Рішення № 138341191, 16.07.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/612/26

Провадження №2-а/291/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №291/612/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7188875 від 13 травня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, а також про закриття провадження у справі.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що у відповідності до змісту постанови серії ЕНА № 7188875 від 13.05.2026 зазначалося, що 13.05.2026 о 15:44, с-ще Ружин, вул.. Козацька, водій керуючи ТЗ трактор колісний NLX 1054, д.н.з. НОМЕР_1 ам, при цьому не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4.а ПДР керування ТЗ особою, не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КупАП є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7188875 від 13.05.2026 підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказує, що на відео чітко видно, що документи вимагали без зазначення причини зупинки. Поліцейськими не проінформованого ОСОБА_1 , на якій законом визначеній підставі відбулась зупинка і чому саме така законом передбачена умова поширюється на нього. Враховуючи вищезазначене, вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Представником відповідача подано відзив на позов в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити і вказує, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації

процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано не було. У зв`язку з порушенням вищевказаних норм, поліцейським відділенням поліції № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Драчук Юлією Володимирівною винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень. В даному випадку позивач порушив ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Переглядом відеозапису із нагрудного відео-реєстратора поліцейського установлено, що правоохоронець повідомив водію про причину зупинки, а саме що у його транспортного засобу не працюють задні габарити. Поряд з тим зафіксовано, що поліцейський під час винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , останнього ознайомив зі ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також роз`яснив порядок сплати штрафу та оскарження винесеної постанови. Водночас за правовою характеристикою, правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП вважається закінченим з моменту допущеного проступку. Не мають значення наступні дії та виправдання порушника. Поліцейський чітко сформулював кваліфікуючу ознаку проступку.

Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз`ясненні його права. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення та докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Тому, позивач жодним чином не був обмежений у своїх правах та обов`язках. Будь яких клопотань у ході винесення постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заявляв. За встановлених обставин доводи позивача стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення ним правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 с. 126 КУпАП є безпідставними та не обґрунтованими, а крім того жодними доказами не підтвердженими.

У відповіді на відзив позивач вказує, що долучений до відзиву відеозапису із нагрудного реєстратора фіксує лише процес спілкування після зупинки. Оскільки факт порушення ПДР (непрацюючі габарити) не доведений, сама зупинка є безпідставною та протиправною. Відповідач стверджує, що він не пред`явив документи для перевірки. Наголошує. Що суб`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП характеризується умисною формою вини. Він категорично не відмовлявся від надання документів, а лише реалізовував своє законне право дізнатись законну підставу та причину зупинки. Щодо обов`язку доказування відповідач у відзиві зазначив, що позивач не звільнений від обов`язку доказування. Проте, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається виключно на відповідача. Сама лише постанова поліції не може бути єдиним і беззаперечним доказом моєї вини.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позові, пояснив, що його безпідставно зупинили поліцейські в с-щі Ружин, шукали багато причин про правопорушення, але не знайшли, вимагали посвідчення. Вказав, що йому потрібний адвокат та просив про перенесення розгляду справи, на що йому було відмовлено. Вважає, що його права порушенні.

Представник відповідача ГУНП в Житомирській області у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, при цьому подав відзив на позов у якому просить здійснити судовий розгляд без його участі.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Змістом частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі

Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Судом установлено, що поліцейським Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Драчук Ю.В. 13 травня 2026 року о 15 год. 51 хв. було складено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7188875, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. (а.с. 13).

Відповідно до цієї постанови ОСОБА_1 13.05.2026 о 15 год. 44 хв. на вул. Козацька, с-щі Ружин керував транспортним засобом трактором колісним NLX 1054 з д.н.з. НОМЕР_1 ам при цьому не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив пункт 2.4.а ПДР України.

Частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» №3353-XII від 30 червня 1993 року передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жотвня 2001 року (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Підпунктами «а», «б» та «г» пункту 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Згідно підпункту «а» пункту 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій

повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Законні підстави зупинення поліцейським транспортного засобу передбачені частиною першою статті 35 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року, серед яких наявність очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Суд зазначає, що лише за наявності законних підстав для зупинення транспортного засобу поліцейський має право вимагати пред`явлення йому документів, визначених пунктом 2.4 ПДР України.

У ході судового розгляду встановлено, що підставою для зупинення транспортного засобу позивача були твердження поліцейського про те, що в транспортному засобі позивача несправний лівий задній стоп-сигнал, тобто твердження про технічну несправність останнього.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, зробленого поліцейськими, які додані до відзиву на позов, убачається, що відеозапис розпочинається з того, що поліцейські ведуть розмову з позивачем, який знаходився у своєму транспортному засобі, тобто відеозапис із нагрудного реєстратора фіксує лише процес спілкування після зупинки, тож жодної причини зупинки з вказаної працівниками поліції не підтверджено

У подальшому співробітник поліції заявив позивачу, що в його автомобілі, що у нього не працюють задні габарити, однак позивач це заперечив, вказавши, що стоп-сигнали справні, а його зупинка була незаконною. Після цього позивач вказав, що його зупинка є незаконною та відмовився надавати посвідчення водія, технічний паспорт та страховий поліс, мотивуючи тим, що дії поліцейських є незаконними. Далі поліцейський склав відносно позивача оскаржувану постанову.

Аналіз дослідженого судом відеозапису свідчить, що зупинення поліцейськими транспортного засобу позивача була здійснена без законних підстав, передбачених статтею 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки транспортний засіб позивача не мав очевидних технічних несправностей, а всі задні стоп-сигнали в ньому працювали. Будь-яких інших підстав для зупинення позивача поліцейські останньому не повідомляли.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність вимоги поліцейського, висловленої позивачу після безпідставного зупинення останнього, пред`явити ряд документів, зокрема реєстраційного документу на транспортний засіб, посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно позивач у свою чергу, не був зобов`язаний виконувати дану вимогу, що у свою чергу свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

Аналогічні правова позиція міститься в постанові Верховного Суду, винесеній у справі №686/11314/17 від 15 березня 2019 року.

Пунктом 3 частини першої статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Частиною першою статті 247 КУпАП передбачено, серед іншого, можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, ураховуючи відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7188875 від 13.05.2026, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафів, в розмірі 425 гривень, а справу про вчинення позивачем вказаного правопорушення закрити за відсутністю в діях останнього складу даного правопорушення.

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 665,60 грн (а.с. 1), при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Житомирській області необхідно стягнути в якості відшкодування понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 251, 255, 262, 268-272, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7188875 від 13.05.2026 року, винесену поліцейським відділу поліцейської діяльності N?2 (смт Ружин) Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області в якості відшкодування судових витрат 665 (шістсот шістдесят п`ять гривень) 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП- НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області (10008, м. Житомир,вул. Старий Бульвар, буд 5/37, код ЄДРПОУ- 40108562).

Суддя І.В. Федорчук