Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі
20 липня 2026 року Справа № 520/21075/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військову частину НОМЕР_4 , НОМЕР_2 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку І та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", при обчисленні в період з 29.01.2020 по 12.09.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_4 відомість нарахування та доплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 12.09.2023 року сум грошового забезпечення з застосуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку І та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", при обчисленні в період з 29.01.2020 по 12.09.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 , НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та доплатити за період з29.01.2020 по 12.09.2023 року сум грошового забезпечення з застосуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку І та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", при обчисленні в період з 29.01.2020 по 12.09.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здіснити відповідні виплати;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_2 яка полягає у не у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) ОСОБА_1 за період 29.01.2020 по 12.09.2023 року щодо включення сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 рік, обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020-2023 рік", на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_6 ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 12.09.2023 року сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки, обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020-2023 рік", на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті компенсації втрати частини доходів за несвоєчасне та не в повній мірі виплачене грошове забезпечення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІII «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 29.01.2020 року по день фактичної та повної виплати невиплаченої ОСОБА_1 суми грошового забезпечення під час проходження військової служби;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_2 солідарно вартість понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 (сім тисяч гривен 00 коп.);
- встановити для Військової частини НОМЕР_4 НОМЕР_2 судовий контроль, яким зобов`язати військові частини НОМЕР_4 НОМЕР_2 надати до суду звіт про виконання рішення суду у даній справі протягом 30 днів з дня набрання рішення суду про визнання дій Військової частини НОМЕР_4 НОМЕР_2 протиправними та зобов`язати вчинити дії.
Разом з адміністративним позовом представником позивача було подано заяву, в якій він просив:
- визнати поважною причиною пропуск позивачем ОСОБА_1 процесуального строку для подання позову до суду щодо визнання протиправною бездіяльність військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_2 та зобов`язати вчинити дії;
- заяву адвоката Шмарова О.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання позовної заяви до суду щодо визнання протиправною бездіяльність військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_2 та зобов`язати вчинити дії у адміністративній справі задовольнити;
- поновити адвокату Шмарову О.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для подання позовної заяви до суду щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_2 та зобов`язати вчинити дії у адміністративній справі;
- прийняти позовну заяву адвоката Шмарова О.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_2 та зобов`язати вчинити дії у адміністративній справі до розгляду та відкрити провадження у справі;
- позовні вимоги адвоката Шмарова О.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_2 про визнання дій противоправними та зобов`язати вчинити дії задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування заяви зазначено, що 12.09.2023 позивача було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким змінено положення статті 233 Кодексу законів про працю України щодо строків звернення до суду у трудових спорах. Представник позивача посилається на те, що до 19.07.2022 у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, тоді як після внесення відповідних змін працівник може звернутися до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Представник позивача зазначає, що Військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_4 не надали позивачу інформацію про всі нараховані та виплачені суми грошового забезпечення під час проходження військової служби, а також не довели до нього інформацію про складові такого грошового забезпечення. На думку представника позивача, за відсутності доказів надання позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому за спірний період, відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду.
Крім того, представник позивача посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, та вказує, що початок перебігу тримісячного строку звернення до суду у справах щодо перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця слід пов`язувати з моментом отримання особою достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених їй сум.
У заяві також зазначено, що під час зняття військовослужбовця з грошового забезпечення фінансовий орган військової частини повинен забезпечити його належним грошовим забезпеченням та не пізніше дня остаточного розрахунку видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання. Водночас, як зазначає представник позивача, відповідачі не довели до позивача достовірну та документально підтверджену інформацію про обсяг і характер виплачених йому сум, тобто письмовий документ, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу, останньому видано не було.
Окремо представник позивача вказує, що позивач проходить військову службу з 2017 року і по теперішній час, а на адвокатський запит щодо отримання інформації з предмета спору відповідачі належної відповіді не надали, інформація надається поза строками, визначеними законом, або ігнорується.
З огляду на це представник позивача вважає, що наведені обставини є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, були пов`язані з істотними перешкодами та труднощами і зумовили несвоєчасне звернення до суду.
На підставі викладеного представник позивача просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Надаючи оцінку заяві представника позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи подано позов у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, обов`язок позивача подавати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду виникає лише у випадку, якщо існує факт пропуску такого строку.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спір у цій справі стосується нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця, а саме належного обчислення посадового окладу, окладу за військовим званням, інших похідних виплат та компенсації втрати частини доходів.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 зазначив, що стаття 233 Кодексу законів про працю України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю, та поширює свою дію на всіх працівників і службовців, незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Також Верховний Суд виходив із того, що у спорах, пов`язаних з оплатою праці, положення статті 233 КЗпП України мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції.
Зокрема, частиною першою цієї статті було передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України, в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Конституційний Суд України у вказаному Рішенні зазначив, що порушення зобов`язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, а кожен день невиплати або затримки виплати заробітної плати та інших належних працівникові виплат означає не завершене правопорушення, а таке, що триває. Конституційний Суд України також дійшов висновку, що запровадження тримісячного строку для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат обмежує гарантоване право особи на своєчасне одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 частина перша статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому частина друга статті 233 КЗпП України регулює інші правовідносини, а саме звернення до суду у справах про звільнення та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 12.09.2023 позивача було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , усіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби до іншого місця служби.
Водночас матеріали позову не свідчать про звільнення позивача з військової служби.
Натомість, у позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач проходить військову службу з 2017 року і по теперішній час.
Крім того, доданий до матеріалів позову військовий квиток містить записи про подальше проходження позивачем військової служби після 12.09.2023, що свідчить про продовження військово-службових правовідносин.
Отже, виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з направленням для подальшого проходження військової служби не є звільненням позивача з військової служби у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України.
За таких обставин спірні правовідносини не є спором про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, оскільки позивач не припинив проходження військової служби.
Відтак підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 233 КЗпП України та обчислення тримісячного строку звернення до суду з дня отримання грошового атестата суд не вбачає.
З огляду на те, що позивач продовжує проходити військову службу, а заявлені ним вимоги стосуються належних, на його думку, виплат грошового забезпечення та похідних від нього сум, до спірних правовідносин підлягає застосуванню правовий підхід, сформований Конституційним Судом України у Рішенні від 11.12.2025 №1-р/2025 щодо неприпустимості обмеження тримісячним строком права працівника, який перебуває у трудових відносинах, на звернення до суду про стягнення заробітної плати та інших належних йому виплат.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду з цим позовом позивачем не пропущено.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву, клопотання, заперечення подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву, клопотання, заперечення заявнику без розгляду.
Оскільки підставою для подання заяви про поновлення строку звернення до суду є саме пропуск такого строку, а судом під час вирішення питання про відкриття провадження встановлено, що строк звернення до суду у цій справі позивачем не пропущено, заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду є очевидно безпідставною.
За таких обставин заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, представником позивача було подано заяву, в якій він просив:
- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу до Харківського окружного адміністративного суду позовної заяви за позовом Адвоката Шмарова О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії.
Розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі п.п.1, 12, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про її задоволення.
Разом з адміністративним позовом представником позивача подано заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Вирішуючи питання про порядок розгляду цієї справи та надаючи оцінку заяві представника позивача, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження, загального або спрощеного.
За змістом частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною першою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною другою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, крім справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частинами першою, другою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі; у випадку, передбаченому частиною другою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд може задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або відмовити в його задоволенні та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку, що ця справа не належить до категорії справ, які відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження підлягає задоволенню у спосіб здійснення розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.
Крім того, представником позивача до суду було подано клопотання, в якому він просив:
- витребувати з Військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_2 інформацію у вигляді довідки про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 15.02.2017 року по 12.09.2023 року та довідку із усіма складовими нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 2017-2023 роки.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 24.06.2026 представник позивача звернувся з адвокатським запитами до військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_2 з проханням надати інформацію про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 15.02.2017 року по 12.09.2023 та розрахунок (довідку) про усі нарахування та виплату грошового забезпечення під час проходження військової служби, однак вищезазначений запит відповідачем був проігнорований та залишений без розгляду.
Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є, зокрема, правомірність бездіяльності відповідачів щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації втрати частини доходів за період з 29.01.2020 по 12.09.2023.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що представник позивача просить витребувати у відповідачів інформацію про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 15.02.2017 по 12.09.2023 та довідку із усіма складовими нарахування і виплати грошового забезпечення за 2017-2023 роки.
Водночас заявлені у цій справі позовні вимоги стосуються періоду з 29.01.2020 по 12.09.2023. Тому витребування доказів за період з 15.02.2017 по 28.01.2020 виходить за межі предмета доказування у цій справі та не є необхідним на цій стадії судового розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування у Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_4 належним чином засвідчених довідок, розрахунків або інших наявних у відповідачів документів щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 12.09.2023, із зазначенням усіх складових такого грошового забезпечення, зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих і виплачених позивачу за вказаний період.
У задоволенні іншої частини клопотання про витребування доказів слід відмовити, оскільки позовні вимоги у цій справі за вказаний період не заявлені, а тому такі докази не охоплюються предметом доказування у межах цього спору.
Відповідно до частин шостої-восьмої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також неподання таких доказів без поважних причин суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Суд звертає увагу відповідачів, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6 ст.80 КАС України).
Слід зазначити, що за приписами ч.ч.7-9 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.9 ст.79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.
Заяву представника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову.
Заяву представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін задовольнити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Запропонувати відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.
Зобов?язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_4 у строк для подання відзиву надати суду:
- належним чином засвідчені довідки, розрахунки або інші наявні у відповідачів документи щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 12.09.2023, із зазначенням усіх складових такого грошового забезпечення, зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих і виплачених позивачу за вказаний період.
У задоволенні іншої частини клопотання про витребування доказів відмовити.
Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.
Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.
Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Полях
Судове рішення № 138339823, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/21075/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: