Ухвала суду № 138343359, 20.07.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1277/26

Провадження № 1-кп/542/152/26

У Х В А Л А

Іменем України

20 липня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувшиу відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження № 42026172070000028від 28.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки с. Мостовівщина, Великобагачанського району, Полтавської області, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки,зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

22.06.2026 до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026172070000028 від 28 квітня 2026 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно до якого ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України за таких обставин.

Рішенням 30 сесії 6 скликання Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 19.03.2014 передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 1,04808 га з кадастровим номером 5320281201:01:001:0517, розташовану на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Право власності на вищевказану земельну ділянку 10.04.2014 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за ОСОБА_3 .

Згідно з Конституцією України (статті 13, 14) визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю, набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності. Згідно зі статями 83, 84 Земельного кодексу України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельною кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання, що визначено ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектарів.

Таким чином, ОСОБА_3 використала своє право на безоплатну передачу їй земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яке закріплене пунктом «б» ч. 1 ст.121 Земельного кодексу України, про що їй було достовірно відомо.

Разом з цим, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що згідно вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом провадиться один раз по кожному виду використання, 17.05.2016 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з письмовою заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області за межами населеного пункту. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №4215-сг від 24.06.2016 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Після цього, ОСОБА_3 особисто звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з письмовою заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га кадастровий номер 5323484200:00:002:0050, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області з метою її подальшого безоплатного отримання у власність для ведення особистого селянського господарства, до якої не внесла відомості щодо використання свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства раніше, чим ввела в оману відповідний орган місцевого самоврядування про наявність у неї підстав для отримання вказаної вище земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3958- сг від 14.04.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0000 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5323484200:00:002:0050, що розташована за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської та передано її у власність останньої.

На підставі зазначеного рішення, усвідомлюючи те, що вона вже використала своє право на безоплатну передачу їй земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, закріплене пунктом «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, маючи прямий умисел, спрямований на заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності шляхом обману, ОСОБА_3 , діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, звернулася до державного реєстратора Старосанжарської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області із заявою про державну реєстрацію за нею права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323484200:00:002:0050.

Після цього, 27.04.2017 державним реєстратором Старосанжарської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Полтавської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено відомості щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 5323484200:00:002:0050, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Таким чином, внаслідок умисних злочинних дій, ОСОБА_3 27.04.2017 незаконно, повторно та понаднормово безоплатно за рахунок земель комунальної власності отримала у власність земельну ділянку площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5323484200:00:002:0050, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, вартістю 123 106 гривень, що складає близько 154 неоподаткованих мінімуми доходів громадян станом на 2017 рік. Таким чином, ОСОБА_3 спричинила територіальній громаді Нехворощанської сільської ради значну майнову шкоду.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в звязку із закінченням строків давності та закриття провадження у справі.

Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в звязку із закінченням строків давності та закриття провадження у справі.

Представник потерпілого Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з`явилася, надавши заяву, у якій просила розгляд справи проводити за відсутності потерпілої особи, при прийнятті рішення покладається на розсуду (а.с. 33).

Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Згідно із ст. 44 КК України, ч. 1 ст. 285, ч. 1 ст. 286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбаченим законом про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частина 4 ст. 286 КПК України передбачає, що у випадку коли в ході здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Положеннями ст. 49 Кримінального кодексу України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України, яке відповідно до положень статті 12 КК України віднесено до нетяжкого злочину, санкцією якого визначено найбільш суворе покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, що мале місце в 2017 році.

Судом не було здобуто доказів щодо ухилення обвинуваченої від досудового слідства чи суду по даній справі, а також вчинення нею протягом цих строків, а саме з 2017 року по даний час нового кримінального правопорушення (злочину), а відтак перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності у розумінні ст. 49 КК України не зупинявся і не переривався.

Таким чином, враховуючи що діяння, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, мале місце в 2017 році та з того часу закінчився передбачений статтею 49 КК України п`ятирічний строк давності, підстави для зупинення або переривання перебігу давності матеріали кримінального провадження не містять, а також те, що обвинувачена просила звільнити її від кримінальної відповідальності й закрити кримінальне провадження щодо неї у зв`язку з закінченням строків давності, таке клопотання слід задовольнити і звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України, та закрити відносно неї кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га гр. ОСОБА_3 2016 МФ13ПЛНО000077 на 52 арк, та диск наказ № 3458-сг від 14.04.2017, лист доповідна записка № 609/3-26-0.332 від 28.05.2026, лист відділу № 4 № 5047/432-26-0.164 від 27.05.2026, що упаковано до спец пакету НПУ №RAW0107426 та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Збитки у справі відшкодовані, цивільний позов не заявлявся.

На підставі ст. 49 КК України та керуючись ст. ст. 284-288, 314, 370-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 190 КК України задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 42026172070000028 від 28.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України закрити.

Речові докази: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га гр. ОСОБА_3 2016 МФ13ПЛНО000077 на 52 арк, та диск наказ № 3458-сг від 14.04.2017, лист доповідна записка № 609/3-26-0.332 від 28.05.2026, лист відділу № 4 № 5047/432-26-0.164 від 27.05.2026 повернути ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1