Рішення № 13834067, 15.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.11                                                                                           Справа№ 28/140

За позовом: Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1-          Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КВН», м. Львів

2-          Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Ріг», м. Львів

3-          Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвар», м. Львів

про визнання кредитором із сумою вимог в розмірі 670433,00 грн.

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін:

Від позивача: Чабан О.С. - головний державний податковий інспектор

Від відповідача: Татух М.Д. –начальник юридичного відділу

Від третьої особи 1 (ТзОВ «Корпорація «КВН»): не з’явився

Від третьої особи 2 (ТзОВ «Золотий Ріг»): не з’явився

Від третьої особи 3 (СП ТзОВ «Інвар»): Білич Т.С. - представник

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 15.02.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 18.02.2011 року.

Розглядається справа за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1- Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КВН», 2- Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Ріг», 3 -Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвар», про визнання кредитором із сумою вимог в розмірі 670433,00 грн.

          Ухвалою від 10.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 20.01.2011 р. В судовому засіданні 20.01.2011 року було оголошено перерву до 02.02.2011 р. для надання витребуваних доказів.

          Ухвалою суду від 02.02.2011 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1- Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КВН», 2- Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Ріг», 3 - Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвар», продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 15.02.2011 р.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та матеріалах справи. Зокрема зазначив, що кредиторські вимоги обґрунтовані необхідністю погашення банком податкових векселів на загальну суму 383133,04 грн., які були авальовані банком та не оплачені ТзОВ «Корпорація «КВН»та ТзОВ «Золотий Ріг», а також вимогою про погашення податкових платежів СП ТзОВ «Інвар» в розмірі 287300,00 грн, які не були перераховані до бюджету з вини банку. Однак, ліквідатором ВАТ «СКБ «Дністер»вимоги позивача про визнання кредитором відхилено в повному обсязі.

          Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позов. Повідомив, що згідно постанови Правління НБУ від 13.03.2010 року № 128 у ВАТ СКБ «Дністер»відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації, призначено ліквідатора ВАТ СКБ «Дністер». Оголошення про ліквідацію ВАТ СКБ «Дністер»опубліковано ліквідатором в газеті «Голос України»від 17.03.2010 року, в якому також зазначено порядок звернення кредиторів з вимогами до ліквідатора в порядку ст.89 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Посилаючись на п.12.1 глави 12 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»№369 від 28.08.2001 р. (в редакції, що діяла на час ліквідації) відповідач вважає, що кошти у сумі 287300,00 грн. повернулися на рахунок СП ТзОВ «Інвар», яке і слід вважати кредитором ВАТ «СКБ «Дністер». Стосовно вимоги щодо визнання кредитором ДПІ у Франківському районі м. Львова на суму непогашених векселів, які були авальовані банком, відповідач зазначає, що згідно ст.70 Уніфікованого закону «Про переказні та прості векселі»позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Таким чином, відсутні правові підстави на включення ДПІ у Франківському районі м. Львова до реєстру кредиторів.

Треті особи 1,2 в судове засідання представників не направили, письмового пояснення на позовну заяву не надали.

Третя особа 3 письмового пояснення на позовну заяву не надала, представник третьої особи 3 в усних поясненнях зазначив, що вважає позовні вимоги в частині, яка стосується податкових платежів СП ТзОВ «Інвар» в розмірі 287300,00 грн, які не були перераховані до бюджету з вини банку, обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи 3, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Постановою Правління Національного банку України №128 від 13.03.2010 року прийнято рішення про відкликання з 15.03.2010 року банківської ліцензії та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ «СКБ «Дністер», призначено ліквідатором ВАТ «СКБ «Дністер»фізичну особу –незалежного експерта(за договором з Національним банком України) Яремчишина Ігоря Богдановича, ліквідатора ВАТ «СКБ «Дністер»зобов’язано протягом трьох днів після призначення опублікувати в газеті «Урядовий кур’єр»або «Голос України»повідомлення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ «СКБ «Дністер», включаючи інформацію щодо права кредиторів заявити про свої вимоги до зазначеного банку(п.1,п.2,п.п.8.3 п.8 резолютивної частини Постанови). 17.03.2010 року в газеті «Голос України»опубліковано оголошення про ліквідацію ВАТ СКБ «Дністер». У вказаному оголошенні, серед іншого, зазначено, що відповідно до ст.89 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури цього банку.

Порядок (процедуру) ліквідації банку у разі його неплатоспроможності визначено главою 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Зокрема, статтями 89,93,96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено порядок подання кредиторами своїх вимог до банку в ході ліквідаційної процедури, їх прийняття і розгляду ліквідатором, черговість та порядок задоволення вимог до банку.

Відповідно до ч.3 ст.89 Закону України «Про банки і банківську діяльність», протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Згідно із ч.1 ст.93 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Відповідно до п.3 ст.91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язань щодо сплати податків і зборів(обов’язкових платежів) вважається таким, що настав.

Аналіз норм глави 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(Ліквідація банків) вказує на те, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку; вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.

Отже, у зв’язку з відкриттям ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» та згідно із вимогами ч.3 ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова надіслала 16.04.2010 року на адресу ліквідатора банку заяву про визнання кредитором на загальну суму 670433,04 грн, з яких 383133,04 грн –вимоги, що ґрунтуються на непогашених податкових векселях, авальованих банком та неоплачених ТзОВ «Корпорація «КВН»і ТзОВ «Золотий Ріг», та 287300,00 грн. –вимоги, що ґрунтуються на непогашених податкових платежах СП ТзОВ «Інвар», які не були перераховані до бюджету з вини банку.

На підтвердження своїх вимог позивач долучив до матеріалів справи векселі №7332556925674 від 08.08.2006 р. на суму податку на додану вартість в розмірі 53032,19 грн, №7332556925675 від 08.08.2006 р. на суму 64861,06 грн., №7332556925676 від 17.08.2006 р. на суму 52134,32 грн., видані на користь ДПІ у Франківському районі ТзОВ «Корпорація «КВН»і не оплачені останнім, які були авальовані ВАТ «СКБ «Дністер», векселі серії АА № 0306811 від 05.09.2006 р. на суму 48705,56 грн., №0306814 від 02.10.2006 р. на суму 15066,66 грн., №0306815 від 10.10.2006 на суму 26031,61 грн., №0306816 від 10.10.2006 р. на суму 47001,63 грн., №0306817 від 11.10.2006 р. на суму 76300,01 грн., видані на користь ДПІ у Франківському районі ТзОВ «Золотий Ріг»і не оплачені останнім, які були авальовані ВАТ «СКБ «Дністер», та платіжні доручення СП ТзОВ «Інвар», як платника податку, які було подано до ВАТ «Селянський банк «Дністер» для здійснення переказу коштів, а саме: платіжне доручення від 09.04.2009 р. №72 на суму 4800,00 грн., від 10.04.2009 р. №642 на суму 120000,00 грн. для оплати податку на прибуток за 1 квартал 2009 р., платіжне доручення від 10.04.2009 р. №641 на суму 162 500,00 грн. для оплати податку на додану вартість, і які не були оплачені до бюджету банком.

Однак, ліквідатором ВАТ «СКБ «Банк»Яремчишин І.Б. (лист від 04.11.2010 р. №309-3724) вимоги ДПІ У Франківському районі м. Львова про визнання кредитором відхилено в повному обсязі з тих мотивів, що податкова інспекція не може висувати вимоги щодо суми 287300,00 грн, оскільки право вимоги щодо погашення цієї суми належить СП ТзОВ «Інвар», яким і було ініційовано переказ коштів; стосовно вимоги щодо погашення податкових векселів ТзОВ «Корпорація «КВН»та ТзОВ «Золотий Ріг», які були авальовані ВАТ «СКБ «Дністер», вимоги відхилено з посиланням на те, що згідно ст.70 Уніфікованого закону «Про переказні та прості векселі»позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу, а тому відсутні підстави для включення ДПІ до реєстру кредиторів на суму 383133,04 грн.

Не погоджуючись з доводами відповідача, суд зазначає наступне.

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Стаття 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює строки проведення переказу коштів, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу (пункт 8.1 статті 8 Закону). Таким чином, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів.

З положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" узгоджуються положення підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(був чинний на день подання позову до суду), відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації. Слід зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»пов'язує настання певних правових наслідків. Так, відповідно до підпункту 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків. Також, згідно підпункту 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього Закону банк несе відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку,збору(обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, при цьому платник податків, зборів(обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред’явлені платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк, є виною банку, а не платника податків. Крім того з долученого до матеріалів справи листа №302-2510 від 17.06.2009 р. адресованого банком СП ТзОВ «Інвар»вбачається, що відповідно до нормативних вимог НБУ кошти, згідно платіжних доручень зазначених вище (№72 від 09.04.2009 р., №641 та №642 від 10.04.2009.) обліковано у ВАТ «СКБ «Дністер»на рахунку 9804 – «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку»підлягають перерахуванню за призначенням після закінчення мораторію та/або відновлення платоспроможності банку. Таким чином банк є відповідальним за погашення податкових зобов’язань.

Також слід відзначити, що, як вбачається із наведеного відповідачем в супровідному листі від 02.02.2011 року, СП ТзОВ «Інвар»не зверталося із кредиторською вимогою до ВАТ «СКБ «Дністер».

Відтак, враховуючи вищенаведене та беручи до уваги пояснення представника третьої особи 3 –СП ТзОВ «Інвар, який вважає позов ДПІ у Франківському районі м. Львова в частині вимоги в розмірі 287300,00 грн обґрунтованим, суд дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача в частині необхідності погашення податкових векселів на загальну суму 383133,04 грн., які не погашені ТзОВ «Корпорація «КВН» та ТзОВ «Золотий Ріг»та авальовані ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», суд зазначає наступне:

Пунктом 11.5. Закону України «Про податок на додану вартість»(чинний на момент подання позову) передбачено, що з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Отже у пункті 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість", та Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р. №1104 йдеться про спеціальні векселі - податкові векселі, які мають певні особливості випуску, обігу та погашення. Таким чином п. 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що видача податкового векселя не погашає зобов'язання платника зі сплати ПДВ, а лише є фактичною відстрочкою зі сплати податку. Після настання строку погашення податкового векселя ця сума включається до податкових зобов'язань платника податку у відповідному податковому періоді та підлягає сплаті в порядку, передбаченому Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до вказаного Порядку, аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя.

Положенням про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року N 508 встановлено, що авалювання - оформлення юридичною або фізичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб у разі неоплати векселя платником у строк або, якщо немає змоги одержати платіж за векселем у строк.

Відповідно до п.1.16. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у зв’язку із непогашенням ТзОВ «Корпорація «КВН»та ТзОВ «Золотий Ріг»податкових векселів на загальну суму у розмірі 383133,04 грн, дана заборгованість вважається заборгованістю банку, тобто ВАТ «СКБ «Дністер», тому позовна вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на постанову господарського суду Львівської області від 04.10.2007 р. у справі №5/3189-18/172А, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 р. у справі №22а-2174/08, на постанову господарського суду від 13.02.2007 р. у справі 5/2912-12/369 А не спростовує обов’язку банку як аваліста податкового векселя нести відповідальність за його неоплату. До того ж, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2011 року(копію долучено позивачем) скасовано постанову господарського суду Львівської області від 04.10.2007 р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 р. у справі №5/3189-18/172А (№22а-2174/08).

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ідентифікаційний код 20785992) кредитором Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» (79017, м. Львів, вул. Переяславська, 6-а, ідентифікаційний код 19159542) із сумою вимог в розмірі 670433 грн 00 коп.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» (70017, м. Львів, вул. Переяславська, 6-а, ідентифікаційний код 19159542) в дохід Державного бюджету України 85 грн 00 коп - державного мита та 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.                    

Суддя