Рішення № 138341168, 13.07.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/83/26

Провадження № 2/288/313/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко Т.М.,

представника позивача - Угляренко К.В.

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_17.

представника третьої особи - Несенюк І.І.

представника третьої особи - Семенової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Відділ «Служба у справах дітей» Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, центр «Місто щасливих дітей» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Відділ «Служба у справах дітей» Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, центр «Місто щасливих дітей» .Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування порушує питання про позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та про позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_1 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Служба) 01.10.2024 надійшло усне повідомлення від громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про невиконання батьківських обов`язків громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України щодо відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору повідомляємо.

В ході роботи працівниками Служби встановлено, що заявниця, громадянка ОСОБА_6 , являється старшою повнолітньою дочкою відповідачки ОСОБА_2 .

Громадянка ОСОБА_2 разом зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно з довідок про реєстрацію місця проживання осіб, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка ОСОБА_2 є матір`ю одиначкою, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Батько малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває у державній установі «Коростенська виправна колонія № 71» з 28.12.2023 по теперішній час.

Відповідачка разом з малолітніми дітьми проживала у помешканні співмешканця ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Умови для проживання, виховання та розвитку дітей в однокімнатній квартирі, незадовільні. У помешканні брудно, розкидані речі, не було приготованої їжі, продукти харчування відсутні, відчувався різкий неприємний запах, дуже велика кількість тарганів, у дітей відсутні окремі спальні місця, діти мали неохайний вигляд, діти кашляли та мали закладеність носа.

Громадянка ОСОБА_2 , висловлювалась нерозбірливо та плутано, не могла впевнено стояти на ногах, ймовірно перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Також в квартирі перебував співмешканець, який мав занедбаний вигляд, опухле обличчя, відчувався запах алкоголю.

Відповідно акту проведення оцінки рівня безпеки дітей малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 01.10.2024 влаштовано до КНП «Дитячої клінічної лікарні № 3» Солом`янського району міста Києва. Згідно з виписки із історії хвороби малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поставлено діагноз: гостра респіраторна вірусна інфекція.

В подальшому, відповідно до направлення від 08.10.2024 служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про влаштування малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 влаштовано до центру «Місто щасливих дітей» (далі - Центр), де вони перебувають по теперішній час.

Згідно листа Національної поліції України Головного управління Національної поліції у м. Києві Святошинського управління поліції від 14.10.2024 громадянка ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП та ст. 184 ч. 2 КУпАП невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей та ст. 178 ч. 1 КУпАП розпивання пива, алкогольних напоїв у громадських місцях.

Згідно з характеристикою середньої загальноосвітньої школи № 69 міста Києва, в якій навчалась малолітня ОСОБА_3 на уроках пасивна, не завжди виконує домашнє завдання та не завжди має учнівське приладдя. На батьківських зборах у вересні 2024 громадянка ОСОБА_2 була відсутня, однак, зі слів класного керівника, перебувала завжди на зв`язку.

Згідно з характеристикою закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 373 міста Києва, вихованця малолітнього ОСОБА_4 до дошкільного закладу дитину приводила мати, громадянка ОСОБА_2 , однак були випадки, що остання приводила малолітнього сина після стану алкогольного сп`яніння, з яскраво вираженим неприємним запахом алкоголю.

Адміністрація закладу запрошувала громадянку ОСОБА_2 на зустріч, але вона так і не з`являлась. Траплялись випадки, коли малолітнього ОСОБА_4 забирали після 19 години. Також громадянка ОСОБА_2 з запізненням здійснювала оплату за харчування дитини в дошкільному закладі та станом на жовтень 2024 року оплата так і не була здійснена.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 19.11.2024 громадянки ОСОБА_2 в помешканні брудно, розкидані речі, квартира у занедбаному санітарному стані, продукти харчування в обмеженій кількості, в помешканні відчувався різкий неприємний запах, одяг потребував ретельного прання. На підлозі за речах була велика кількість тарганів.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 20.01.2025 громадянка ОСОБА_2 мала занедбаний вигляд. В помешканні, на момент обстеження, була відсутня електроенергія, громадянка ОСОБА_2 пояснила це поломкою електролічильника. Умови для проживання малолітніх дітей так і не були створені. Громадянці ОСОБА_2 було запропоновано пройти курс реабілітації від алкогольної залежності, однак від пропозиції вона відмовилася.

Згідно висновку психологічного обстеження малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 психологом Центру, де на теперішній час перебувають діти, в перші дні їх перебування у обох спостерігалися підвищена тривожність, скутість, сором`язливість та низький рівень контактності.

На теперішній час малолітня ОСОБА_3 , не бажає повертатись до своєї матері, громадянки ОСОБА_2 , навіть одна думка про повернення до тих умов, в яких вони проживали, спричиняє знервованість, страх та неприйняття. Малолітній ОСОБА_4 демонструє дитячу прихильність до матері, громадянки ОСОБА_2 , яку при цьому легко проєктує на близьке жіноче оточення (вихователь, медична сестра тощо).

Громадянка ОСОБА_2 звернулась до Служби з заявою від 12.09.2025 для отримання дозволу на відвідування своїх малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в Центрі, де діти перебувають вже більше року. Також вона повідомила, що на теперішній час не має постійного місця проживання, тому не має змоги забрати дітей до себе та додала, що має намір пройти курс лікування від алкогольної залежності. Однак за час перебування ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в Центрі мати, громадянка ОСОБА_2 їх жодного разу не відвідала.

Працівниками Служби 06.10.2025 повторно були обстежені умови проживання громадянки ОСОБА_2 , але двері квартири під час відвідування ніхто не відкривав, на залишене запрошення до Служби ніхто не відреагував.

Вищезазначені факти свідчать про свідоме ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків відносно дітей, оскільки вони не виховують дітей належним чином, не забезпечують їх належним збалансованим харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умов винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі вищевказаного позивач просить позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути аліменти з громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 доходу з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь особи або того закладу, де перебуватимуть діти, для їх утримання до досягнення ними повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду.

Стягнути аліменти з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 доходу з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи або того закладу, де перебуватиме дитина, для її утримання до досягнення нею повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду.

Передати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Попільнянської селищної ради, Житомирського району Житомирської області, для визначення дітям соціально-правового статусу та подальшого влаштування в сімейні форми виховання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі. Представник позивача зазначила, що при оформленні позовної заяви в частині визначення розміру аліментів було допущено помилку, а саме невірно вказано розмір частки заробітку (доходу), яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 . У зв`язку з цим, представник позивача просить суд вважати належною та правильною вимогою стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 (однієї третини) з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, замість помилково зазначеної раніше частки.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини. Відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини та не заперечує проти їх призначення. На даний момент відповідач відбуває покарання в установі виконання покарань. Разом з тим, Відповідач зазначив, що його донька ОСОБА_3 сама приїжджала з Києва електричкою та нічого не розповідала про умови життя.

Представник відповідача зазначив, що заперечує проти позовної вимоги в частині позбавлення батьківських прав, проте не заперечує проти позовної вимоги відносно стягнення аліментів з ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була належним чином повідомлена.

Згідно Судових викликів № 288/83/26/3998/26 Вих. від 26 лютого 2026 року, №288/83/26/6139/26 Вих. від 25 березня 2026 року, №288/83/26/7111/26 Вих. від 09 квітня 2026 року, №288/83/26/8900/26 Вих. від 07 травня 2026 року, №288/83/26/9414/26 Вих. від 18 травня 2026, №288/83/26/10259/26 Вих. від 28 травня 2026 року, №288/83/26/10485/26 Вих. від 01 червня 2026 року та №288/83/26/11274/26 Вих. від 11 червня 2026 року, розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач - ОСОБА_2 повідомлена про судові засідання.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи - Відділ «Служба у справах дітей» Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи - Центр «Місто щасливих дітей» позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторін по справі, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановлену цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Паволоцькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області 10 липня 2013 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Паволоч Попільнянського району Житомирської області (актовий запис №8 від 10 липня 2013 року). Батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_1 (громадянин України), мати - ОСОБА_2 (громадянка України). /а.с.10/

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області 10 лютого 2020 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Житомирі (актовий запис №1 від 10 лютого 2020 року). Батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_12 (громадянин України), мати - ОСОБА_2 (громадянка України). /а.с.11/

Згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00048088538, сформованим 21 листопада 2024 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Житомирі (актовий запис №1 від 10 лютого 2020 року, складений Виконавчим комітетом Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області). Матір`ю дитини зазначено - ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_12 . Як вбачається зі змісту вказаного витягу (графа «Підстава запису відомостей про батька»), державна реєстрація народження проведена за заявою матері про державну реєстрацію народження від 10 лютого 2020 року відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері). /а.с.13-14/

Відповідно до копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00048089434, сформованого 21 листопада 2024 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), вбачається, що ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області. Народилася одна дитина, живонароджена, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження №251 від 18 червня 2013 року, виданим Васильківською центральною районною лікарнею Київської області. Державна реєстрація народження проведена за актовим записом №8 від 10 липня 2013 року, складеним Виконавчим комітетом Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області. Батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_1 (громадянин України), мати - ОСОБА_2 (громадянка України). Підставою запису відомостей про батька слугувала спільна заява батьків про визнання батьківства від 10 липня 2013 року, а сама державна реєстрація народження проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України. /а.с.15-16/

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 01 жовтня 2024 року, складеного головним спеціалістом ССДС Святошинської РДА Скриптунською О.В. та начальником відділу Лук`янчук Р.Я. за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що у вказаному помешканні (однокімнатна квартира на 7-му поверсі 9-поверхового будинку) проживають: ОСОБА_14 , ОСОБА_2 та малолітні діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як вбачається зі змісту акта, під час обстеження виявлено незадовільні санітарно-гігієнічні умови: ремонт у квартирі не здійснено, в помешканні брудно, воно потребує прибирання, продукти харчування відсутні. Для малолітніх дітей не створено окремих спальних місць, а їхній одяг та іграшки розміщені у неналежному стані. Результатами бесіди з`ясовано, що малолітня ОСОБА_3 за декілька днів до перевірки поїхала до села Паволоч, а малолітній ОСОБА_4 до дитячого садка не ходить, обоє дітей на момент огляду хворіли, проте мати їхнього лікування не забезпечувала. /а.с.17/

Згідно з Актом обстеження умов проживання від 19 листопада 2024 року, проведеного за тією ж адресою головними спеціалістами ССДС Святошинської РДА, житлово-побутові умови родини не покращилися. В акті зафіксовано, що у приміщенні частково поскидані речі, шпалери не замінені, наявні таргани (заходи щодо їх витруєння не вживалися), продукти харчування відсутні, у зв`язку з чим комісія дійшла висновку, що умови для виховання та розвитку малолітніх дітей не створені. Дослідженням результатів бесіди встановлено, що ОСОБА_2 було офіційно попереджено про необхідність працевлаштування та проходження курсу лікування. Їй під підпис залишено запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини для розгляду питання щодо неналежного виконання нею обов`язків з утримання та виховання дітей. /а.с.18/

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акту обстеження умов проживання від 28 січня 2025 року, складеного комісією у складі працівників ССДС Святошинської РДА з метою перевірки умов проживання матері у зв`язку перебуванням дітей на обліку, житлова кімната перебувала у вкрай занедбаному стані. Комісією констатовано, що в помешканні брудно, наявні старі й поламані меблі, стіни та стеля мають ознаки пошкодження, брудні речі розкидані на ліжках та стільцях, а умови для проживання дітей повністю відсутні. Окрім цього, в акті зафіксовано, що у квартирі відключене електропостачання через заборгованість. ОСОБА_2 під час бесіди пояснила, що щойно повернулася від родичів, та була повторно запрошена до Служби у справах дітей, з чим ознайомилась особисто під підпис. /а.с.19/

Дослідженням наданих письмових доказів, зокрема Акту обстеження умов проживання від 06 жовтня 2025 року, складеного спільною комісією ССДС Святошинської РДА та інспекторами сектору ювенальної превенції, встановлено факт відсутності родини за місцем проживання. Згідно з текстом акту, під час відвідування квартири АДРЕСА_3 , двері ніхто не відчинив. Зі слів опитаних сусідів комісії стало відомо, що господаря квартири - ОСОБА_14 - було мобілізовано до лав Збройних Сил України, після чого квартира пустує, в ній ніхто не проживає, а його співмешканку ОСОБА_2 не бачили. /а.с.20/

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акта проведення оцінки рівня безпеки дитини від 01 жовтня 2024 року, затвердженого комісією у складі начальника відділу ССД СРДА та головних спеціалістів, було проведено оцінку рівня безпеки малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №8 від 10 липня 2013 року). За результатами заповнення Розділу ІІІ («Стан дитини на момент відвідування») та Розділу IV («Факти, що свідчать про нездатність батьків гарантувати безпеку дитини») комісією встановлено наступне. У дитини наявні ознаки занедбаності, низький рівень гігієни, дитина тривалий час (декілька місяців) не відвідувала заклади освіти за адресою реєстрації. Брудні речі та постіль зафіксовані безпосередньо у житловому приміщенні. Дитина має незадовільний стан здоров`я, але її медичне лікування матір`ю не забезпечувалося. Матір дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка офіційно не працює) спільно проживає зі своїм співмешканцем. На момент відвідування у помешканні перебували інші особи, ймовірно у стані алкогольного сп`яніння, серед яких перебувала й матір дитини. Крім того, зафіксовано наявність візуальних ознак дії речовин (алкогольних/психоактивних) у матері. Комісією встановлено наявність небезпечної поведінки з боку матері, що виражається у нападах агресії, нецензурній лайці та психологічному тиску, що свідчить про неспроможність гарантувати безпеку дитині. У помешканні (однокімнатна квартира) зафіксовано відсутність тепла (відключено шибки у вікнах), бруд, велику кількість тарганів, відсутність продуктів харчування та належних спальних місць для дитини. За результатами оцінки комісія дійшла офіційного висновку про те, що рівень безпеки дитини є «небезпечним», оскільки існує пряма загроза її життю та здоров`ю, що потребує вжиття негайних дій у формі проведення комплексної оцінки потреб дитини та її сім`ї. /а.с.21-23/

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акта проведення оцінки рівня безпеки дитини від 01 жовтня 2024 року, складеного та підписаного комісією у складі начальника відділу ССД СРДА та головних спеціалістів, було проведено оцінку рівня безпеки малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1 від 10 лютого 2020 року). У розділі ІІ Акту зазначено, що матір`ю дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка офіційно не працює, а відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Фактичний догляд за дитиною здійснює матір. За результатами заповнення спеціальних розділів форми Акту комісією встановлено наступні обставини. У малолітнього ОСОБА_4 наявні очевидні ознаки незадовільного стану здоров`я (зафіксовано нежить та систематичний кашель), проте лікування дитини матір`ю не проводилося. Виявлено ознаки недбалості та низький рівень гігієни - одяг дитини брудний та непридатний для належного використання. Фізичного чи сексуального насильства не виявлено. Вбачається, що на момент відвідування матір дитини перебувала в житловому приміщенні разом із сторонніми особами, які мали візуальні ознаки алкогольного сп`яніння.

Сама матір також мала виражені ознаки дії алкогольних або психоактивних речовин та проявляла напади агресії. У помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено наявність антисанітарних умов, що загрожують здоров`ю дитини: відсутнє опалення та тепло через вибиті шибки у вікнах, кімната захаращена брудними речами, наявна велика кількість тарганів, продукти харчування та умови для приготування їжі відсутні. На підставі зібраних даних комісією зроблено офіційний висновок про те, що рівень безпеки малолітнього ОСОБА_4 є «небезпечним», оскільки умови перебування та поведінка матері становлять пряму загрозу для його життя та здоров`я, що потребувало негайного вжиття заходів захисту та проведення акту обстеження умов проживання. /а.с.24-26/

На підтвердження факту неналежного виконання відповідачкою ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо охорони здоров`я малолітньої дитини, суд посилається на Виписку із історії хвороби № 1790 КНП «Дитяча клінічна лікарня № 3 Солом`янського району м. Києва». Згідно з цим документом, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 жовтня 2024 року була невідкладно поміщена до медичного стаціонару, де перебувала до 07 жовтня 2024 року з підтвердженим клінічним діагнозом «Гостра респіраторна інфекція». Матеріали справи доводять, що незабезпечення дитини лікуванням з боку матері призвело до необхідності втручання медичних працівників та залучення спеціалізованого закладу охорони здоров`я для подолання наслідків бездіяльності батьків. /а.с.27/

Як вбачається з матеріалів справи, неналежне виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо забезпечення безпечних умов життєдіяльності та охорони здоров`я дітей потягло за собою загрозу для їхнього життя, що підтверджується фактом госпіталізації обох малолітніх в один день. Так, відповідно до Виписки із історії хвороби № 1789 КНП «Дитяча клінічна лікарня № 3 Солом`янського району м. Києва», малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в день складання Акту оцінки рівня безпеки дитини був невідкладно госпіталізований до стаціонарного відділення лікарні, де перебував до 04 жовтня 2024 року з діагнозом «Гостра респіраторна вірусна інфекція». /а.с.28/

Зазначений документ у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує, що малолітні діти відповідачки перебували в занедбаному стані та потребували оперативного медичного втручання.

Відповідно до матеріалів справи, а саме копії листа Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації №107-40-750 від 08 жовтня 2024 року, адресованого Начальникові Служби у справах дітей та сім`ї Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік Служби як таких, що опинились у складних життєвих обставинах. У вказаному листі зазначено, що матір малолітніх дітей - ОСОБА_2 , неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, а саме: не піклується про дітей, не працює, зловживає алкогольними напоями, а самі малолітні не відвідують навчальні заклади. З метою соціально-правового захисту дітей Служба клопотала про надання направлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до центру «Місто щасливих дітей» (місто Київ, вулиця Полярна, будинок 7-А) до вирішення подальшої долі малолітніх дітей. /а.с.29/

Як вбачається з наявної у матеріалах справи Довідки №723 від 21 листопада 2024 року, виданої Державною установою «Коростенська виправна колонія (№ 71)» Міністерства юстиції України (Житомирська область, місто Коростень, вулиця Білокоровицьке шосе, 4) за підписом начальника ВКВСР, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно відбуває покарання у вказаній установі з 28 грудня 2023 року по теперішній час. /а.с.30/

Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Паволоцькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області 04 червня 2020 року, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 04 червня 2020 року по теперішній час. /а.с.31/

Згідно з копією довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Паволоцькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області 10 липня 2013 року, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 10 липня 2013 року по теперішній час. /а.с.32/

Як вбачається з копії довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 27 березня 2002 року по теперішній час. /а.с.33/

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в СЗШ № 69 м. Києва, забезпечена базовим доглядом, проте має низький рівень успішності, пасивна на уроках та не завжди забезпечена необхідним навчальним приладдям. Станом на 07 жовтня 2024 р. дитиною пропущено 10 навчальних днів. Мати дитини, ОСОБА_2 , підтримує контакт із навчальним закладом, цікавиться розвитком та навчанням доньки, однак її зусилля наразі не призвели до покращення успішності дитини, а батьківські збори у вересні 2024 року нею відвідані не були./а.с.34/

Згідно з листом Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 373 Солом`янського району м. Києва Вих. №37 від 15 жовтня 2024 року, судом встановлено обставини неналежного виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Адміністрація дошкільного закладу засвідчує, що ОСОБА_2 неодноразово приводила дитину до садка, перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, ухилялася від спілкування з педагогічним колективом, систематично затримувала оплату за харчування дитини та забирала хлопчика після 19:00 години. Окрім того, документом підтверджено, що з 11 вересня 2024 року дитина повністю припинила відвідувати дитячий садок, а будь-які відомості про батька хлопчика у закладі відсутні. /а.с.35/

Дослідженням наданих письмових доказів судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 систематично притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання обов`язків щодо виховання та навчання дітей, що підтверджується копією листа Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві (вхідний номер Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської РДА № 3218 від 16 жовтня 2024 року). Відповідно до вказаного документа, за даними інформаційно-комунікаційної системи відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено такі адміністративні матеріали за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відділенням поліції № 2 (смт Попільня) Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області:

- протокол № ВАБ 785074 від 17 серпня 2021 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП (вчинений повторно протягом року);

- протокол № ВАБ 785075 від 17 серпня 2021 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП (вчинений повторно протягом року).

Відділенням поліції № 2 (смт Попільня) Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області:

- протокол № ВАБ 663485 від 05 травня 2021 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП (вчинений повторно протягом року; накладено штраф 1700.00 гривень).

Святошинським УП ГУНП у м. Києві:

- протокол № ВАБ 580354 від 10 липня 2024 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП (невиконання обов`язків щодо виховання дітей; накладено штраф 1700.00 гривень);

- протокол № ВАБ 580028 від 27 червня 2024 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП (вчинений повторно протягом року; накладено штраф 1700.00 гривень);

- протокол № ВАБ 580027 від 27 червня 2024 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП (вчинений повторно протягом року).

Солом`янським УП ГУНП у м. Києві:

- протокол № ВАБ 264298 від 11 жовтня 2023 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП (вчинений повторно протягом року; накладено штраф 1700.00 гривень);

- протокол № ВАБ 580025 від 14 червня 2024 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП (невиконання обов`язків щодо виховання дітей; накладено штраф 850.00 гривень).

Окрім цього, за даними правоохоронних органів відносно відповідачки винесено постанову №ГБВ 191906 від 10 жовтня 2023 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява в громадських місцях у п`яному вигляді), штраф за якою сплачено. Щодо громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 інформація відсутня. /а.с.36/

На підтвердження того, що залишення малолітніх дітей з відповідачкою ОСОБА_2 є небезпечним для їхнього життя та психічного розвитку, суд посилається на висновки спеціалістів, викладені в листі Центру допомоги дітям «Місто щасливих дітей» № Ц-419 від 05 лютого 2025 року. Даний документ підтверджує, що внаслідок тривалого проживання в антисанітарних умовах та через бездіяльність матері діти надійшли до закладу в пригніченому психоемоційному стані. Проявом триваючого злісного ухилення ОСОБА_2 від виховання дітей став зафіксований Центром факт повної відсутності будь-яких контактів чи відвідувань дітей з боку матері за весь час перебування малолітніх в установі. Враховуючи, що думка про повернення до матері викликає у малолітньої дитини страх, нервове напруження та неприйняття, а поведінка ОСОБА_2 свідчить про продовження асоціального способу життя, суд погоджується з офіційним висновком фахівців Центру «Місто щасливих дітей» про недоцільність та небезпечність повернення малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матері./а.с.37-38/

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії Висновку психологічного обстеження малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного психологом Центру допомоги дітям «Місто Щасливих Дітей», дитина була влаштована до закладу 07 жовтня 2024 року.

Відповідно до змісту вказаного висновку, під час індивідуальних бесід із малолітньою ОСОБА_3 було з`ясовано, що до матері вона ставиться досить холодно, не хоче до неї повертатись і не має до неї довіри. Зафіксовано, що це вже не перше її вилучення з сім`ї - раніше дівчина проживала в інших Центрах та чужій родині до моменту повернення до матері. За свідченнями дитини, мати багато разів вживала спиртне при дітях вдома, через що ОСОБА_3 з молодшим братом були змушені йти на вулицю, щоб не бачити цього. Психологічним обстеженням констатовано певну педагогічну занедбаність дівчинки, яка виявляється в тому, що вона повільно читає, відчуває труднощі з калькулією та мала низький рівень засвоєння шкільних знань. Окрім цього, у висновку зафіксовано, що за весь час перебування дитини в Центрі до неї та її молодшого брата ніхто не навідувався. ОСОБА_3 намагалася телефонувати старшим сестрам та кілька разів матері. Наразі дівчинка адаптувалася до умов закладу, активно працює та розвивається. /а.с.39-40/

На підтвердження наслідків перебування малолітнього ОСОБА_4 у неналежному сімейному середовищі, суд посилається на Висновок психологічного обстеження дитини, складений фахівцем Центру допомоги дітям «Місто Щасливих Дітей». Даний письмовий доказ засвідчує, що станом на жовтень 2024 року малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надійшов до спеціалізованого закладу із невідрегульованим психоемоційним станом, підвищеною тривожністю та специфічним острахом комунікації з дорослими. Фахівцем зафіксовано, що лише завдяки стабільній ізоляції від шкідливого впливу біологічної матері та тривалій терапевтичній роботі вихователів і психолога закладу, дитину вдалося повністю адаптувати, повернути їй відчуття безпеки та вирівняти психоемоційні показники, що підтверджує правильність дій органу опіки та піклування щодо вилучення дитини. /а.с.41/

Дослідженням наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що до Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява від ОСОБА_2 . У вказаній заяві як домашню адресу заявниця зазначила: « АДРЕСА_4 , медичний цех», а в графі «місце роботи» власноруч вказала: «на теперішній час немає фактичного місця проживання». Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 офіційно повідомила орган опіки та піклування про таке: «На теперішній час немає фактичного місця проживання, тому не можу забрати дітей із центру. Також мала намір зателефонувати представнику щодо проходження реабілітації в центрі». Крім того, у тексті заяви міститься прохання ОСОБА_2 надати їй дозвіл для відвідування дітей, які перебувають у Центрі «Місто щасливих дітей» за адресою: місто Київ, вулиця Полярна, 7-А. Наприкінці заяви міститься особистий підпис ОСОБА_2 . /а.с.44/

До матеріалів справи долучено офіційний Висновок Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації №107-9778 від 20 листопада 2025 року як органу опіки та піклування, затверджений на підставі протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини №14 від 19 листопада 2025 року. Згідно з вказаним документом, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивуючи вказаний висновок, орган опіки та піклування посилається на те, що малолітні діти з 02 жовтня 2024 року перебували на обліку Служби як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. ОСОБА_2 неодноразово надавалися рекомендації щодо створення належних умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштування та проходження лікування від алкогольної залежності. Однак, ОСОБА_2 жодних рекомендацій не виконала, через що за результатами оцінки рівня безпеки від 01 жовтня 2024 року дітей було вилучено, госпіталізовано до КНП «Дитяча клінічна лікарня № 3», а 08 жовтня 2024 року влаштовано до Центру допомоги дітям «Місто щасливих дітей», де вони перебувають по теперішній час. Органом опіки зафіксовано, що за весь час перебування малолітніх у Центрі матір жодного разу їх не відвідала. При цьому 12 вересня 2025 року ОСОБА_2 звернулася із заявою, де власноруч підтвердила відсутність у неї фактичного місця проживання та роботи. Крім того, висновками психологічного обстеження Центру підтверджено, що малолітня ОСОБА_3 висловлює небажання та острах повертатися до матері через систематичне вживання останньою алкоголю вдома.

Щодо батька дитини - ОСОБА_1 , висновком підтверджено, що він з 28 грудня 2023 року відбуває покарання в ДУ «Коростенська виправна колонія № 71». У своєму письмовому поясненні ОСОБА_1 зазначив, що участі у вихованні доньки не брав та матеріально її не утримував. Також він вказав, що ОСОБА_2 має ще одну спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка тривалий час проживає з бабусею в селі Паволоч Житомирської області. Керуючись інтересами дітей та ст. 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування дійшов остаточного висновку про доцільність позбавлення батьківських прав обох батьків. /а.с.45-48/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 5 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство; забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно приписів частини другої статті 150, частини другої статті 157 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно приписів статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків неодноразово було викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 червня 2024 року у справі № 132/2049/23,від 25 вересня 2024 року у справі № 206/1513/23, від02 жовтня 2024 року у справі № 2-5679/11, від 04 вересня 2024 року у справі№ 608/858/22 тощо.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і допускається лише при наявності вини в діях батьків і належить до обов`язкових умов позбавлення батьківських прав.

Пунктом 16 вищевказаної Постанови визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Крім того, статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно статей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, № 780-Х11, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків, в даному випадку позбавлення батьківських прав є самим крайнім заходом впливу стосовно Відповідача, але він свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків: не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її життям та здоров`ям, не виявляє ніякого інтересу до дитини.

Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 до відбування покарання не займався духовним та фізичним розвитком дитини, не приймав участі в шкільному житті доньки, не цікавився умовами проживання та, перебуваючи на волі, не виявляв жодного інтересу до життя та здоров`я малолітньої ОСОБА_3 . Доказів прийняття участі в житті дитини та добровільної сплати аліментів до матеріалів справи відповідачем долучено не було.

Відносно ОСОБА_2 , суд зазначає наступне. Поведінка особи та матеріали справи містять всі належні докази щодо позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 .

На підставі вищезазначеного, суд вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до частини першої - третьої статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

За наведених обставин з відповідачів підлягають стягненню аліменти на утримання дітей: з ОСОБА_1 - в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 - в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову та до досягнення дітей повноліття.

Відповідно до статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 167 Сімейного кодексу України, якщо дитина не може бути передана іншому з батьків, вона передається під опіку органу опіки та піклування.

Оскільки судом встановлено підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав щодо малолітніх дітей, а передача дитини іншому з батьків є неможливою, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині передачі дітей органу опіки та піклування.

З метою захисту прав та інтересів дітей, забезпечення їх належного утримання, виховання та подальшого влаштування, дітей слід передати Органу опіки та піклування Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно приписів статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наведені позивачем обставини, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідачів батьківських прав по відношенню до їх дитини, стягнення аліментів та передачу малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Органу опіки та піклування Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на Відповідачів.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»; Законом України «Про охорону дитинства»; статтями 5, 141, 150, 157, 161, 164, 165, 166, 167, 170, 180 - 183 СК України; статтями 15, 16 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Відділ «Служба у справах дітей» Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, центр «Місто щасливих дітей» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: не встановлено зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ) на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 доходу з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи або того закладу, де перебуватиме дитина, для її утримання до досягнення нею повноліття, починаючи з 23 січня 2026 року.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 доходу з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь особи або того закладу, де перебуватимуть діти, для їх утримання до досягнення ними повноліття, починаючи з 23 січня 2026 року.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Передати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Органу опіки та піклування Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області для визначення дітям соціально-правового статусу та подальшого влаштування в сімейні форми виховання.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: не встановлено зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2662.40 гривень, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь на користь держави судовий збір в розмірі 3933.60 гривень, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко