Рішення № 138341284, 22.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №761/50653/26

Провадження №2/359/3809/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засівання Кривохижі О.М.

за участю

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 13 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75413259, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1700 грн., строком кредитування 30 дні, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим має заборгованість у загальному розмірі 5759,60 грн., яка складається: 1700,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 4059,60 грн. проценти за користування кредитом. В подальшому ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №75413259 від 16 серпня 2021 року. Враховуючи вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 5759,60 грн. і судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме погодилась з розміром заборгованості по тілу кредиту, проте заперечив проти нарахованих відсотків та інших платежів. В обґрунтування зазначає, що пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» звільняє його від сплати всіх боргів по вказаному договору оскільки він проходить військову службу у В/Ч НОМЕР_1 .

Заслухавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір позики №75413259, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 1700 грн., строком кредитування 30 дні, зі сплатою процентної ставки в розмірі 1,99% за день.

19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №1911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №75413259 від 13.06.2021.

03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №75413259 від 13.06.2021.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по вказаному договору складає 5759,60 грн., що включає: 1700 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4059,60 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач послалась на п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на що суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1,2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до довідки №411 від 15.06.2026 року ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 ОКПП Київ.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме вона звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а кредитна установа ТОВ «Фінпром Маркет» не мали права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 р. у справі № 502/1438/18.

Отже, суд ухвалюючи рішення бере до уваги, що у відповідача ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом на підставі ч.15 ст.4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Натомість щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та комісіями суд зазначає.

Згідно із ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Судом встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, в межах яких відповідач отримала грошові кошти та зобов`язалась їх повернути разом із передбаченими договором платежами. Наявність заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1700,00 грн. відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, у зв`язку з чим вказана сума підлягає стягненню.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З витягу з акту №4-ФП про надання юридичної допомоги від 13 жовтня 2025 року встановлено, що позивачем понесено документально підтверджені обґрунтовані витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 4500 грн..

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Так як позов задоволено частково (29,51%), то суд вважає за необхідне стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 714,99 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1327,95 грн.

Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 141, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» розташованого за адресою: Київська область, м.Ірпінь, вул. Садова,31/33, код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за договором позики у загальному розмірі 1 700 грн., судовий збір в розмірі 714,99 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1327,95 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.