Рішення № 138339011, 20.07.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/12759/26

2/683/1473/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №686/12759/26, 2/683/1473/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 10 серпня 2025 року сторони уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1587-2296, за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 7800 грн., строк кредитування - 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, промо-ставка 0,80% в день, знижена процентна ставка 1,00% в день, стандартна процентна ставка 1,00% в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення кредиту та 0,74% в день, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору.

Також додатковою угодою №1 від 05 вересня 2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1587-2296 від 10 серпня 2025 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1800 грн.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на банківську картку, зазначену ним у договорі та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію.

Однак, відповідач належним чином не виконує своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та сплати процентів, у зв`язку із чим станом на 02 березня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 34473,60 грн., з яких: 9600 грн. - заборгованість за кредитом, 18633,60 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1440 грн. заборгованість по комісії, 4800 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.

Вказану заборгованість в сумі 34473,60 грн. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та 5000 грн. на професійну правничу допомогу.

На підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2026 року дану справу на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України передано за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 червня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», яке належним чином

повідомлене про час і місце розгляду справи, свого представника не направило, натомість подало клопотання про розгляд справи у відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у визначений судом строк відзив не подавав.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 10 серпня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1587-2296, за умовами якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу кредит у розмірі 7800 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти відповідно до графіка платежів (п.2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 4.2 кредитного договору).

Пунктом 4.14 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 365 календарних днів з моменту перерахування коштів; дата повернення (виплати) кредиту 09 серпня 2026 року.

Згідно з пунктами 4.7-4.10, 10.1, 10.3 кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентні ставки за користування кредитом, зазначені у п.4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Плата за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,00% за кожний день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою у розмірі 0,80% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду (30 календарних днів). Крім того, за користування кредитом у період з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору плата за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою 0,74% за кожний день користування кредитом.

У п.4.11 договору сторони передбачили, що комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту.

10 серпня 2025 року ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А6701», а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 10 серпня 2025 року о 23:12 перерахувало суму кредиту в розмірі 7800 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи EasyPay.

05 вересня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1587-2296, за умовами якої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1800 грн., після чого ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитодавцю грошові кошти в розмірі 9600 грн. Сторони домовились, що строк кредитування становить 365 днів з моменту укладення додаткової угоди, в зв`язку із чим строк кредитування за договором становить 391 днів, дата повернення кредиту 04 вересня 2026 року, розмір процентів за користування кредитними коштами залишився незмінним. У п.2.6 додаткової угоди сторони передбачили сплату позичальником комісії за видачу додаткових коштів у розмірі 15% від суми додаткових грошових коштів наданих за додатковою угодою.

05 вересня 2025 року ОСОБА_1 підписав додаткову угоду шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А2590», а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 05 вересня 2025 року о 10:51 перерахувало суму кредиту в розмірі 1800 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи EasyPay.

Із розрахунку заборгованості за договором кредиту вбачається, що за період з 10 серпня 2025 року по 02 березня 2026 року ОСОБА_1 будь-яких коштів на погашення заборгованості за кредитом не вносив.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору 19 березня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» направило ОСОБА_1 письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишилась не виконаною.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 02 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 34473,60 грн., з яких: 9600 грн. - заборгованість за кредитом, 18633,60 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1440 грн. заборгованість за комісією, 4800 грн. заборгованість за процентами річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін

електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Досліджені судом докази вказують на те, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір та додаткову угоду до нього, які підписані сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір та додаткову угоду одноразовими ідентифікаторами (одноразовими паролями), направленими товариством на телефонний номер відповідача. При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало грошові кошти двома платежами: 7800 грн. та 1800 грн. на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної картки.

У 30-денний строк з моменту отримання письмової вимоги ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти і комісію, у зв`язку із чим у позивача виникло право на дострокове стягнення заборгованості за договором кредиту.

Представлений позивачем розрахунок заборгованості за договором кредиту №1587-2296 від 10 серпня 2025 року, з урахуванням умов додаткової угоди від 05 вересня 2025 року, відповідає умовам договору, в якому відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування кредитом (391 днів), кількості днів користування процентною ставкою 0,80% (30 днів), кількості днів користування процентною ставкою 1,00% та 0,74%, розміру основного боргу після укладення додаткової угоди (9600 грн.), і цілком підтверджує нарахування 18633,60 грн. процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту у розмірі 1440 грн.

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.

Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, тому з нього на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 29673,60 грн., з яких: 9600 грн. - заборгованість за кредитом, 18633,60 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1440 грн. заборгованість за комісією.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 4800 грн. заборгованості за процентами річних відповідно до ст.625 ЦК України, яка нарахована за період з 09.09.2025 по 03.10.2025.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Однак, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані

включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення заборгованості по відсотках, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України, в розмірі 4800 грн. задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідач не звільнений від обов`язку повернути тіло кредиту, проценти за користування кредитними коштами та комісію, а тому з нього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 29673,60 грн., з яких: 9600 грн. - заборгованість за кредитом, 18633,60 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1440 грн. заборгованість за комісією.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни

позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 квітня 2026 року між Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено договір про надання професійної правничої допомоги №01-07/2024.

Згідно рахунку-фактури №Р-0002930 від 21 квітня 2026 року вбачається, що вартість наданих Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №1587-2296 становить 5000 грн.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування в сумі 5000 грн. є співмірним із обсягом наданих послуг.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 34473,60 грн., а задоволено на суму 29673,60 грн., тобто на 86,08% (29673,60 х 100 : 34473,60).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2291,79 грн. (2662,40 грн. х 86,08%) судового збору.

Крім того, з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 86,08%, то до стягнення підлягає 4304 грн. (5000 х 86,08%) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1587-2296 від 10 серпня 2025 року в розмірі 29673,60 грн., з яких: 9600 грн. - заборгованість за кредитом, 18633,60 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1440 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2291,79 грн. судового збору та 4304 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки,26, офіс 407 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя: