Рішення № 13834022, 16.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.11 Справа№ 18/157 (2010)

За позовом: фермерського господарства "Обелікс", с. Сулятичі,

до відповідача:спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса", м. Львів,

про: стягнення 5725,26 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Мужанов К.В. дов. від 08.02.2011 року,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов фермерського господарства "Обелікс" до спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса" про стягнення 5725,26 грн. Ухвалою від 30.12.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.01.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги з урахуванням поданих до суду уточнень обґрунтовуються тим, що позивач, здійснивши передоплату за природний газ, не отримав цього товару. У звязку з цим просить стягнути з відповідача 6942,41 грн., збережених ним без достатніх правових підстав.

В жодне із проведених судових засідань представник відповідача не зявився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.01.2011 року, причин неприбуття в судові засідання не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №014-Л-08 постачання природного газу від 30.12.2007 р. (надалі Договір). За умовами цього договору постачальник (відповідач у справі) зобовязується поставити та передати, а споживач (позивач у справі) прийняти і оплатити природний газ (надалі товар) на умовах цього Договору. Додатком №1 до Договору сторони погодили вартість 1000 м3 газу 1208,47 грн.

Вартість замовленого позивачем газу становить 84558,28 грн., що підтверджується: рахунком-фактурою Г0006 від 29.01.2008 р. на суму 13942,14 грн., рахунком №0000000073 від 05.02.2008 р. на суму 46341,40 грн., рахунком-фактурою Г0086 від 29.02.2008 р. на суму 24274,74 грн. Позивач здійснив оплату вартості природного газу у сумі 43942,14 грн., про що свідчать платіжні доручення: №16 від 29.01.2008 р. на суму 13942,14 грн., №31 від 19.02.2008 р. на суму 5000,00 грн., №47 від 05.03.2008 р. на суму 20000,00 грн., №38 від 06.03.2008 р. на суму 5000,00 грн.

На виконання умов Договору відповідач здійснив поставку природного газу позивачу. Фактичний обсяг поставленого відповідачем природного газу становить 30617 м3, що підтверджується складеними позивачем та газотранспортною організацією (ВАТ "Львівгаз" в особі філії Жидачівське УЕГГ) актом від 25.01.2008 р. (обєм газу 10530 м3) та актом приймання-передачі від 28.02.2008 р. (обєм газу 20087 м3). Таким чином, вартість фактично поставленого природного газу становить 36999,73 грн. (за 10530 м3 12725,19грн., за 20087 м3 24274,54 грн.).

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. №1 від 20.01.2009р.) про повернення здійсненої передоплати за природний газ. Відповідач отримав зазначену претензію 29.01.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Крім того, позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. №101 від 26.11.2010 р. з вимогою повернути безпідставно набуті 5725,26 грн. Відповідач отримав зазначену претензію 07.12.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір від 27.12.2010 року про надання послуг адвоката. За цим договором позивач доручив, а виконавець (адвокат) зобовязався надавати замовнику адвокатські послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Виконавцеь бере на себе виконання роботи з представництва інтересів замовника в органах судочинства у відносинах, що виникли між замовником та відповідачем. 08 лютого 2011 року позивачем та адвокатом складено акт здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) за договором від 27.12.2010 року. Загальна вартість наданих послуг складає 3000,00 грн., які були перераховані адвокату.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Пунктом 3 частини 3 цієї ж статті визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що відповідач виконав зобовязання та здійснив поставку природного газу вартістю 36999,73 грн., проте отримав від позивача за поставлений товар 43942,14 грн. передоплати, не повернув частину коштів на вимогу позивача, позов про повернення безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у сумі 6942,41 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 1212 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути зі спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса" (адреса: вулиця Харківська, будинок 14, квартира 2, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79010; ідентифікаційний код 19164135) на користь фермерського господарства "Обелікс" (адреса: село Сулятичі, Жидачівський район, Львівська область, 81791; ідентифікаційний код 34587112) 6942,41 грн., збережених без достатньої правової підстави, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3000,00 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу

України.

Суддя Рим Т.Я.