Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/1599/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі
головуючої судді Хасанової В.В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Представник ГУ ПФУ у Київській області Гелевера В. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ ПФУ у Київській області 5655,26 гривень переплаченої пенсії за період з 10.04.2024 по 31.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначена з 10.04.2024 з рахуванням ст. 29 цього Закону. При цьому, розмір пенсійної виплати було нараховано з врахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на 0,5 % за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем осягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців. В зв`язку з цим утворилася переплата пенсії за період з 10.04.2024 по 31.12.2024 у розмірі 5655,26 грн. В добровільному порядку відповідачем кошти не відшкодовано.
Ухвалою суду від 19.05.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався. Будь-яких клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання, що позов задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України Київської області, відділ обслуговування громадян № 14 (Переяслав), із заявою за призначенням пенсії, в якій просив призначити пенсію за віком. Пенсія призначена в рф, на даний час її не отримує.
Як вбачається з позовної заяви, при призначенні пенсії ОСОБА_1 розмір пенсійної виплати було нараховано відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», відповідно до якої при відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія призначається згідно з положеннями абз. 1, 2 ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, на 0,5 % за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем осягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців. В зв`язку з цим утворилася переплата пенсії за період з 10.04.2024 по 31.12.2024 у розмірі 5655,26 грн.
15.01.2025, 10.09.2025, 22.12.2025 та 02.03.2026 ГУ ПФУ у Київській області звернулося до відповідача з листом про переплату пенсії та пропозицією повернути надміру виплачені кошти.
Проте, в добровільному порядку кошти відповідачем не повернуто.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне і пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Так, згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналась або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, переплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем лише за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, а отже можливості для прийняття рішення про стягнення сум переплати у випадку неправильного обчислення розміру пенсії працівником пенсійного органу чи у зв`язку з автоматизованою помилкою, законодавством не передбачено.
При цьому, обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вищевказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області в розпорядження суду не надав жодних доказів на підтвердження обставин зловживання чи недобросовісності з боку відповідача ОСОБА_1 . Так само, не надано суду результатів службової перевірки щодо помилки працівників при розрахунку пенсійного забезпечення чи доказів про збій програмного забезпечення, що спричинило надлишкові виплати. А тому є передчасним твердженням, що орган, який уповноважений призначати пенсії, достеменно встановив факт переплати пенсії.
Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 173/424/17 зазначено, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20% пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру. Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 5655,26 грн не підлягають задоволенню, оскільки такі кошти не підлягають поверненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, у задоволенні пред`явленого позову відмовлено, тому підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування учасників справи:
позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, 10, м. Київ, 08500, ЄДРПОУ 22933548;
відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя В.В. Хасанова
Судове рішення № 138342724, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/1599/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: