Рішення № 138338834, 30.06.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 688/1749/26

Провадження № 2/669/426/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Хитрун А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Білогір`я в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.06.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №00389-06/2023, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн., на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та терміни що визначенні договором. Кредитний договір підписаний електронним цифровим підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідач не виконав умови кредитного договору станом на дату закінчення строку кредитування, заборгованість ОСОБА_1 становить 50183,00 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 43183,00 грн. - заборгованість за відсотками.

12.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №12122023 від 12.12.2023 року, відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит №00389-06/2023 від 01.06.2023 року, укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-капітал» в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання належним чином, в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 01.06.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №00389-06/2023.

Договір було підписано електронним цифровим підписом W0437.

Згідно з п.1.1 договору ТОВ «Аванс Кредит» надало позичальнику кредит у розмірі 7000,00 грн.

Згідно до п.1.2 договору кредит надається строком на 360 днів, дата надання кредиту 01.06.2023 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 25.05.2024 року.

Згідно п.1.4 за користування кредитом Товариством нараховується проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована.

Згідно п.1.4.1 Процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору.

Згідно п.1.5 клієнт зобов`язаний сплачувати проценти кожні 25 днів.

Згідно п.1.6 Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки №5168-75хх-хххх-2935.

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 23.06.2026 року №20.1.0.0.0/7-260615/74089-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , було зараховано 7000 грн. за період часу з 01.06.2023 року по 06.06.2023 року.

Відповідно до Договору факторингу №12122023 від 12.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №00389-06/2023 від 01.06.2023 року.

Відповідно до Договору факторингу №12122023 від 12.12.2023 року та витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №12122023 від 12.12.2023 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №00389-06/2023 від 01.06.2023 року, станом на дату відступлення права вимоги, в розмірі 27198,50 грн.

Як встановлено із розрахунку заборгованості за Договором №00389-06/2023 від 01.06.2023 року, загальний борг відповідача ОСОБА_1 станом на дату закінчення строку кредитування складає 50183,00 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 43183,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1 ст.205 ЦК України).

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.ч.4, 5 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь позивача слід стягнути неповернутий кредит та відсотки за користування кредитом.

Однак щодо розміру стягуваних відсотків за кредитом суд зазначає наступне.

Однією з основних засад цивільного законодавства, визначених у статті 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 18 вказаногор закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини та виборі контрагента, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Умовами кредитного договору може бути встановлена плата позичальника за користування кредитними коштами (проценти), її розмір і порядок внесення боржником. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору, відповідно до яких фінансовим установам забороняється встановлювати для споживачів непропорційно великі суми компенсації.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 зробив висновок, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

ТОВ «ФК «Кредит Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 проценти у розмірі 43183,00 грн, які обчислені з розрахунку 1,99% в та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 договору, що у значно перевищує розмір неповернутого кредиту (7000,00 грн).

Відтак суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір боргу не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» процентів слід зменшити до 10 000 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 01 червня 2023 року №00389-06/2023 в розмірі 17000,00 грн, з яких: 7000,00 грн тіло кредиту, 10 000,00 грн. проценти.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 901,91 грн, виходячи з обрахунку: 17000,00 грн (розмір задоволеного позову) х 2662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору) : 50183,00 грн (сума пред`явленого позову).

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 8000 грн.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд враховує, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі №755/9215/15-ц.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача також було подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, ордер про надання парвничої допомоги, Акт №178 наданих послуг правової допомоги від 01.04.2026 року на суму 8000,00 грн., детальний опис наданих послуг.

Представником позивача належними доказами підтверджено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Однак, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 2710,08 грн., виходячи з наступного (17000 * 8000,00 : 50183,00 грн. = 2710,08 грн.).

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль Стоцького,1 корпус 28, код за ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за Кредитним договором №00389-06/2023 від 01.06.2023 року у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп., а саме заборгованість по кредиту в сумі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень), 00 копійок, заборгованість за відсотками в сумі 10000,00 грн.(десять тисяч гривень), 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль Соцького,1 корпус 28, код за ЄДРПОУ: 35234236) судовий збір у розмірі 901,91 та 2710,08 грн витрат на професійну правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль Соцького,1 корпус 28, код за ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Наталія БАРАБОЛЯ