Ухвала суду № 138342653, 14.07.2026, Макарівський районний суд Київської області

"14" липня 2026 р. Справа № 939/1565/25

Провадження № 2/370/589/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву позивачів в порядку ст. 49 ЦПК України, за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Литвиненко Леся Анатоліївна до ОСОБА_3 про встановлення факту належностіоб`єктів нерухомості, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2025 року ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 , звернулась до Бородянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Бородянська селищна рада про встановлення факту належності об`єктів нерухомості.

Розпорядженням Голови Бородянського районного суду Київської області, цивільну справу за № 939/1565/25 за позовом ОСОБА_3 було направлено до Макарівського районного суду на підставі п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 визначено головуючого суддю Бізяєву Н.О.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 23.06.2025 року по справі відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Литвиненко Л.А. подала до суду заяву про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви та прийняті зустрічної позовної заяви до спільного розгляду. В даному позові відповідачі наводять обґрунтування щодо поновлення та продовження процесуальних строків. А також просять встановити факт належності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/5 частці житлового будинку «А» по АДРЕСА_1 , яка складається :1-1 коридор площею 6,5 кв.м., 1-2 кладова площею 7,0 кв.м., 1-3 житлова площею 5,7 кв.м., 1-4 коридор площею 8,3 кв.м., 1-5 житлова площею 7,3 кв.м., 1-6 житлова площею 22,3 кв.м., 1-7 кухня площею 7,0 кв.м., 1-8 ванна площею 3,2 кв.м. та господарських споруд «Н» - літня кухня, «З» - гараж, «Е», «Ж» - сарай, які розміщені на земельній ділянці загальною площею 0, 1497 га, кадастровий 32210551100:01:001:0134 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вважають, що обидва позови взаємопов`язані між собою, оскільки в них приймають участь одні ї ті ж самі сторони та учасники, стосуються однієї і тієї же справи, доводяться одними й тими же доказами, а тому вважають доцільним сумісний розгляд основного та зустрічного позовів.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 24.09.2025 року поновлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Литвиненко Л.А. - пропущений процесуальний строк для подачі зустрічної позовної заяви. Прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Литвиненко Л.А. до ОСОБА_3 про встановлення факту належності об`єктів нерухомості.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2026 року заяву позивача ОСОБА_3 за первісним позовом про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Бородянська селищна рада про встановлення факту належності об`єктів нерухомості задоволено. Позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

13.05.2026 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Литвиненко Л.А. подає до суду заяву ( в порядку ст. 49 ЦПК України) про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку. Просить суд припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 з відповідними надвірними будівлями та спорудами. Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , право власності по 12 частці житлового будинку «А» по АДРЕСА_1 , який складається з наступних приміщень: 1-1 коридор площею 6,5 кв.м., 1-2 кладова площею 7,0 кв.м., 1-3 житлова площею 5,7 кв.м., 1-4 коридор площею 8,3 кв.м., 1-5 житлова площею 7,3 кв.м, 1-6 житлова площею 22,3 кв.м., 1-7 кухня площею 7,0 кв.м., 1-8 ванна площею 3.2 кв.м., та прибудинкові господарські споруди «Н» - літня кухня, «3» - гараж, «Е», «Ж»- сарай, убиральня «Л», ворота з 3 хвірткою «№ 3», огорожа № 15-17, хвіртка № 11, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,1497 га, кадастровий 3221055100:01:001:0134 цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок «А» по АДРЕСА_1 , який складається з наступних приміщень: 2-1 коридор площею 6,3 кв.м., 2-2 кухня площею 12,2 кв.м., 2-3 житлова площею 11,7 кв.м., 2-4 житлова площею 7,4 кв.м. та прибудинкові господарські споруди житлова прибудова (зазначена в технічному паспорті за літерою «A1»), літній душ «Х», навіс «Ш», технічний колодязь «1», ворота з хвірткою «б», огорожа «5,7-10», хвіртка «12-14», колодязь «18», житловий будинок (в стані незавершеного будівництва) літ «Т» - загальною площею 72,2, кв.м., сарай літ «Ч», які розташовані на земельній ділянці площею 0,15 га з кадастровим номером 3221055100:01:001:0914 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Представник позивачів авокат Литвиненко Л.А. у судове засідання не з`явилась, направила заяву про розгляд справи без її участі та участі позивачів, просить прийняти заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Литвиненко Л.А. подає до суду заяву ( в порядку ст. 49 ЦПК України) про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку до розгляду.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку про час та місце судового засідання. 18.05.2026 року подала до суду відзив на позовну заяву від 06.05.2026 року (в порядку ст. 49 ЦПК України), просила відмовити. Додатково зазначаючи, що заперечує вимоги позивачів. Крім того, вимоги позивачів незрозумілі, бажання нав`язати свою думку та бачення, шляхом безпідставних непідтверджених документально вимогам та тиском на неї, як співвласника по будинковолодінню по АДРЕСА_1 .

Дослідивши заяву (в порядку ст. 49 ЦПК України) та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 2 частини другої, частини третьої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд звертає увагу, що частиною першою статті 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Верховним Судом у вказаній постанові також зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог. Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач первісно звернувся з позовом про встановлення факту належності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/5 частці житлового будинку «А» по АДРЕСА_1 .

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 з відповідними надвірними будівлями та спорудами. Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , право власності по 1/2 частці житлового будинку «А» по АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,1497 га, кадастровий 3221055100:01:001:0134 цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок «А» по АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці площею 0,15 га з кадастровим номером 3221055100:01:001:0914 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

подання іншого (ще одного) позову;

збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

об`єднання позовних вимог;

зміну предмета або підстав позову.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №405/3360/17.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналіз наведеної норми свідчить, що процесуальний закон допускає зміну предмета позову або зміну його підстав, однак не допускає одночасної зміни предмета та підстав позову, оскільки у такому випадку фактично пред`являється новий позов.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тоді як підстава позову - це обставини, якими така вимога обґрунтовується. Одночасна зміна предмета та підстав позову свідчить про звернення до суду з новою матеріально-правовою вимогою, яка не може бути заявлена під виглядом зміни чи уточнення позову. Такий правовий висновок, зокрема, викладений у постановах Верховний Суд від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, а також узгоджується з висновками Велика Палата Верховного Суду щодо застосування статті 49 ЦПК України.

Первісний зустрічний позов містив єдину вимогу про встановлення факту належності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/5 частці житлового будинку з посиланням на ст.ст. 293, 315 ЦПК України.

Натомість подана заява містить інші за своєю правовою природою вимоги: про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності за кожною із позивачок по 1/2 частці житлового будинку та визнання права власності за ОСОБА_3 на іншу частину нерухомого майна (підстава ст.ст. 356, 367, 364, 392 ЦК України).

Таким чином, змінився не лише спосіб судового захисту, а й коло юридично значущих обставин, які підлягають доказуванню. Якщо при розгляді первісного зустрічного позову суд мав встановити лише факт належності відповідних часток, то для вирішення нових вимог необхідним є встановлення обставин щодо припинення права спільної часткової власності, можливості поділу нерухомого майна, виникнення права власності на самостійні об`єкти нерухомості та припинення прав співвласників.

Отже, подана заява фактично поєднує одночасну зміну предмета та підстав позову і містить нові самостійні матеріально-правові вимоги.

Крім того, однією із заявлених вимог є визнання права власності за ОСОБА_3 , яка не зверталася до суду із відповідною вимогою, а її первісний позов ухвалою суду залишено без розгляду.

Отже, виходячи зі змісту позовних вимог, викладених у позовній заяві та позовних вимог, викладених у заяві про їх збільшення, суд розцінює останню як заяву про висунення додаткових (нових) вимог про які не було зазначено при пред`явленні позову.

За таких обставин суд доходить висновку, що подана заява не є збільшенням позову в розумінні статті 49 ЦПК України, а фактично є новим позовом, який повинен пред`являтися в загальному порядку з додержанням вимог статей 175177 ЦПК України.

Керуючись статтями 43, 49, 126, 258, 259 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Литвиненко Леся Анатоліївна, в порядку ст. 49 ЦПК України та повернути її представнику позивачів.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.О. Бізяєва