Ухвала суду № 138339655, 20.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2026 р. справа № 520/20643/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄО-79" (набережна Харківська, буд. 5а, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43196892) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄО-79" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 40/20-40-04-15 від 03.04.2023 «Про виключення з Реєстру платника єдиного податку»;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Харківській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЄО-79» у Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 у справі №380/2355/20.

Судом установлено, що в межах даної справи позивач оскаржує рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 40/20-40-04-15 від 03.04.2023 «Про виключення з Реєстру платника єдиного податку».

Відомостей щодо використання позивачем процедури адміністративного оскарження матеріали справи не містять.

Отже, позивачу в даному випадку встановлено шестимісячний строк звернення до суду.

При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом 14.07.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що причини пропуску такого строку є поважними. На обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що про існування рішення про виключення його з реєстру платників єдиного податку він дізнався лише в квітні 2026 року в усній формі, копії рішення в письмовій формі та акту перевірки позивач не отримував.

Розглянувши дане клопотання та матеріали адміністративного позову, суд зазначає таке.

Судом установлено, що в матеріалах справи наявний лист-відповідь Головного управління ДПС у Харківській області від 30.04.2026, зі змісту якого вбачається, що позивачу разом із зазначеним листом було надано копію оскаржуваного рішення № 40/20-40-04-15 від 03.04.2023, а також зазначено про надання доказів його направлення.

Наявні у матеріалах справи докази направлення оскаржуваного рішення свідчать про те, що контролюючим органом було здійснено його направлення позивачу у встановленому порядку.

Разом із тим, позивачем до суду надано лише копію оскаржуваного рішення, тоді як доказів, які б підтверджували неналежне направлення такого рішення контролюючим органом, його неотримання з незалежних від позивача причин або наявність інших об`єктивних обставин, що перешкоджали йому ознайомитися зі змістом рішення, до матеріалів справи не долучено.

Окрім того, оскаржуване рішення також містить інформацію про його направлення поштою за податковою адресою позивача: наб. Харківська, буд. 5-а, м. Харків, 61057.

Суд зазначає, що факт направлення контролюючим органом рішення на адресу позивача свідчить про виконання Головним управлінням ДПС у Харківській області обов`язку щодо повідомлення особи про прийняте рішення. При цьому, отримання або неотримання поштового відправлення з причин, які не підтверджують об`єктивну неможливість особи ознайомитися із відповідним рішенням, не може автоматично свідчити про необізнаність позивача щодо порушення його прав.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що йому стало відомо про існування оскаржуваного рішення лише у квітні 2026 року, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість матеріали справи містять відомості про направлення контролюючим органом зазначеного рішення позивачу, а доказів на спростування факту його направлення або наявності об`єктивних перешкод для отримання такого рішення позивачем не надано.

Так, оскаржуване рішення прийняте контролюючим органом 03.04.2023, а позивач звернувся до суду з даним позовом 14.07.2026, тобто більше ніж через три роки після прийняття оскаржуваного рішення.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

При цьому, суд наголошує, що отримання позивачем оскаржуваного рішення оцінюється судом як дії з метою збирання доказів для звернення з цим позовом до суду та не змінює момент, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні додатково необхідно враховувати, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші до

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.01.2023 р. по справі № 640/3489/21.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Окрім того, згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом установлено, що предметом позову в цій справі є одна позовна вимога немайнового характеру, тому сума судового збору становить 3 328,00 грн.

До матеріалів справи надано докази сплати судового збору за платіжною інструкцією № 1990-1873-7441-7972 від 28.05.2026 у сумі 3 328,00 грн, аналогічну платіжну інструкцію надано до матеріалів позовної заяви у справі № 520/14382/26, з якою позивач первинно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, ухвалою суду від 19.06.2026 позовну заяву в зазначеній справі повернуто позивачу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, у зв`язку з поверненням позовної заяви у справі № 520/14382/26 позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у цій справі судового збору в порядку приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Суд приходить до висновку, що вказана платіжна інструкція обліковується у КП "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" у справі № 520/14382/26, отже вважати таку платіжну інструкцію належним підтвердженням сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі неможливо.

Для усунення вказаних вище недоліків позову позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із зазначенням таких причин із необхідними доказами їх поважності;

- надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі, сплативши 3 328,00 грн судового збору на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ позивача), Харківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк - десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ