Рішення № 13833909, 09.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.11                                                                                           Справа№ 32/223 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства "Мегасвіт", м.Львів.

До відповідача: Приватного підприємства "К.І.К.-Л.", м.Львів.

Про стягнення 55868,91 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Білич Т.С. –представник (довіреність б/н від 02.11.2010р.).

Від відповідача: Васильєв М.О. –представник (довіреність б/н від 24.01.2011р.).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Приватне підприємство "Мегасвіт", м.Львів звернулося з позовом до Приватного підприємства "К.І.К.-Л.", м.Львів про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 55 868,91 грн., з яких 53 425,96 грн. основний борг, 748,69 грн. пеня, 1 549,35 грн. інфляційні нарахування, 144,91 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 25.11.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.12.2010р. Ухвалами суду від 14.12.2010р., 12.01.2011р. та 26.01.2011р. розгляд справи відкладався. В судовому засіданні 07.02.2011р. оголошено перерву до 09.02.2011р. на 09:45 год., яку продовжено до 17:00 год. тієї ж дати. В судовому засіданні 09.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав вказаних у відзиві та додаткових письмових поясненнях, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на той факт, що позивач систематично порушував умови договору оренди (п.5.3, п.5.5, п.5.7) вимикаючи електропостачання до об»єкта оренди та завдаючи цим збитки відповідачу, періодично чинив перешкоди орендарю у доступі до орендованих приміщень, встановлюючи броньовані двері, відтак на думку відповідача орендна плата за цей період не повинна ним сплачуватись. Крім того, відповідач посилається на фінансово-економічну кризу, скорочення чисельності працівників на підприємстві та відсутністю у зв»язку з цим необхідності в оренді приміщення площею 118 кв.м. Відповідач зазначає, що його звернення до позивача з проханням зменшити орендовану площу проігноровані останнім, у зв»язку з чим відповідач звільнив 50% приміщення. Також відповідач вказує на непридатність орендованих ним приміщень до використання. Відповідач заперечує проти нарахованого боргу з оплати комунальних послуг та підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків, вважаючи його неналежним доказом. Крім цього, відповідач посилається на підписані з позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг), які виставлялись на менші суми, вважаючи такі дії позивача прийняттям пропозиції про внесення змін до договору оренди щодо зменшення суми орендної плати, посилаючись на ч.2 ст.218 та ст.642 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:           

05.05.2009р. між Приватним підприємством "Мегасвіт" (надалі –орендодавець) та Приватним підприємством "К.І.К.-Л." (надалі - орендар) було укладено договір оренди (надалі –договір оренди).

Згідно п.1.1. договору предметом даного договору є взаємовідносини сторін з приводу

передачі орендодавцем у строкове, платне володіння і користування об’єкта договору (оренду) та володіння і користування об’єктом договору орендарем і оплати вартості оренди орендарем на користь орендодавця в порядку і на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2., п.1.3. та п.1.5. договору об’єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 118 кв.м. Цільове використання об’єкта договору орендарем –складування товарів, гуртова та роздрібна торгівля, використання у якості офісних приміщень. Об'єкт договору знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 174.

Згідно п.2.1. та п.2.2. договору об’єкт договору передається орендодавцем орендареві по акту приймання-передачі майна, протягом 5-ти (п’яти) робочих днів. Після закінчення дії даного договору орендар зобов’язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту закінчення даного договору повернути орендодавцеві об’єкт договору по акту прийому-передачі майна у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням норм природного зносу об’єкта договору.

Відповідно до п.6.3. договору орендар зобов’язаний сплачувати плату за оренду в порядку, розмірах і на умовах, визначених даним договором.

Згідно п.7.1., п.7.2. та п.7.3. договору плата за оренду є договірною. На час укладання договору плата за оренду за взаємною згодою сторін визначена у розмірі 5 000,00 грн. (п’ять тисяч гривень 00 коп.) за кожен календарний місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн. (вісімсот тридцять три грн.. 00 коп.). Плата за оренду сплачується орендарем на користь орендодавця щомісячно до 10-го числа місяця за який здійснюється сплата орендної плати.

За умовами п.7.4. договору орендар починає сплачувати плату за оренду об’єкта договору з моменту підписання акту про приймання-передачу об’єкта договору в оренду.

Нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 174, загальною площею 118 кв.м. було передане відповідачу згідно підписаного між сторонами акту прийому-передачі від 06.05.2009р.

Відповідач порушив умови п.6.3. договору оренди щодо оплати за орендоване приміщення, відтак у нього утворилась заборгованість.

Згідно розрахунку позивача у відповідача існує заборгованість по орендній платі та комунальних платежах в сумі 53 425,96 грн. за період з травня 2009р. по серпень 2010р.

Позивач керуючись умовами п.9.2. договору оренди, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 748,69 грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 1 549,35 грн. інфляційних втрат та 144,91 грн. 3% річних.

Відтак, позивач просить стягнути 55 868,91 грн., з яких 53 425,96 грн. основний борг, 748,69 грн. пеня, 1 549,35 грн. інфляційні нарахування, 144,91 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає

іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 174, загальною площею 118 кв.м, підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 06.05.2009р.

Згідно ч.2 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.6.3. договору оренди орендар зобов»язаний сплачувати плату за оренду в порядку, розмірах і на умовах, визначених даним договором.

За умовами п.7.2. та п.7.3. укладеного між сторонами договору оренди плата за оренду за взаємною згодою сторін визначена у розмірі 5 000,00 грн. (п’ять тисяч гривень 00 коп.) за кожен календарний місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн. (вісімсот тридцять три грн. 00 коп.). Плата за оренду сплачується орендарем на користь орендодавця щомісячно до 10-го числа місяця за який здійснюється сплата орендної плати.

Відповідач посилається на той факт, що він неодноразово звертався до позивача з листами, в яких він просив позивача залишити за підприємством в оренді для розміщення офісу площу орієнтовно 50-60 кв.м. Відтак, відповідач просить суд врахувати дані листи та підписані між сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг), якими визначалася сума що підлягає оплаті за кожен місяць.

Відповідно до ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 13.3. договору передбачено, зміни та доповнення до даного договору допускаються за умови їх письмового оформлення та підписання сторонами. Складені таким чином зміни та доповнення до даного договору є його невід'ємною частиною.

Згідно ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскільки ціна та предмет є істотними умовами договору, відтак їх зміна повинна бути оформлена письмово.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, зміни та доповнення щодо площі орендованого приміщення та суми орендної плати не підписувались.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, безпідставним є посилання представника відповідача на ст.642 ЦК України та твердження про те, що мала місце зміна умов договору у зв»язку з тим, що між сторонами були підписані акти здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) на менші суми ніж встановлено в п.7.2. договору оренди. Крім того, слід звернути увагу, що договором оренди не передбачено обов”язку складання та підписання таких актів.

Щодо посилання представника відповідача на непридатне для використання орендоване приміщення, таке не підтверджене належними та допустимими доказами. При підписанні акту прийому-передачі від 06.05.2009р. відповідачем не було висловлено будь-яких зауважень, крім того слід зазначити, що в п.2 акту вказано, що об»єкт оренди перебуває в нормальному стані придатному для його використання.

Також відповідачем не надано належних доказів повернення 50% приміщення.

Згідно поданого представником позивача розрахунку заборгованість відповідача за період з травня 2009р. по серпень 2010р. становить 53425,96 грн. до цієї суми включено борг по сплаті комунальних послуг.

Безпідставною є вимога позивача в частині стягнення з відповідача витрат на надання комунальних послуг, оскільки договором оренди обов»язку оплати таких послуг не передбачено.

Оскільки акт прийому - передачі приміщення в оренду був підписаний сторонами

06.05.2009р. позивач безпідставно вимагає сплати орендної плати за цей місяць в сумі 5000,00 грн. Відтак борг по орендній платі за травень 2009р. становить 4193,54 грн.

Згідно п.7.2. договору орендна плата становить 5000,00 грн., відповідно за період з червня 2009р. по серпень 2010р. відповідач повинен був сплатити 75000,00 грн., з врахуванням часткових оплат здійснених відповідачем за цей період (згідно платіжних доручень долучених до матеріалів справи та оплат зазначених в акті звірки взаєморозрахунків підписаному сторонами станом на 18.08.2010р.) борг з орендної плати становить 43905,92 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п.9.2. договору оренди у випадку пропуску строку сплати за оренду орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення строку оплати, обчислену від розміру несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен календарний день пропуску внесення плати.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку пеня нарахована ним за період з 27.09.2010 року по 29.10.2010р. та становить 748,69 грн. Враховуючи, що сума боргу по сплаті орендної плати становить 43905,92 грн. судом здійснено перерахунок пені за той же період, яка становить 615,28 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних з врахуванням того, що борг по орендній платі становить 43 905,92 грн., отже до стягнення підлягає 1273,27 грн. інфляційних втрат та 119,09 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн.

Згідно ст.44 ГПК України до складу судових витрат відноситься оплата послуг адвоката.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження понесених витрат.

Позивачем надано договір № 08/10 від 08.10.2010р. укладений з адвокатським об»єднанням «Західноукраїнська юридична колегія», акт виконаних робіт від 03.11.2010р. та платіжне доручення № 896 від 05.11.2010р. на суму 2000,00 грн.

Відтак, витрати на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн. підлягають стягненню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 627-629, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232, 283 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "К.І.К.-Л." (79022, м.Львів, вул.Зелена, 251; р/р 26004000023316 в ВАТ "СЕБ банк" м.Київ; МФО 300175; код ЄДРПОУ 13811898) на користь Приватного підприємства "Мегасвіт" (79039, м.Львів, вул.Бортнянського, 20/37; р/р 26000118865061 в ЛФ АБ "Брокбізнесбанк" м.Львів; МФО 325774; код ЄДРПОУ 31589236) 43 905,92 грн. основного боргу; 1273,27 грн. інфляційних втрат та 119,09 грн. 3 % річних, 615,28 грн. пені, 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 459,13 грн. держмита та 193,94 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення

підписано 15.02.2011р.

Суддя