Ухвала суду № 138342591, 20.07.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/576/20

6/368/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І

за участі секретаря Назаренко А.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», представник заявника Шафігіна Віктрія Русланівна, стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

представник заявника просить суд замінити стягувача у виконавчому листі № № 368/576/20 від 04.08.2020 р., Кагарлицький районний суд Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № № 368/576/20 від 04.08.2020р., Кагарлицький районний суд Київської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 , обґрунтовуючи наступним.

Між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк"задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 368/576/20 від 04.08.2020 р., Кагарлицький районний суд Київської області про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.

Щодо заміни стягувача у виконавчому листі: 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».

Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник та кредитор. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового розгляду: як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, та відбувається виключно за відповідним рішенням суду, незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений виконавчий лист до примусового виконання.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа:

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 62981690 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 24.02.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Оригінали виконавчих листів вважаються втраченими, коли їх загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює їх виконання. Дублікати виконавчих листів видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким були видані втрачені виконавчі листи.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.

Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження». Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2- 836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховний Суд від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувана та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Таким чином, обов`язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

При цьому, сам факт відсутності виконавчих документів у стягувана та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що їх було втрачено.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом: у постанові від 19.05.2022 року по справі № 0910/1097/2012, у постанові від 03.10.2022 року по справі №2- 659/10, у постанові від 10.02.2022 року по справі № 1328/105/12, у постанові від 04.10.2022 року по праві № 2/2218/71/11, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19, та2-659/10, у справі у справі № 263/4331/18 (постанова від 18.11.2020), у постанові від 30.06.2022 року по справі № 175/771/16.

Згідно п. 17.4 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Отже, підстави наведені Заявником для видачі дублікатів виконавчих документів по справі є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby V. Greece) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Щодо строків пред`явлення виконавчого листа:

Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено 3-ри роки, але у перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.

Що до розрахунку судового збору:

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні процесуальних документів в електронній формі через підсистему «Електронний суд» застосовується знижувальний коефіцієнт 0,8 до розміру ставки судового збору.

Ставка судового збору за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу становить 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 99,84 грн.

Судовий збір, який підлягає сплаті становить: 79,88 грн. (99,84грн*0,8).

Представник заявника в особі Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Капіталресурс» в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить судове засідання проводити у відсутність представника. Заяву підтримує в повному обсязі.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відмова від отримання, причини не явки суд не повідомила.

Представник заінтересованої особи в особі Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений, причини не явки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи в особі Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений, причини не явки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 22 червня 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄРДПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.10.2016 року у розмірі 12 592 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

04 серпня 2020 р. за заявою АТ КБ «ПриватБанк» було видано два викових листа.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».

Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: - купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст. 656 ЦК); - дарування (ч.2 ст.718 ЦК); - факторингу (гл.73 ЦК).

Згідно із ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Згідно із ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Натомість частиною 2 статті 516 ЦК України визначено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином ризик настання несприятливих наслідків неповідомлення боржника про заміну кредитора несе лише новий кредитор, а не боржник.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно позивача по незаконним (з точки зору відповідача) діям відносно нього, предмета спору, а позивач цього не довів, твердження позивача про наявність будь-яких інших зобов`язань або неправомірності стосовно нього є припущенням.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що заява представника ТОВ «Капіталресурс» підлягає задоволенню, а стягувач у виконавчому провадженні підлягає заміні з АТ КБ «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

Заявником доведено і боржником не оспорено, що рішення суду про стягнення з боржника кредитного боргу не виконано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)).

Процесуальний порядок вирішення питання про видачу дублікату виконавчого документа встановлений підпунктом 17.4 пункту17 частини 1 розділу ХІІІ Перехідних положень Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 , яким внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України.

Так, зазначеними положеннями ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз зазначеної норми процесуального права вказує на те, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа правове значення має сукупність умов: як втрата виконавчого документа, так і факт звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Згідно інформації отриманої від Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України встановлено, що хгідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визнається Міністерством юстиції України. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

На виконання наказу Міністерства юстиції України від 25.03.2024 №841/5 «Про відділи державної виконавчої служби у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» реорганізовано Кагарлицький відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) шляхом приєднання до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до інформації, яка міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження на виконанні в Кагарлицькому відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження № № 62981690, 62980758.

ВП № 62981690 щодо виконання виконавчого листа № 368/576/20 виданого 04.08.2020 Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT КБ" ПриватБанк" боргу в сумі 12592,79 грн.

08.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

24.02.2021 на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

ВП № 62980758 щодо виконання виконавчого листа № 368/576/20 виданого 04.08.2020 Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT КБ" ПриватБанк" боргу в сумі 2102,00 грн.

08.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

24.02.2021 на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ч. 1,2 розділу XI правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 р. № 1829/5 виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки після чого знищуються. Надати копії матеріалів виконавчих проваджень не вбачається можливим в зв`язку зі знищенням архівних справ

Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, заявник повинен подати докази, а суд має обов`язок перевірити: чи не було виконано судове рішення, чи не втратило воно законної сили, чи звернувся заявник в межах строків пред`явлення його до виконання та докази, якими підтверджується втрата виконавчого листа.

У вказаній відповіді, виконавець посилається на АСВП. Проте, з отриманого листа не може достеменно свідчити про факт відправки.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень за виконавчим листом № 368/576/20 від 04.08.2020 відкрите виконавче провадження відсутнє, що підтверджує факт відсутності на виконанні виконавчого листа про стягнення заборгованості.

Отже, оригінал виконавчого листа до стягувача не надходив та у нього не перебуває, жодних доказів факту надсилання виконавчого документу на юридичну адресу стягувача та отримання ними матеріали справи не містять.

На підставі наданих учасниками справи та досліджених письмових доказів судом встановлено, що оригінал виконавчого втрачено під час його пересилання між відділом ДВС до АТ КБ «Приватбанк», тобто за обставин, які не залежали від стягувача, рішення суду не виконано.

Новим кредитором (стягувачем) ТОВ «Капіталресурс» вчинено ряд дій, спрямованих на відшукування місцезнаходження оригіналу вищезазначеного виконавчого листа, з наданням належних та допустимих доказів на підтвердження обставин втрати оригіналу виконавчого листа № 368/576/20 від 04.08.2020 року при його пересиланні між органами виконавчої служби та стягувачем.

На підставі правової оцінки обставин, якими обґрунтовувалися вимоги заяви та установивши, що факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача, відповідно відсутність виконавчого листа, своєчасно пред`явленого стягувачем, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права, суд дійшов висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа № 368/576/20 від 04.08.2020 року.

При формулюванні резолютивної частини судового рішення по суті заявлених вимог ТОВ «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого листа № 368/576/20 від 04.08.2020 року, суд враховує, що дублікат виконавчого листа це другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал, а тому зміст дубліката виконавчого листа має повністю співпадати з оригіналом.

Таким чином змінювати в дублікаті виконавчого документа учасників справи, загальну суму стягнення, навіть у разі часткового виконання рішення суду чи визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині одного із солідарних боржник, не можна.

Отже, зміст дубліката виконавчого листа має повністю співпадати з оригіналом, тобто, відповідати резолютивній частині судового рішення (ухвали) у справі № 368/576/20.

На підставі викладеного та керуючись розділом VI ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», представник заявника Шафігіна Вікторія Русланівна, стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № № 368/576/20 від 04.08.2020 р., Кагарлицький районний суд Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № № 368/576/20 від 04.08.2020р., Кагарлицький районний суд Київської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 20.07.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко