Постанова № 138342673, 14.07.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3827/26

3-784/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 липня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.,

за участі секретаря Калашник І.В.,

за участю прокурора Артимовича О.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер,

РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2026 до Обухівського районного суду Київської області з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла адміністративна справа щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено таке:

Молодший сержант ОСОБА_1 , будучи по 30.04.2024 р. командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень згідно з пп. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700 VII та приміткою до ст.172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз.1 ч.2 ст.45 Закону №1700-VII несвоєчасно 24.04.2026 р., без поважних причин, подав декларацію при звільненні, за період (з 01.01.2024 р. по 30.04.2024 р.) неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджується: протоколом №5223 від 09.06.2026 про адміністративні правопорушення; рапортом оперуповноваженого 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Київській області ДСР Національної поліції України лейтенанта поліції Тернового І., інформаційною карткою особи ОСОБА_1 з бази ДМС України; скрін-шотом з сайту НАЗК щодо дати та часу подання ОСОБА_1 декларації при звільненні за період з 01.01.2024 р. по 30.04.2024 р.; витягом з наказу про звільнення ОСОБА_1 від 30.04.2024 та іншими матеріалами справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відповідають дійсності.

Прокурор в судовому засіданні, підтримавши обставини, викладені в протоколі, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у межах визначених санкцією вказаної статті.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази у їх сукупності і взаємозв`язку, вважає підтвердженою винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог ч.2 ст.45 розділу VII та п. 2-7 розділу ХІІІ Закону №1700-VII, тобто у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Так, відповідно до частини першої статті 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Склад вказаного адміністративного правопорушення, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції частини першої статті 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб`єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон №1700-VII) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військові посадові особи це військовослужбовців, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Згідно з приміткою до ст.172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч.1 та 2 ст.45 Закону №1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.

Молодший сержант ОСОБА_1 , командир відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи штатну посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, являючись військовою посадовою особою є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону Закону №1700-VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно витягу з наказу від 30.04.2024 р №124 молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та вважати таким, що справи та посаду здав.

Згідно з приміткою до ст.172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 ст.45 Закону №1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Абзацом 1 ч.2 ст.45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у п.1, підпунктах «а» і «в» п.2, п.5 ч.1 ст.3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до підпункту пп.2 п.2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 р. №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 р. за №987/36609, декларація при звільненні декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону №1700-VII не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, який є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону №1700-VII, крім декларації кандидата на посаду.

Тобто у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію при звільненні упродовж часу з 00:00 год. 01.05.2024 р. по 23:59 год. 30.05.2024 р. (граничний строк).

31.05.2024 р. в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений абз.1 ч.2 ст.45 Закону №1700-VII.

Проте, як убачається із долучених до протоколу матеріалів, декларацію при звільненні, за період з 01.01.2024 р. по 30.04.2024 р. неохоплений раніше поданими деклараціями, ОСОБА_1 подав лише 24.04.2026 р. о 10 год. 18 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.

Будучи опитаним, ОСОБА_1 пояснив, що йому своєчасно не повідомили про обов`язок декларування, що спричинило несвоєчасне подання декларації.

Відтак, ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , несвоєчасно 24.04.2026, без поважних причин подав декларацію при звільнення за період з 01.01.2024 р. по 30.04.2024 р., чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 172- 6 КУпАП.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.12.2024 р.

В зв`язку з цим, необхідно звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 172-6, 276279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: Обух. УК/м.Обухів/21081100, ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.), рахунок отримувача: UA898999980313020106000010449, ККДБ: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя О.М.Зінченко