Ухвала суду № 138339926, 20.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2026 року Справа № 520/20380/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Міська багатопрофільна лікарня №18" Харківської міської ради (61110, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Єдності, 104, код ЄДРПОУ 02003511) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат, Уманський Марк Артурович, діючи в інтересах, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Міська багатопрофільна лікарня №18" Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29 грудня 2025 року, яким Позивачу не встановлено групу інвалідності;

- зобов`язати Відповідача повторно провести оцінювання повсякденного функціонування Позивача іншим складом експертної команди з урахуванням правової оцінки суду та вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1338.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Щодо змісту позовних вимог, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

В поданій позовній заяві позивач просить суд, серед іншого, визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29 грудня 2025 року, яким Позивачу не встановлено групу інвалідності, при цьому, позивачем не зазначено номер рішення від 29.12.2025, а також назву установи експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якою було винесене вказане рішення що, в свою чергу, робить такі вимоги неконкретизованими, що, в свою чергу свідчить про абстрактність та невизначеність цих позовних вимог, а тому є необхідність в їх конкретизації. Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

З огляду на викладене, позивачеві слід надати до суду уточнену позовну заяву, конкретизувавши в ній позовні вимоги у відповідності до ст.ст. 5 КАС України, вказавши номер рішення від 29.12.2025, а також назву установи експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якою було винесене вказане рішення.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд уважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Судом установлено, що предметом даної справи є визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29 грудня 2025 року, яким Позивачу не встановлено групу інвалідності;

Водночас з цим позовом позивач звернувся 11.07.2026 (зареєстровано судом 13.07.2026), тобто пропуском строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Так, позивачем у позовній заяві було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Вказане клопотання обґрунтовано тим що фізичний стан Позивача протягом зазначеного періоду не дозволяв своєчасно здійснювати підготовку процесуальних документів, збирати необхідні медичні документи та звернутися до суду. Крім того, після прийняття рішення експертної команди Позивач не залишився бездіяльним та вжив заходів для захисту своїх прав у позасудовому порядку. Зокрема, ним було подано звернення щодо проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи та видачі нового направлення для проходження відповідної процедури. За результатами розгляду такого звернення Позивачу було відмовлено. Таким чином, Позивач добросовісно намагався відновити порушене право без звернення до суду та лише після отримання остаточної відмови був вимушений звернутися за судовим захистом.

Так, суд зауважує, що в обґрунтування вказаного клопотання та доказів його поважності представником позивача не було надано до суду достатньої кількості документів, довідок, виписних епікризів тощо, що саме в період після прийняття оскаржуваного рішення фізичний стан позивача протягом зазначеного періоду не дозволяв своєчасно здійснювати підготовку процесуальних документів, збирати необхідні медичні документи та звернутися до суду.Так, в матеріалах справи наявна лише виписка із медичної карти стаціонарного хворого №21 за період з 05.01.2026 по 14.01.2026.

Посилання позивача на те, що він намагався відновити порушене право без звернення до суду, суд не бере до уваги, оскільки обрання позивачем іншого способу захисту є наслідком його процесуальної позиції, а не об`єктивної неможливості звернутися до суду з відповідним позовом у встановлений строк.

Крім того, суд зауважує, що посилання на практику ЄСПЛ щодо неприпустимості надмірного процесуального формалізму не може бути підставою для поновлення строку за відсутності об`єктивних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Застосування судом вимог КАС України щодо строків звернення не є проявом надмірного формалізму, оскільки позивач, будучи обізнаним про порушення своїх прав 29.12.2025, мав реальну та достатню можливість своєчасно звернутися до суду.

Отже, наведені позивачем причини пропуску звернення до суду слід вважати такими, які не є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Наведені у заяві доводи є суб`єктивними поясненнями процесуальної поведінки позивача та не відповідають критеріям поважності причин пропуску строку. Позивач не навів обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.

За викладеного, наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду, визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Міська багатопрофільна лікарня №18" Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії поданий з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду уточнену позовну заяву, конкретизувавши в ній позовні вимоги у відповідності до ст.ст. 5 КАС України, вказавши номер рішення від 29.12.2025, а також назву установи експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якою було винесене вказане рішення.

- заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та інших доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Визнати неповажними причини, наведені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Міська багатопрофільна лікарня №18" Харківської міської ради (61110, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Єдності, 104, код ЄДРПОУ 02003511) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Супрун Ю.О.