Рішення № 138338893, 15.07.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 179/2240/25

Провадження № 2/675/560/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:

представника позивача: не з`явилася,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (по тексту рішення ТОВ «Коллект Центр», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (по тексту рішення ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором №75115167 від 02.09.2021 в сумі 21449,56 грн, понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 02.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75115167, за яким відповідач отримав кошти у сумі 6500,00 грн у позику, зі сплатою 1,99 % за день користування позикою.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кошти в порядку, передбаченому умовами договору.

Строк повернення грошових коштів за договором позики настав, але відповідач не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

Вказує і на те, що 22.02.2022 укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за договорами до позичальників, у тому числі за договором позики №75115167.

Надалі, 10.01.2023 укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договорами до позичальників, у тому числі за договором позики №75115167.

Загальний розмір заборгованості відповідача становить 21449,56 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом) - 6500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14948,50 грн, нараховані 3% річних 1,06 грн, які позивач, як особа, що наділена правом вимоги, просить стягнути з відповідача.

17.03.2026 судом отримано від відповідача заяву про застосування строку позовної давності, у відповідності до змісту якого позов заперечує повністю.

Позивачем 23.03.2026 подано заперечення щодо заяви про застосування строку позовної давності, де вказує, що відповідач не врахував, що перебіг строку позовної давності за кредитним договором (позики) станом на дату подачі позовної заяви не настав.

У подальшому 24.03.2026 відповідач подав письмове заперечення, де просив врахувати, що позивач не довів дотримання строку позовної давності, не надав доказів фактичного отримання грошових коштів та належних доказів переходу права вимоги.

Натомість, позивач 01.04.2026 подав письмові пояснення, де вказав на повну необгрунтованість доводів відповідача.

У свою чергу, відповідач у своїх запереченнях від 01.04.2026 (отримані судом 02.04.2026) підтримав свої доводи, викладені у попередніх заявах та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові та поданих суду письмових поясненнях.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно, належним чином, що підтверджується матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи відповідача, викладені в поданих для суду заявах та запереченнях, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №75115167 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) шляхом підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором owlBjH5600.

Також, відповідач підписав одноразовим ідентифікатором додаток № 1 до договору позики №75115167 таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Укладаючи кредитний договір відповідач та первісний кредитор вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Згідно з п. 2 договору № 75115167, відповідач отримав позику в сумі 6500,00 грн, яку зобов`язувався повернути протягом 30 днів, тобто до 02.10.2021, та сплатити проценти за користування кредитом за зниженою денною процентною ставкою 0,80%, при цьому базова денна процентна ставка становить 1,99 %, а денна процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70%.

Відповідно до п. 5.1.-5.2. договору позики №75115167, позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі

Згідно з договором позики №75115167 інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договорів, а відтак вимоги Правил є обов`язковими до застосування та виконання сторонами.

Пунктом 4 договору №75115167, прямо передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, що свідчить про погоджений сторонами порядок розрахунку та відсутність будь-яких обмежень щодо припинення нарахування процентів виключно датою первісного строку користування.

Відповідно до п.6.3 вказаних вище правил нарахування процентів за користування позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування позикою, включаючи день (дату) видачі позики та включаючи день (дату) її повернення.

Згідно з п. 6.5 вищезазначених Правил, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожен день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Відповідно п. 6 договору № 75115167, позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики, на суму позики (її частини) нараховуються проценти у розмірі, встановленому договором позики.

Тим самим, умовами договору щодо розміру процентної ставки, порядку та строків її нарахування були чітко визначені, доведені до відома відповідача до моменту укладення договору та погоджені ним шляхом приєднання до умов договору № 75115167 Правил надання грошових коштів у позику.

02.09.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через ТОВ «ФК «Фінекспрес» здійснило переказ коштів в сумі 6500,00 грн на картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000084560/ТНПП від 17.11.2025.

При цьому, вказана інформація узгоджується і з даними, що містить довідка первісного кредитора від 18.11.2025 №18/11/25-25.

Відповідно до повідомлення АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260520/78612-БТ від 26.05.2026 вбачається, що в банку на ім`я відповідача було емітовано карту №НОМЕР_2 , тобто карту на яку позивачем було перераховані 6500,00 грн. Вказане підтверджується і випискою банку по цьому ж рахунку відповідача.

Тим самим є доведеною обставина, що номер рахунка маска картки №НОМЕР_2 належить відповідачу, і саме на неї було успішно зараховано кошти.

Крім цього встановлено і те, що 22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за договором позики №75115167 на загальну суму заборгованості 21448,50 грн, що підтверджується договором факторингу №22/02/2022, актом приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №22/02/2022, платіжним дорученням про оплату лоту згідно договору факторингу №22/02/2022, реєстром боржників №1 до договору факторингу №22/02/2022, витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу №22/02/2022.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого позивач набув право вимоги до боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором позики №75115167 на загальну суму заборгованості 21449,56 грн, що підтверджується договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, актом прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-13/2023 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, додатковою угодою №5 до №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 04.02.2025, реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, витягом з додатку № 3 - реєстром боржників до договору факторингу №10-01/2023 .

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 22.02.2022 загальна сума становить 21448,50 грн, з яких: 6500,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 14948,50 грн заборгованість за відсотками.

З наданого розрахунку заборгованості за договором № 75115167, вбачається, що з моменту видачі кредиту, тобто 02.09.2021 проценти нараховувались щоденно по зниженій процентній ставці 0, 80% від суми фактичного залишку, як це передбачено умовами договору, і підтверджує застосування погодженого сторонами механізму щоденного нарахування процентів. Такий порядок нарахування зберігався протягом первісного строку користування позикою.

Разом з тим, 17.09.2021 відповідач здійснив платіж, який відображено у розрахунку заборгованості та який згодом у подальшому було зарахований як платіж, що підтверджує згоду та волевиявлення відповідача на пролонгацію строку кредитування, що відповідає п. 7.1 та п. 7.9 Правил надання грошових коштів.

Матеріали справи засвідчують, що після спливу строку користування позикою за зниженою процентною ставкою, оскільки відповідач не виконав взятті на себе зобов`язання, первісним кредитором було здійснено перерахунок процентів за користування кредитом, які нараховувалися за зниженою процентною ставкою в період з 02.09.2021 по 09.10.2021, із застосуванням базової процентної ставки.

Поданий позивачем розрахунок заборгованості є належним і допустимим доказом у розумінні статей 7678 ЦПК України, оскільки ґрунтується на умовах вищезазначеного договору, містить детальне щоденне нарахування, узгоджується з положеннями Правил надання грошових коштів у позику та підтверджує реальний розмір заборгованості відповідача.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.3023 загальна сума становить 21449,56 грн, з яких: 6500,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 14948,50 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1,06 грн 3% річних за період з 22.02.2022 по 23.02.2022 (включно).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спірним договором позики станом на 02.12.2025 становить 21449,56 грн, з яких: 6500,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 14948,50 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1,06 грн 3% річних.

Ухвалюючи рішення по суті заявлених позовних вимог судом враховано також наступні обставини та застосовано наступні норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином вбачається, що укладений договір між первісним кредитором та відповідачем відповідає установленій формі, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

З дослідженої судом виписки слідує, що відповідач отримав від кредитодавця кошти на виконання умов кредитного договору.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідачем було укладено договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням договору позичальник отримав від кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги.

Під час укладання договору, відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з його укладенням, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору.

Зокрема, відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків.

Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

При цьому, договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Також, при цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів, наданих позивачем в частині укладення, підписання кредитного договору.

Доводи відповідача про недоведеність факту отримання грошових коштів на виконання кредитного договору є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, зокрема і зазначеними вище банківськими виписками по відповідному банківському рахунку.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав свої зобов`язання за договором, тому позивач, якому перейшло право вимоги за вказаним договором, отримав право на задоволення своїх вимог кредитора шляхом стягнення заборгованості у заявленому розмірі.

З огляду, що кредитором нараховано 3 % річних на суму не виконаного грошового зобов`язання за період з 22.02.2022 по 23.02.2022, вимоги щодо яких відступлені 10.01.2023 на користь ТОВ «Коллект Центр», суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і в цій частині також.

На переконання суду, всі нарахування та перехід право вимоги до позивача, зокрема за договором позики №775115167 здійснювались правомірно, що відповідачем спростовано не було.

Посилання відповідача, що нарахований позивачем розмір процентів за кредитним договором є непропорційно великою сумою компенсації та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

З огляду на положення ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.

Однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження визнання кредитного договору в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині. При цьому суд зазначає, що відповідачем не заявлялося зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним, в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами у зв`язку з їх невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.

Щодо доводів відповідача щодо пропуску строків позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, в період з 02.04.2020 по 01.07.2023 було зупинено всі строки позовної давності на підставі п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Воєнний стан неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, але з 24.02.2022 року та по 04.09.2025 рік перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Виходячи з чого, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і застосування наслідків пропуску строку позовної давності неможливе.

З урахуванням викладеного, та умов договору, суд приходить висновку, що позов поданий у строки, визначені законом, та вони позивачем не пропущені.

Щодо факту переходу права вимоги за кредитним договором до позивача судом враховано наступне.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до відповідача за укладеним ним договором позики №75115167 від 02.09.2021.

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача.

При цьому суд вказує, що повідомлення про заміну кредитора не є обов`язковим при укладанні договорів відступлення прав вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Так, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/14716/17, законодавець відокремлює надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов`язанні та письмове повідомлення боржника про таку заміну, а відповідно і визначає різні правові наслідки недотримання вказаних вимог. Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦКУ.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тому позивач, якому перейшло право вимоги за вказаними договорами, отримав право на задоволення своїх вимог кредитора шляхом стягнення заборгованості.

При цьому суд вказує, що вимоги про стягнення 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані й заявлені внаслідок невиконання грошового зобов`язання, позовна давність також не поширюється, оскільки вони входять до складу грошового зобов`язання.

Такі висновки містяться і в постанові ОП КЦС Верховного Суду від 02.02.2026 по справі №716/1842/24.

Варто зазначити, що суд не має права зменшувати 3% річних, оскільки це компенсація, а не штраф, що передбачена законом, а не договором.

Таким чином, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. відповідно до статті 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

У частині заявлених витрат на правничу допомогу, суд врахував наступне.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з п. 1.1. договору про надання правової допомоги №01-07/2024, укладеним між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1. договору про надання правової допомоги передбачено, що адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема, надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

В п.п. 3.1.4. п. 3.1. договору про надання правової допомоги визначено, що клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема, оплачувати юридичну допомогу.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги. Клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання клієнту відповідного рахунку для оплати. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги, який готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання.

Як вбачається з витягу з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, підписаного керуючим партнером адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр», сторони за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 склали цей акт про те, що виконавцем були надані наступні послуги: усна консультація - 2 години, вартість однієї години 2000,00 грн, всього 4000,00 грн; складання позовної заяви - 3 години, вартість однієї години 3000,00 грн, всього 13000,00 грн.

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання ТОВ «Коллект Центр» правової допомоги за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024.

Зважаючи на той факт, що позивач у справі належним чином документально підтвердив такі витрати, однак враховуючи складність справи (справа по своїй суті є типовою для позивача у відносинах із боржниками, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги), суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

На підставі викладеного, керуючись статями 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; згідно інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери фактично проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ - 44276926) заборгованість за договором позики №75115167 від 02.09.2021 в сумі 21449 (двадцять одна тисяча чотириста сорок дев`ять) грн 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; згідно інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери фактично проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ - 44276926) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності у часників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення з урахуванням ч. 5 ст. 268 ЦПК України складено 15.07.2026.

Суддя Олександр Король