Рішення № 13834116, 15.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.11                                                                                           Справа№ 5015/148/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави: Львівської міської ради в особі:

Позивача: ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м.Львів;

До Відповідача: ЛКП “Хуторівка”, м.Львів;

Про: стягнення 2740601,44грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Прокурора: Ольшанська Н.М –посв. №94 від 23.07.2010р.

Позивача: Іващук О.В.- нач.юридично-претензійної служби

дов. № 48 від 17.08.2010р.);

Відповідача: Влох М.С. –предст.;

Прокурору, позивачу та відповідачу, які взяли участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20,22,29 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу прокурор та представник позивача відмовились.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради уповноважений орган: позивача: ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м.Львів до відповідача: ЛКП “Хуторівка”, м.Львів про стягнення 2740601,44грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 14.01.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 20.01.2011р. Цією ж ухвалою суд зобов’язав прокурора та сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судовому засіданні 20.01.2011р. позивач позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання з’явився, подав Клопотання (вх. № канц. 1015/11 від 20.01.2011р.) про відкладення розгляду справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Прокуратурою Сихівського району м.Львова проведена перевірка додержання вимог законодавства у сфері паливо - енергетичного комплексу, якою встановлено, що відповідно до Договорів №№2459, 2499, 2500, 2514, 2515, 2522, 2532, 2533, 2683, 2707, 2708, 2709, 2710, 2711, 2712, 2713, 2793, 2794, 2815, 3107, 3108, 3109, 3110, 3111, 3184, 3185, 3186, 4781, 3233, 3234, 3242, 3288, 3295, 3299, 3386, 4171, 4375, 4674 ЛМКП “Львівтеплоенерго” зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором, своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконував. Відтак, станом на день подання позовної заяви до суду заборгованість залишилась не погашеною станом на 01.12.2010р. і складає 2740601,44грн. На органи прокуратури відповідно до ст.121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20., ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ч.2 ст.2 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк.

Оскільки ЛМКП “Львівтеплоенерго” створено Львівською міською радою та підпорядковано Управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, яке є представником власника - територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери управління якого входить Підприємство, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам держави, а саме, органу місцевого самоврядування - Львівській міській раді.

Також підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах держави, в контексті з вимогами рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р., є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Однак, ЛМКП "Львівтеплоенерго" несе великі збитки за несвоєчасну сплату боржниками послуг, які воно надало, і, відповідно, не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань, отже це ще раз підтверджує, що невиконання відповідачем зобов'язань завдає значної шкоди економічним та соціальним інтересам держави.

Відповідно до умов п.1 вказаного Договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Таким чином, між сторонами договору виникло майново-господарське зобов'язання передбачене ст. 275 Господарського кодексу України, а саме, договір енергопостачання.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

В судовому засіданні 15.02.2011р. представником відповідача заявлено Клопотання (вх. № канц. 3470/111 від 15.02.2011р.) про розтермінування заборгованості перед ЛМКП “Львівтеплоенерго” станом на 01.11.2010р. в сумі 2740601,00грн., яке погоджене прокуратурою та позивачем.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволення з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст.526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч.1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач: ЛКП “Хуторівка”, м.Львів у судовому засіданні 15.02.2011р. позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розстрочити виконання рішення рішення за графіком, який узгоджено з прокуратурою та позивачем: ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м.Львів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона осилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати спожитої теплової енергії суду не наддав, позовні вимоги визнав повністю, підписав і засвідчив печаткою Акт звірки розрахунків в сумі 2740601,44грн.

В порушення договірних зобов’язань, відповідач заборгував позивачу, згідно з Актом звірки взаєморозрахунків за послуги з теплопостачання - основного боргу, 2740601,44грн.

Таким чином, відповідачем порушено майнові права позивача.

Відповідно до вимог ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 Господарсько-процесуального кодексу, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи.

Відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або державою".

Львівське міське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго” організовано, засновано і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства, тарифами. Його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як до місцевого бюджету, так і до бюджету України у вигляді своєчасної спати податків, внесків до Пенсійного фонду, а також інших обов'язкових платежів. Несвоєчасне виконання умов договору призводить до зменшення фінансових надходжень у бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання які мають ознаки договору купівлі-продажу.

Згідно із ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов’язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За вимогами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із вимогами ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглянув подане представником відповідача Клопотання (вх. № канц. 3470/111 від 15.02.2011р.) про розтермінування заборгованості перед ЛМКП “Львівтеплоенерго” станом на 01.11.2010р. в сумі 2740601,00грн., визнав його підставним і таким, що підлягає задоволенню, оскільки вказане Клопотання погоджено з прокурором та позивачем у справі.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 2740601,00грн. - боргу, яким слід розтермінувати його рівними частинами, а саме:

березень 2011р. –228383,45грн.

квітень 2011р. - 228383,45грн.

травень 2011р. –228383,45грн.

червень 2011р. –228383,45грн.

липень 2011р. –228383,45грн.

серпень 2011р. –228383,45грн.

вересень 2011р. –228383,45грн.

жовтень 2011р. –228383,45грн.

листопад 2011р. –228383,45грн.

грудень 2011р. –228383,45грн.

січень 2011р. –228383,45грн.

лютий 2011р. –228383,45грн.

Судові витрати, по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки спір виник з його вини, які перерахувати до державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ЛКП “Хуторівка” (79070, м.Львів, вул.Хуторівка, буд.24, ЄДР 20772868, р/р 26001615090991 у ЛОФ АК “Укрсоцбанк” у м.Львові, МФО 325019) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79000, м.Львів, вул.Д.Апостола,1 код ЄДРПОУ 05506460)- 2740601,00грн. боргу, з розтермінувнням стягнення вказаної суми наступним чином, а саме:

березень 2011р. –228383,45грн.

квітень 2011р. - 228383,45грн.

травень 2011р. –228383,45грн.

червень 2011р. –228383,45грн.

липень 2011р. –228383,45грн.

серпень 2011р. –228383,45грн.

вересень 2011р. –228383,45грн.

жовтень 2011р. –228383,45грн.

листопад 2011р. –228383,45грн.

грудень 2011р. –228383,45грн.

січень 2011р. –228383,45грн.

лютий 2011р. –228383,45грн.

3.          Стягнути з ЛКП “Хуторівка” (79070, м.Львів, вул.Хуторівка, буд.24, ЄДР 20772868, р/р 26001615090991 у ЛОФ АК “Укрсоцбанк” у м.Львові, МФО 325019) в доход державного бюджету (отримувач-УДК у Личаківському р-ні м. Львова МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 25000,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя