Рішення № 138341411, 20.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року справа № 580/5137/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства ІМ. ШЕВЧЕНКА до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне акціонерне товариство ІМ. ШЕВЧЕНКА (далі ПРАТ ІМ. ШЕВЧЕНКА, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення від 30.12.2025 № 13544758/02800182 про відмову в реєстрації податкової накладної № 113 від 21.08.2025 ухвалене Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Черкаській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 113 від 21.08.2025 поданої Приватним акціонерним товариством ІМ. ШЕВЧЕНКА, датою її фактичного надходження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2026, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 580/13234/54 задоволено повністю позовні вимоги ПрАТ ІМ. ШЕВЧЕНКА та зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області виключити Приватне акціонерне товариство ІМ. ШЕВЧЕНКА з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Незважаючи на виключення підприємства «з ризикових», податкова накладна № 113 від 21.08.2025 досі залишається незареєстрованою, а відтак права Товариства є порушеними.

Ухвалою від 20 травня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.06.2026 до суду надійшов відзив на позов, у якому представниця відповідачів просить у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що реєстрація ПН від 21.08.2025 № 113 в ЄРПН була зупинена, як така, що складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Комісія ГУ ДПС винесла рішення від 30.12.2025 № 13544758/02800182 про відмову у реєстрації ПН від 21.08.2025 № 133 в ЄРПН, з підстави ненадання запитуваних документів: на реалізацію продукції (договір, видаткова накладна, ТТН, розрахункові документи, сертифікати), щодо формування собівартості продукції, первинні документи щодо зберігання, складські документи (iнвентаризацiйнi описи). Крім того, не надано документи щодо права користування на основні фонди обладнання та устаткування, штатний розпис, табель робочого часу. Облік зариблення, вирощування (приросту) та вилову. Ненадання вказаного документального підтвердження свідчить про відсутність факту проведення господарської операції. Звернула увагу, що приймаючи вищезазначене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснювалися дискреційні повноваження.

10.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказав на його необґрунтованість, зазначивши, зокрема, що позивач по спірній податковій накладній подав до контролюючих органів всі необхідні документи які підтверджують господарську операцію відображену у ПН. Крім того, сторона відповідача абсолютно ігнорує факт, що станом на дату подання вказаної податкової накладної на розблокування платник податку не відповідав пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у зв`язку з чинністю ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 580/13234/25.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності Приватного акціонерного товариства ІМ. ШЕВЧЕНКА, серед іншого, є: 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) (основний), зареєстрований - 29.04.2000, перебуває у відповідача на обліку як платник податків.

Позивач для реєстрації у ЄРПН податкову накладну від 21.08.2025 № 113.

Відповідно до квитанції (а.с. 22) реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=1.5739%, «Рпоточ»=0 та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.12.2025 позивач подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 21.08.2025 № 113.

19.12.2025 відповідач направив до електронного кабінету позивача повідомлення № 13520766/02800182 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у графі додаткова інформація: відсутні документи щодо придбання та реалізація. (договори, накладні, ТТН, сертифікати, розрахункові документи). Надати документи щодо формування ціни собівартості продукції. Не надано первинні документи щодо зберігання, складські документи (iнвентаризацiйнi описи), документальне підтвердження та обґрунтування використання у господарській діяльності рибного фаршу у придбаних об`ємах та документи щодо його придбання та складу, акти списання. Крім того надати документи щодо права користування на основні фонди обладнання та устаткування. Штатний розпис. Табель робочого часу. Облік зариблення, вирощування(приросту) та вилову.

26.12.2025 позивач подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 21.08.2025 № 113, зокрема: договір поставки № 13/08/211 від 13.08.2021 на 2 арк; реєстр надходження рибного фаршу в період 17.02.2025-15.07.2025 на 2 арк; видаткові накладні, ТТН та декларації виробника на 48 арк; технологічна картка годівлі риби лиманного господарства на 2025 рік від 02.01.2025 на 1 арк; реєстр переміщення ТМЦ в період 17.02.2025-15.07.2025 на 5 арк; реєстр переміщення ТМЦ за липень 2025 року на 1 арк; акти списання рибного фаршу на 75 арк; відомість про результати приросту від 31.07.2025 в період 01.01.2025- 31.07.2025 на 4 арк; відомість розрахунку затрат на вирощування риби № 34 від 31.07.2025 на 1 арк; інвентаризація основних засобів станом на 14.08.2025 на 2 арк; договір поставки обладнання № 2023-06 від 26.10.2023 з додатками на 4 арк; повідомлення 20-ОПП з квитанцією від 08.02.2024 на 2 арк; детальні пояснення ПрАТ ІМ. ШЕВЧЕНКА № 28/08-25 від 28.08.2025 на 15 арк; лист Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України № 989-10/25 від 27.10.2025 на 1 арк; Штатний розпис, табелі робочого часу на 13 арк.

Комісія Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 30.12.2025 № 13544758/02800182, у зв`язку із не наданням запитуваних документів: на реалізацію продукції (договір, видаткова накладна, ТТН, розрахункові документи, сертифікати), щодо формування ціни собівартості продукції, первинні документи щодо зберігання, складські документи (iнвентаризацiйнi описи). Крім того, не надано документи щодо права користування на основні фонди обладнання та устаткування, штатний розпис, табель робочого часу. Облік зариблення, вирощування (приросту) та вилову. Ненадання вказаного документального підтвердження свідчить про відсутність факту проведення господарської операції.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд врахував таке.

Згідно з підп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 8 зазначених до ризикових відносяться платники у разі коли у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 8 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Суд врахував, що надіслана позивачеві квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила покликання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, однак не містила жодних покликань про наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

Згідно з п.п. 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, суд зазначає, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Суд встановив, що позивач подавав до Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області пояснення та документи щодо наявності підстав реєстрації по поданій на реєстрацію податковій накладній, наданий позивачем пакет документів був об`єктивно достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Також, аналіз наданих позивачем документів свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Щодо відмови у реєстрації ПН з підстав ненадання/часткового надання документів, суд зазначає, що відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідного рішення за її наслідками.

Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Такий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 140/5463/23.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 липня 2025 року у справі № 160/32067/23 зазначив, що податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Отже, вимоги відповідача-1 щодо необхідності надання платником податків копій документів: на реалізацію продукції (договір, видаткова накладна, ТТН, розрахункові документи, сертифікати), щодо формування ціни собівартості продукції, первинні документи щодо зберігання, складські документи (iнвентаризацiйнi описи), документи щодо права користування на основні фонди обладнання та устаткування, штатний розпис, табель робочого часу, облік зариблення, вирощування (приросту) та вилову, є такими, що зумовлюють перевірку реальності та товарності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Щодо вимог позивача про реєстрацію ПН суд зазначає, що чинним законодавством України покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, нормами Порядку № 1246 визначено компетенцію Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

У цьому випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Висновок щодо обрання належного способу захисту порушеного права Верховний Суд виклав у постанові від 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20.

Зважаючи, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняте, як установлено вище, протиправно, а інших підстав для відмови в її реєстрації суд не встановив, то суд констатує наявність підстав для зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну від 21.08.2025 № 113, подану позивачем днем її фактичного подання на реєстрацію.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат з правничої допомоги, суд враховує таке.

Представник позивача просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав суду договір про надання правничої допомоги від 11.11.2025 № 371-11, Акт № 3 наданих послуг (детальний опис робіт) який обумовлює вартість послуг у розмірі 7000 грн та платіжну інструкцію № 260 від 23.06.2026 на суму 7000,00 грн.

Отже, понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката підтверджені належними доказами.

Виходячи із критеріїв співмірності, обґрунтованості та пропорційності, беручи до уваги обсяг витраченого часу для підготовки та подання цієї позовної заяви та доданих матеріалів, а також відсутність клопотання про зменшення розміру витрат суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн за рахунок бюджетних асигнувань бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.12.2025 № 13544758/02800182.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.08.2025 № 113, подану Приватним акціонерним товариством ІМ. ШЕВЧЕНКА днем її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Приватного акціонерного товариства ІМ. ШЕВЧЕНКА судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного акціонерного товариства ІМ. ШЕВЧЕНКА судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Приватне акціонерне товариство ІМ. ШЕВЧЕНКА (19640, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Леськи, вул. Нижня, 2Г, код ЄДРПОУ 02800182);

2) відповідач-1 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);

3) відповідач-2 Державна податкова служба України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.07.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК