Рішення № 13834239, 08.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2011 р.Справа № 30/185-10-5063 За позовом: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України ; Квартирно експлуатаційного відділу м. Одеси

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабуд-Інвест-Норд»

Про визнання права власності

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від прокуратури: Уразовський С.І.- згідно посвідчення

Від Міністерства оборони: Добров Ю.І.- довіреність №220\67\д від 15.01.2010р.

Від КЕВ м.Одеси: Добров Ю.І.-довіреність №21 від 11.01.2010р.

Від відповідача :Риженко Д.М.- довіреність від 12.01.2011р.

Від третьої особи: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси (далі-КЕВ м.Одеси), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) „ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»про визнання права державної власності в особі Міністерства оборони України на 196\197 нерухомого майна, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128, яке складається з: адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), огорожа №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м, та знаходиться в оперативному управління Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси.

Представник військової прокуратури позов підтримує, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Позивач - Міністерство оборони України повністю підтримує позов Військового прокурора Одеського гарнізону.

Позивач КЕВ м. Одеси повністю підтримує позов Військового прокурора Одеського гарнізону.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

За клопотанням відповідача, з метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 13 січня 2011р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Лабуд-Інвест-Норд”. Третю особу про місце та час судових засідань було повідомлено за адресою, яка зазначена у матеріалах справи у якості юридичної адреси підприємства, Але, згідно повідомлення пошти, за цією адресою такого підприємства не існує.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури , суд встановив:

10 травня 2006р. між Міністерством оборони України (Сторона -1) в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) «УКРОБОРОНБУД»в особі директора Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства від 09.03.2006р., зареєстрованої в реєстрі за №610 (бланк сер.ВСР №232423), виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. та ТОВ «Балтеко»(Сторона -2) був укладений Договір №19\05-06\02 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення , створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, предметом якого є спрямування сторонами своїх сумісних зусиль на матеріально-технічне забезпечення проектування і будівництва будівель і споруд житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, а також інженерними мережами , розташованих на земельній ділянці площею 2,80 га за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128 (територія військового містечка №234) , його належну експлуатацію , організацію управління майном, що призведе до створення спільної сумісної власності Сторін цього Договору.

Відповідно до умов Договору на зазначеній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке складається з: адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), загальною площею 2435,6 кв.м, огорожа №1-5 (745, 20 п\м), мостіння І-ІІІ (2000 кв.м). Зазначене нерухоме майно є державною власністю (п. 2 6 Договору) та є пайовим внеском Сторони-1 за цим Договором.

За умовами п.9.1 Договору за взаємною згодою Сторін, або у разі порушення Стороною-1 зобовязань, визначених у п.5.1 Договору , Сторона -2 має право здійснити викуп паю Сторони -1, що полягає в укладенні між Стороною-1 та Стороною-2 цивільно-правової угоди (правочину) щодо купівлі Стороною-2 майна Сторони-1 , тощо, яка підлягає обовязковому нотаріальному посвідченню та за якою буде здійснено перехід права власності на майно, що складає пай Сторони-1 за цим Договором.

У той же день , 10 травня 2006р. між Міністерством оборони України (Сторона -1) в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) «УКРОБОРОНБУД»в особі директора Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства від 09.03.2006р., зареєстрованої в реєстрі за №610 (бланк сер.ВСР №232423), виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. та ТОВ «Балтеко» (Сторона -2) був укладений Договір №19\05-06\02\2 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19\05-06\02 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення , створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, предметом якого є компенсація Стороною-2 Стороні-1 вартості пайової участі (паю) Сторони-1 у Договорі від 10.05.2006р. №19\05-06\02 за ціною та в строки , що визначені цим Договором. Відповідно до п.7 Договору право власності на майно Сторона-2 отримує згідно чинного законодавства України . Зазначений Договір нотаріально посвідчений не був. У судовому порядку Договір №19\05-06\02\2 визнаний дійсним не був. за таких обставин, на підставі ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України військовий прокурор вважає, що Договір №19\05-06\02\2 є нікчемним, у звязку з чим визнання цього правочину недійсним судом не вимагається.

19 січня 2007р. між ТОВ «Балтеко» (Продавець) та ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД»(Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу , згідно якого ТОВ «Балтеко»продало , а ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД»купило нежитлові будівлі, що знаходяться у м.Одеса по вул.Дача Ковалевського, 128 , складаються в цілому з зазначених літерами : адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), загальною площею 2264,6 кв.м, огорожа №1-5 , мостіння І-ІІІ , розташованих на земельній ділянці площею 28000 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні Продавця. Відповідно до п.1 Договору вказані нежитлові будівлі належать Продавцю на підставі рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2006р. у справі №1\495-06-12547, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13242099, виданого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості»17.01.2007р. Продаж вчинено за 1960000 грн.

02 лютого 2007р. між ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД»(Продавець) , ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»та фізичною особою ОСОБА_1 (Покупці) був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого Продавець зобовязався передати у власність Покупців , а Покупці зобовязалися сплатити та прийняти у власність : ТОВ ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»- 196\197 частин, а гр. ОСОБА_1 1\197 частину нежитлових будівель, що знаходяться у м.Одеса по вул.Дача Ковалевського, 128, складаються в цілому з зазначених літерами: адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), загальною площею 2264,6 кв.м, огорожа №1-5 , мостіння І-ІІІ , розташованих на земельній ділянці площею 28000 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні Продавця. за умовами Договору вартість обєкта купівлі-продажу складає 1970000 грн., з яких ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»має сплатити 1960000 грн., а гр. ОСОБА_1.- 10000 грн.

Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м.Одеси звернувся до суду за захистом порушених прав і інтересів держави та просить суд визнати право власності Держави Україна в особі Міністерства оборони України на 196\197 нерухомого майна, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128, яке складається з : адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), огорожа №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м, та знаходиться в оперативному управління Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси. В обґрунтування позову військовий прокурор зазначив, що право власності у ТОВ «Балтеко»виникло на підставі рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2006р. у справі №1\495-06-12547 , яке було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2007р. Постановою Вищого господарського суду від 03.10.2007р. зазначена постанова Одеського апеляційного господарського суду залишена без змін. Постановою Верховного суду України всі зазначені судові рішення у справі №1\495-06-12547 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового розгляду справи , ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2009р. позов ТОВ «Балтеко»залишено без розгляду. За таких обставин, військовий прокурор вважає, що у ТОВ «Балтеко» не виникло права власності на спірні обєкти.

Крім того, військовий прокурор Одеського гарнізону зазначив, що рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2008р. у справі №15\148-08-3344 , яке набрало законної сили, визнано недійсним з моменту укладення Договір №19\05-06\02 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення , створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений 10.05.2006р. від імені Держава Україна в особі Міністерства оборони України директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд»Мельником В.Л. та ТОВ «Балтеко».

Військовий прокурор зазначає, що відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст.321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. На думку військового прокурора Одеського гарнізону, право власності ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»набуто неправомірно.

На думку військового прокурора Одеського гарнізону зазначений позов ним предявлено у межах встановленого ст.257 Цивільного кодексу України строку позовної давності, адже, порушення законодавства та прав та інтересів держави в ході відчуження державного майна були виявлені лише 12.06.2008р. після надходження на адресу військової прокуратури Одеського гарнізону листа КП «ОМБТІ та РОН» за №5614-04\431 , зі змісту якого стало відомо, що право власності на будівлі та споруди , що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128, на земельній ділянці площею 2,8 га, перейшло до ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»та гр. ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 02.02.2007р. Крім того, військовий прокурор зазначив, що позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. 31 липня 2008р. військовим прокурором Одеського гарнізону до господарського суду Одеської області був поданий позов про визнання недійсним Договору №19\05-06\02 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (справа №15\148-08-3344). Розгляд справи закінчився лише 12.08.2009р.

Військовий прокурор також звернув увагу суду на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.07.2006р., згідно якої право особи яка вважає себе власником, не підлягає захисту шляхом визнання недійсними угод , стороною в яких така особа не є. Захист прав такої особи можливий шляхом предявлення віндекаційного позову.

На підставі зазначеного , військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м.Одеси просить суд визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право державної власності на 196\197 нерухомого майна , що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128, яке складається з : адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), огорожа №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м, та знаходиться в оперативному управління Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси.

Позивачі- Міністерство оборони України та КЕВ м.Одеси повністю підтримують позов військового прокурора Одеського гарнізону та додатково зазначають, що утримання спірного майна, оплата комунальних послуг , проведення ремонтних робіт у звязку із підготовкою Дитячого оздоровчого табору ім. Ю.Гагаріна до сезону здійснюється за бюджетні кошти. Спірне майно ніколи не вибувало з володіння та користування держави. ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ» фактично ніколи не приймало обєкт купівлі-продажу, і не здійснювало користування спірним обєктом.

Спірне майно знаходиться на балансі КЕВ м.Одеси з січня 2008р. і було передано в оперативне управління КЕВ у звязку із реорганізацією Одеського інституту Сухопутних військ, в оперативному управління якого воно знаходилося з 1992р.

Відповідач - ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно він є власником 196\197 нерухомого майна, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128, яке складається з : адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), огорожа №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути предявлений виключно власником майна якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Позивачами же доказів права власності на спірне майно, на думку відповідача, не надано.

Відповідач зазначає, що спірне майно вибуло із власності Міністерства оборони України і перейшло у власність ТОВ «Балтеко»на підставі оплатного договору №19\05-06\02\2 від 10.05.2006р. Вказаний Договір є чинним, право власності ТОВ «Балтеко»належним чином зареєстроване, про що міститься посилання у договорі купівлі-продажу , що був укладений між ТОВ «Балтеко»та ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД». Договір купівлі-продажу від 19.01.2007р. між ТОВ «Балтеко»та ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД»є чинним і не оскаржений позивачами. Право власності ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД»було належним чином зареєстроване, про що зазначено у договорі купівлі-продажу між ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД»та ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС».

Відповідач також зазначив, що ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»придбало спірний обєкт на підставі оплатного договору купівлі-продажу від 02.02.2007р. умови якого було виконано : спірне майно оплачено та прийнято Покупцем , що підтверджується актом приймання-передачі. зазначений договір є чинним.

За таких обставин, відповідач вважає, що він є добросовісним набувачем спірного майна.

Крім того. відповідач просить суд при вирішенні спору застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав:

Згідно ст.326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими субєктами.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України»майно, закріплене за військовими частинами , військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно- це державне майно, закріплене за військовими частинами , закладами , установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно звязку тощо. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Сторони у справі не заперечують, що станом на травень 2006р. спірне майно було державною власністю та було закріплено за Міністерством оборони України.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 травня 2006р. між Міністерством оборони України (Сторона -1) в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) «УКРОБОРОНБУД»в особі директора Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства від 09.03.2006р., зареєстрованої в реєстрі за №610 (бланк сер.ВСР №232423), виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. та ТОВ «Балтеко»(Сторона -2) був укладений Договір №19\05-06\02 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення , створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, предметом якого є спрямування сторонами своїх сумісних зусиль на матеріально-технічне забезпечення проектування і будівництва будівель і споруд житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, а також інженерними мережами , розташованих на земельній ділянці площею 2,80 га за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128 (територія військового містечка №234) , його належну експлуатацію , організацію управління майном, що призведе до створення спільної сумісної власності Сторін цього Договору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2008р. у справі №15\148-08-3344 , яке набрало законної сили, визнано недійсним з моменту укладення Договір №19\05-06\02. Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих, що повязані з його недійсністю. Договір же №19\05-06\02\2 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19\05-06\02 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін є наслідком Договору №19\05-06\02.

Крім того, умовами п.9.1 Договору №19\05-06\02 передбачено , що за взаємною згодою Сторін, або у разі порушення Стороною-1 зобовязань, визначених у п.5.1 Договору, Сторона -2 має право здійснити викуп паю Сторони -1 , що полягає в укладенні між Стороною-1 та Стороною-2 цивільно-правової угоди (правочину) щодо купівлі Стороною-2 майна Сторони-1, тощо, яка підлягає обовязковому нотаріальному посвідченню та за якою буде здійснено перехід права власності на майно, що складає пай Сторони-1 за цим Договором. Отже, сторони передбачили обовязковість нотаріального посвідчення Договору №19\05-06\02\2, чого зроблено не було. Згідно ч.1 ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За приписами ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами , і відбулося повне або часткове виконання договору , але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Балтеко” звернулося до суду з позовом про визнання дійсним Договору №19\05-06\02\2 та визнання права власності на нежитлові будівлі , що знаходяться у м.Одеса по вул.Дача Ковалевського, 128 , складаються в цілому з зазначених літерами : адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), загальною площею 2264,6 кв.м, огорожа №1-5 , мостіння І-ІІІ , розташованих на земельній ділянці площею 28000 кв.м. Право власності у ТОВ «Балтеко»виникло на підставі рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2006р. у справі №1\495-06-12547 , яке було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2007р. Постановою Вищого господарського суду від 03.10.2007р. зазначена постанова Одеського апеляційного господарського суду залишена без змін. Постановою Верховного суду України всі зазначені судові рішення у справі №1\495-06-12547 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового розгляду справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2009р. позов ТОВ «Балтеко»залишено без розгляду. За таких обставин, у ТОВ «Балтеко»не виникло права власності на спірні обєкти.

Відповідач у справі зазначає, що він є добросовісним набувачем спірного майна, так як придбав його за відплатним договором, який є чинним і не оспорений у встановленому порядку. Але, відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно по відплатному договору набуте у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав та не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно: 1). було втрачено власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2). було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3). вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не по їх волі, іншим шляхом. У даному випадку, спірне майно вибуло з володіння власника не по його волі , так як відповідно до ст.6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації. Рішення щодо відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Пунктом 2 виданого на розвиток наведеної норми Закону Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. №1919 , визначено, що відчуження майна із Збройних Сил здійснюється у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації) або безпосередньої передачі виконавцям державного оборонного замовлення, іншим постачальникам матеріально-технічних засобів (ресурсів), виконавцям робіт, надавачам послуг з метою проведення розрахунків, а також передачі юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців та членів їх сімей. Рішення про відчуження військового майна, згідно з п.6 цього ж Положення, приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міністерства оборони України, погодженого з Мінекономіки, переліку такого майна.

З матеріалів справи не вбачається наявність рішення Кабінету Міністрів України щодо відчуження будівель та споруд військового містечка №234, який на даний час є діючим дитячим оздоровчим табором ім.Ю.Гагаріна.

Крім того, відповідно до ч.1 п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України №141-р від 17.03.2004р. «Деякі питання діяльності дитячих оздоровчих закладів» дитячий оздоровчий табір ім.Ю.Гагаріна не підлягає ліквідації або відчуженню, а на Міністерство оборони України покладено обовязок вжити заходів щодо забезпечення ефективного функціонування табору, недопущення його перепрофілювання, ліквідації та нецільового використання.

Як вбачається з матеріалів справи, обєкти нерухомого майна- будівлі та споруди військового містечка №234, розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128 на земельній ділянці площею 2,8 га, перебувають на балансі та в оперативному управлінні КЕВ м.Одеси і на цей час використовуються Дитячим оздоровчим табором ім.Ю.Гагаріна. Утримання цього здійснюється за кошти Міністерства оборони України.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України власник має право на захист права власності . За приписами ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Слід також зауважити, що , на думку суду, даний позов військовим прокурором Одеського гарнізону предявлено в межах встановленого ст.257 Цивільного кодексу України строку позовної давності, адже, порушення законодавства та прав і інтересів держави в ході відчуження державного майна були виявлені лише 12.06.2008р. після надходження на адресу військової прокуратури Одеського гарнізону листа КП «ОМБТІ та РОН» за №5614-04\431 , зі змісту якого стало відомо, що право власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128, на земельній ділянці площею 2,8 га, перейшло до ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС»та гр. ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 02.02.2007р. Крім того, позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. 31 липня 2008р. військовим прокурором Одеського гарнізону до господарського суду Одеської області був поданий позов про визнання недійсним Договору №19\05-06\02 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення , створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (справа №15\148-08-3344). Розгляд справи закінчився лише 12.08.2009р.

За таких обставин, позов прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м.Одеси є обгрунтованим, підтвердженим матеріалами справи, у звязку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.44, ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси - задовольнити.

2. Визнати за Державою Україна в особі Міністерства оброни України право державної власності на 196\197 нерухомого майна, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 128, яке складається з : адміністративного корпусу (літ.»А»), спальні корпуси (літ.»Б», «В», «М», «Л»), душова (літ.Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ.»Е»), кінобудка (літ.»Ж»), умивальник (літ.»И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ.»Х»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), огорожа №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м, та знаходиться в оперативному управління Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» (м.Київ, вул.Смілянська, 7, код ЄДРПОУ 33735661) на користь державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 19600 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» (м.Київ, вул.Смілянська, 7, код ЄДРПОУ 33735661) на користь державного бюджету України (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення набирає законної сили протягом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 14 лютого 2011 р.

Суддя Рога Н. В.