Ухвала суду № 138339742, 20.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/16837/26

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 липня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, Україна, місто Херсон, вулиця Крицак Валентини, будинок 6, код ЄДРПОУ 21295057), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 роки (6188,89 грн.) з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати - 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 за відповідний рік;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 роки (6188,89 грн.) з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати - 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 за відповідний рік, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 07.11.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 виплату різниці між нарахованими та фактично виплаченими розмірами пенсії з 07.11.2019 по день проведення доплати, із врахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 роки (6188,89 грн.) та коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати - 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 за відповідний рік.

Ухвалою від 25.06.2026 позовну заяву було залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, із зазначенням підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску.

У наданий строк представником позивача до суду було подано заяву, в якій він просив:

- прийняти заяву про зміну предмета позову до розгляду і долучити її до матеріалів справи № 520/16837/26;

- вважати пункт 2 позовних вимог викладений у позовній заяві у наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (Код ЄДРПОУ: 21295057; Місцезнаходження: 73036, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Крицак Валентини, будинок 6) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 роки (6188,89 грн.) з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати - 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 за відповідний рік, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 02.06.2026 року;

- визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до адміністративного суду;

- залишити інші позовні вимоги викладені у позовній заяві - без змін.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, оскільки він не має спеціальних юридичних знань щодо порядку та механізму обчислення пенсії, покладався на правильність здійсненого органом Пенсійного фонду України розрахунку та не був обізнаний про неправильне застосування показника середньої заробітної плати під час призначення пенсії.

Ухвалою від 02.07.2026 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- заяви, в якій викласти позовні вимоги у чіткій та взаємоузгодженій редакції, усунувши суперечності між окремими пунктами прохальної частини позовної заяви щодо періоду, за який заявлено вимоги про перерахунок пенсії та виплату різниці між нарахованими і фактично виплаченими сумами пенсії.

Звернуто увагу позивача на те, що у разі заявлення позовних вимог щодо яких строк звернення до адміністративного суду пропущено, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, та надати належні докази поважності причин пропуску такого строку.

13.07.2026 представником позивача було подано заяву, в якій він просив:

- заяву про зміну предмета позову, викладену у заяві вх. № 01-26/78066/26 від 30.06.2026 залишити без розгляду;

- визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до адміністративного суду;

- визнати недоліки позовної заяви усунутими та відкрити судове провадження у справі.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що позивач залишає без розгляду раніше подану заяву про зміну предмета позову та підтримує позовні вимоги у їх первісній редакції.

Щодо клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду представник позивача зазначив, що при призначенні пенсії у 2019 році позивачем були подані всі необхідні документи, на підставі яких органом Пенсійного фонду України здійснено призначення пенсії та її розрахунок, при цьому детальний розрахунок розміру пенсії позивачу не надавався.

Представник посилається на те, що позивач є особою похилого віку, не має спеціальних юридичних знань щодо порядку та механізму обчислення пенсії, не володіє спеціальною термінологією та необхідними знаннями для самостійної перевірки правильності здійсненого розрахунку, у зв`язку з чим покладався на добросовісність та професійність посадових осіб органу Пенсійного фонду України і не мав об`єктивних підстав сумніватися у правильності призначення пенсії.

Також представник позивача зазначає, що про можливе порушення своїх прав позивач дізнався лише у березні 2026 року після ознайомлення із судовим рішенням в іншій адміністративній справі, обставини якої, на його думку, є аналогічними. Після цього позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката, який під час аналізу матеріалів пенсійної справи виявив, що при призначенні пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за 2016-2018 роки у розмірі 3764,40 грн замість 6188,89 грн, що призвело до зменшення розміру пенсії.

Крім того, представник позивача зазначає, що позивач не був обізнаний про можливість перевірки правильності нарахування пенсії, не користується електронними сервісами Пенсійного фонду України, а при призначенні пенсії йому було повідомлено, що всі необхідні документи подані, а розрахунок пенсії здійснюється автоматично за допомогою комп`ютерної програми.

Також у заяві зазначено, що 02.06.2026 позивач, за допомогою адвоката, звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої рішенням від 05.06.2026 № 204250002745, отриманим 08.06.2026, йому було відмовлено у проведенні такого перерахунку. На думку представника позивача, лише після звернення за правовою допомогою та отримання зазначеного рішення про відмову позивачу стало достовірно відомо про неправильне застосування при призначенні пенсії показника середньої заробітної плати, що, на його думку, свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до ч.ч.1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судом встановлено, що на виконання вимог ухвали від 02.07.2026 представником позивача подано заяву, якою останній відмовився від раніше поданої заяви про зміну предмета позову та просив залишити її без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, крім прав та обов`язків, визначених статтею 44 цього Кодексу, має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову, змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки провадження у справі не відкрито, а представник позивача до вирішення судом питання щодо поданої заяви про зміну предмета позову повідомив про відмову від неї та просив залишити таку заяву без розгляду, суд вважає за можливе задовольнити зазначене клопотання та залишити без розгляду заяву про зміну предмета позову, подану 30.06.2026.

Таким чином, суд вирішує питання щодо відкриття провадження, виходячи із позовних вимог, викладених у первісній редакції позовної заяви.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду представником позивача подано заяву про поновлення строку, однак наведені у ній доводи фактично зводяться до тих самих обставин, яким судом вже було надано правову оцінку.

Так, представник позивача додатково обґрунтовує пропуск строку звернення до суду з даним позовом посиланнями на похилий вік позивача, ознайомлення у березні 2026 року із судовим рішенням в іншій адміністративній справі, зверненням за правовою допомогою до адвоката та отримання рішення відповідача від 05.06.2026 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Разом з тим, ухвалою суду від 25.06.2026 позивачу вже було роз`яснено, що самі лише посилання на необізнаність щодо порядку обчислення пенсії, відсутність спеціальних юридичних знань, довіру до правильності дій органу Пенсійного фонду України, а також отримання відповіді на звернення чи консультації адвоката не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Суд зауважує, що наведені представником позивача обставини не свідчать про існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волевиявлення позивача перешкод, які унеможливлювали своєчасне звернення до адміністративного суду.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути лише такі обставини, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волі особи та унеможливлювали своєчасне звернення до суду, при цьому саме на заявника покладається обов`язок доведення існування таких обставин.

Посилання представника позивача на відсутність у позивача спеціальних юридичних знань, нерозуміння механізму обчислення пенсії, довіру до правильності розрахунку, здійсненого органом Пенсійного фонду України, а також на те, що позивач не користується електронними сервісами Пенсійного фонду України, не може бути визнано поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Незнання особою норм чинного законодавства, порядку реалізації своїх прав або способів їх захисту, як і відсутність спеціальних юридичних знань, є суб`єктивними обставинами та не звільняють особу від обов`язку дотримуватися встановлених законом процесуальних строків.

Крім того, не є поважними причинами пропуску встановленого законом строку звернення до суду з позовом посилання на те, що позивач лише після консультації адвоката дізнався про можливе неправильне застосування відповідачем показника середньої заробітної плати при призначенні пенсії.

Суд зауважує, що звернення за професійною правничою допомогою та отримання юридичної консультації свідчить лише про момент, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації своїх прав, однак не змінює моменту, коли особа повинна була дізнатися про можливе порушення свого права у розумінні статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд відхиляє доводи представника позивача про те, що про порушення свого права позивач дізнався після ознайомлення у березні 2026 року із судовим рішенням в іншій адміністративній справі.

Факт ухвалення судового рішення в іншій справі щодо іншої особи не породжує для позивача нових правовідносин та не впливає на момент, коли він повинен був дізнатися про обставини призначення власної пенсії.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи про те, що лише після отримання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.06.2026 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивач достовірно дізнався про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що отримання відповіді суб`єкта владних повноважень на звернення особи не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення свого права, якщо предметом спору є правомірність визначення розміру пенсії при її призначенні.

Надсилання заяви до органу Пенсійного фонду України та отримання відповіді на таку заяву свідчить лише про початок активних дій позивача щодо реалізації свого права, однак не може вважатися моментом виникнення порушення права чи початком перебігу строку звернення до суду.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування об`єктивних обставин, які б унеможливлювали звернення позивача до суду у встановлений законом строк.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер, не підтверджують існування об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду та не можуть бути визнані поважними у розумінні статей 121, 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки підстави, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, судом визнані неповажними, відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову задовольнити.

Заяву представника ОСОБА_1 про зміну предмета позову, викладену у заяві вх. № 01-26/78066/26 від 30.06.2026 залишити без розгляду.

Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, Україна, місто Херсон, вулиця Крицак Валентини, будинок 6, код ЄДРПОУ 21295057), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Полях Н.А.