозрюваного під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях стверджує, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого безальтернативного ув`язнення підозрюваного.

Враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_6 тяжкого злочину, пов`язаного із вчиненням незаконних дій із психотропною речовиною, у тому числі її безпосереднього збуту за грошові кошти, дані про особу підозрюваного, його майновий, сімейний та соціальний стан, беручи до уваги стримувальний аспект застави, яка має бути достатньо значною, аби забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку суду, застава саме у такому розмірі цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

У разі внесення застави слід покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 22 год. 10 хв. 11 липня 2026 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 08 вересня 2026 року, 22 год. 10 хв.

Визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу - застава, прізвище, ім?я, по-батькові особи, за кого вноситься застава, сума застави, дата внесення застави, № ухвали суду та назва суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов?язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов?язаний виконувати покладені на нього обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 17 липня 2026 року о 10 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1