Рішення № 13834102, 15.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.11 Справа№ 5015/363/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній ВЕЕМ”, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 34 111 грн 78 коп

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Семків Н.М. - представник

Від відповідача: не зявився

Судом розяснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 15.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 18.02.2011 р.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній ВЕЕМ” до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 34 111 грн 78 коп, з яких 29712 грн 00 коп основний борг, 3388 грн 09 коп - інфляційні, 1011 грн 69 коп 3 % річних.

Ухвалою суду від 28.01.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 15.02.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях. Позовні вимоги позивач обрунтовує тим, що відповідно до договору про співпрацю №1/03 укладеного 05.06.2009 р між ТзОВ «Група компанії «ВЕЕМ»(позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) та укладеного до договору протоколу, відповідач за допомогу в організації торгівлі одягом в нежитловому приміщенні за адресою:АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м. зобовязується сплачувати місячну плату в розмірі 14135,67 грн., що еквівалентно 1857 доларів США. За період з 01.07.2009 р. по 31.07.2010 р. вартість наданих відповідачу послуг становить 102619,67 грн. Однак відповідач свої зобовязання за договором виконав неналежним чином, провівши часткову оплату в сумі 72907,67 грн, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 20.01.2011 р. склала 29712,00 грн. Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст.625 ЦК України 3 % річних в розмірі 1011,69 грн. та інфляційні в розмірі 3388,09 грн, та покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак надіслав на адресу суду письмовий відзив, в якому позовні вимоги заперечив повністю, просить в позові відмовити. Зазначає, що з 05.06.2009 р. по 31.07.2010 р. плата відповідачем на рахунок позивача вносилась щомісячно, та в сумі склала 72907,67 грн. Відповідач звертає увагу на те, що за період дії договору їй як підприємцю не було надано ніякої допомоги з боку товариства в організації торгівлі одягу в нежитловому приміщенні за адресою:АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м., тому у звязку з неотриманням послуг починаючи з січня 2010 р. відповідач припинила перерахування коштів згідно договору.

Враховуючи те, що сторони у встановленому порядку були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що позиція відповідача доведена до відома суду у письмовому відзиві на позовну заяву, суд відповідно до статті 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Група компаній ВЕЕМ” (сторона-1, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (сторона-2, відповідач) 05.06.2009 р. було укладено договір про співпрацю №1/03 (далі договір). Відповідно умов договору сторони домовились, зокрема, надавати одна одній консультаційну та інформаційну підтримку (п.1.3); на період дії договору сторона-1 надає стороні-2 право користуватися нежитловими приміщеннями, позначеними літерами 32-1 по 32-5 за адресою АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м. (п.1.4); сторона-2 надає стороні-1 інформаційну, організаційну та іншу допомогу впродовж дії даного договору, в звязку з чим укладаються окремі протоколи (п.1.5).

На виконання умов договору про співпрацю №1/03 позивач передав відповідачу нежитлові приміщення площею 61,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, про що між сторонами підписано акт передачі-приймання від 16.06.2009 р.

Також між сторонами укладено та підписано протокол домовленостей згідно договору співпраці №1/03, відповідно до умов якого, згідно п.1.4 договору про співпрацю, за допомогу в організації торгівлі одягом в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м. відповідач сплачує позивачу місячну плату в розмірі 14135,67 грн, що еквівалентно 1857 доларів США (п.1 протоколу). Плата вноситься на розрахунковий рахунок позивача та коригується в залежності від курсу долара США згідно курсу Нацбанку на день розрахунку(п.2 протоколу). Відповідно до п. 3 протоколу, сторона-2 оплачує плату стороні-1 до 5-го числа кожного поточного місяця. Відповідно до п. 6 протоколу сторона-2 починає сплачувати платежі з дати відкриття магазину, але не пізніше ніж 29.06.2009 р.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку основного боргу, інфляційних та 3% річних згідно договору №1/03 від 05.06.2009 р., за період з червня 2009 р. по січень 2010 р. відповідачу нараховано плату в загальній сумі 102619,67 грн, відповідач здійснив оплату частково, на загальну суму 72907,67 грн, останній платіж було виконано 04.12.2009 р.(що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками). Заборгованість відповідача складає 29712,00 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У поданому суду відзиві відповідач вказує на те, що за період з 05.06.2009 р. по 31.07.2010 р. плата вносилась щомісячно на рахунок позивача, однак як вище зазначалося останній платіж було проведено 04.12.2009 р., що також підтверджується банківською випискою. Інших доказів суду відповідач не представив. Також відповідач звертає увагу на те, що за період дії договору йому як підприємцю не було надано ніякої допомоги з боку ТзОВ «Група компаній ВЕЕМ»в організації торгівлі одягу в нежитловому приміщенні за адресою:АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м., у звязку з чим з січня 2010 р. відповідач припинила перерахування коштів.

У звязку з цим суд зазначає, що в пункті 1 протоколу домовленостей згідно договору співпраці №1/03, місячна плата за допомогу в організації торгівлі одягу встановлена згідно п.1.4 договору про співпрацю. В свою чергу, пункт 1.4 договору про співпрацю передбачає, що на період дії договору сторона-1 надає стороні-2 право користуватися нежитловими приміщеннями, позначеними літерами 32-1 по 32-5 за адресою АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м. Таким чином, плата встановлена за користування нежитловими приміщеннями. Крім того, надання приміщень в користування відповідача не можна не розцінювати як допомогу в організації торгівлі одягу.

Тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29712,00 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано від суми заборгованості 3% річних, які відповідно до розрахунку складають 1011,69 грн, та інфляційні нарахування, які відповідно до розрахунку складають 3388,09 грн. Позовна вимога в частині стягнення вказаних сум теж підлягає до задоволення.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 ГК України, ст. ст. 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній ВЕЕМ»(79069, м. Львів, вул. Шевченка, 323, ідентифікаційний код 31363582) 29 712 грн 00 коп основного боргу, 3 388 грн 09 коп інфляційних нарахувань, 1 011 грн 69 коп 3% річних, 341 грн 12 коп - державного мита, 236 грн 00 коп витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Суддя