Рішення № 138338710, 20.07.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/282/26

Провадження №2/603/226/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник - адвокат Андрусенко І.Я. на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВО № 1136290 від 09.04.2026, звернувся до суду з позовом до Монастириської міської ради в якому просить визнати за собою право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 15.5 кв.м, житловою площею 15,5 кв.м.

Вобґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_1 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме 2/8 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 15.5 кв.м, житловою площею 15,5 кв.м., яке успадкували його батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах, а саме по 1/8. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме 3/8частини того ж житлового будинку, який у рівних частках, а саме по 1/8 успадкували: батько позивача - ОСОБА_3 , брат позивача - ОСОБА_4 та позивач по справі. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача, після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме 4/8 частини вищезазначеного житлового будинку, а також земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, передані йому безкоштовно у приватну власність відповідно до рішення Заставецької сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 08.05.1996 № 12. Зазначену спадщину в рівних частках прийняли позивач та його брат - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат позивача - ОСОБА_4 після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме 3/8 частини того ж житлового будинку та 1/2 вищезазначеної земельної ділянки. Зазначену спадину прийняв позивач по справі, як спадкоємець другої черги, оскільки постійно проживав та був зареєстрований на час смерті із спадкодавцем, однак оформити спадкові права на майно не може через відсутність правовстановлюючих документів, а також через не розроблення технічної документації на земельну ділянку. Також зазначив про те, що житловий будинок, право власності на який просить визнати позивач за собою станом на 15.04.1991 відносився до суспільної групи колгоспний двір. З огляду на наведені обставини просить позовні вимоги задовольнити та визнати за позивачем право власності на вищезазначене спадкове майно.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Також зазначеною ухвалою в Монастириської державної нотаріальної контори та в Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції витребувані інформація та документи.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 16 червня 2026 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Андрусенко І.Я. у судове засідання не з`явилися, представник позивача у позовній заяві просив дану справу розглядати без їхньої з позивачем участі.

Відповідач Монастириська міська рада не забезпечили явку представника у судове засідання, у відзиві на позовну заяву просять розглянути справу за відсутності їхнього представника, з обставинами, викладеними у позові, погоджуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 учасник справи, має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

У відповідності до актового запису про смерть № 8 від 04 березня 1992 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до довідки № 42 від 25 травня 2026 року, яка видана виконкомом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області, згідно із записами в погосподарській книзі № 10 за 1991-1995 роки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним також були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно з відповіддю Монастириської державної нотаріальної контори № 191/01-16 від 04 червня 2026 року за даними Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 не заводилась.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що зроблений відповідний актовий запис за № 5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке 27 травня 2016 року повторно видане Монастириським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Згідно з довідкою № 44 від 25 травня 2026 року, яка видана виконкомом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області, згідно із записами в погосподарській книзі № 3 за 2001-2005 роки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 до смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом з нею також були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Разом з тим, відповідно до матеріалів спадкової справи № 133/2016, яка заведена за заявою ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 видно те, що на ім`я заявника (позивача у справі) видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 серпня 2016 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 767 (спадщина, на яку видане свідоцтво складається із земельної діяльності за кадастровим номером 6124285300:01:001:0117) та від 22 серпня 2016 року, яке зареєстроване в реєстрі за №768 (спадщина, на яку видане свідоцтво складається із земельної діяльності за кадастровим номером 6124285300:01:001:0426). Відомості про інших спадкоємців, які прийняли спадщину в матеріалах справи відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_12 помер ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис за № 8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке 27 травня 2016 року повторно видане Монастириським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Згідно з довідкою № 45 від 25 травня 2026 року, яка видана виконкомом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області, згідно із записами в погосподарській книзі № 3 за 2001-2005 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 до смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним також були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_14 помер ОСОБА_4 , про що зроблений відповідний актовий запис за № 07, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке 14 листопада 2011 року видане Заставецькою сільською радою Монастириського району Тернопільської області.

У відповідності до довідки № 45 від 25 травня 2026 року, яка видана виконкомом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 до смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним також був зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно з відповіддю Монастириської державної нотаріальної контори № 191/01-16 від 04 червня 2026 року за даними Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 не заводилась.

У відповідності до довідки № 46 від 225 травня 2026 року, яка видана виконкомом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області, згідно із записами у погосподарській книзі № 10 за 1991-1995 роки, станом на 15 квітня 1991 року по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Зазначене узгоджується із записами погосподарської книги за особовим рахунком № НОМЕР_4 за період 1991-1995 роки суспільної групи господарства колгоспний двір, членами якого зазначені: голова - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та інші члени - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У відповідності до довідки № 148 від 10 липня 2024 року, яка видана КП «Монастириське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок садибного типу в АДРЕСА_1 згідно обліку бюро технічної інвентаризації станом на 01.01.2013 не був зареєстрований на праві власності, правовстановлюючі документи на паперових носіях відсутні.

Адресний номер зазначеному вище житловому будинку присвоєний на підставі рішення № 80 від 05 квітня 2024 року «Про присвоєння адресного номера житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 » за заявою ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

12 липня 2024 року на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 виготовлений технічний паспорт, замовником якого зазначений ОСОБА_1 .

Родинні відносини ОСОБА_1 (позивача по справі) зі спадкодавцями: ОСОБА_5 (братом), ОСОБА_4 (братом), ОСОБА_3 (батьком) та ОСОБА_2 (матір`ю) підтверджується:

-відновленим записом акта про народження № 101 від 11 травня 1972 року, у відповідності до якого ІНФОРМАЦІЯ_15 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

-записом акта про народження № 5 від 13 січня 1962 року у відповідності до якого ІНФОРМАЦІЯ_16 народився ОСОБА_5 , батьками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

-записом акта про народження № 6 від 10лютого 1974 року, ІНФОРМАЦІЯ_17 народився ОСОБА_1 , батьками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області своєю постановою №52/02-31 від 21 квітня 2026 року відмовив ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який залишився після смерті його батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_18 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів. Окрім того, зазначив про те, що спадкуванню підлягає майно яке мало статус колгоспного двору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року).

Пунктом 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31.10.1975 року, було визначено, що підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися, у тому числі, на підставі записів у погосподарських книгах.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.

Окрім того, при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

До набрання чинності Законом України «Про власність», тобто до 15.04.1991, існували суспільні групи господарств робітничий та колгоспний двір, і відносини щодо них були врегульовані різними нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP (1963 року) передбачалось, що майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону Української PCP «Про сільську раду депутатів трудящих Української PCP» 1968 року на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР № 69 від 25.05.1990 року, відповідно до п. 20 яких, суспільна група господарства встановлюється в залежності від роду занять голови господарства/сім`ї. Якщо будинок з господарськими спорудами відносився до суспільної групи робітничий двір, то положення статей 120, 123 Цивільного кодексу Української PCP, застосуванню не підлягають. У таких випадках слід керуватись вимогами Кодексу про шлюб та сім`ю Української PCP (1969 року), за яким суб`єктами права спільної сумісної власності вважалось тільки подружжя.

Вказане узгоджується із правовою позицією п. 6 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК України) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч.1 ст.529 ЦК УРСР ).

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 цього Кодексу є день смерті спадкодавця.

За змістом частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, що означає можливість спадкоємця мати майно у своєму віданні, вчинення ним відповідних дій стосовно зазначеного майна до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд встановив те, що об`єктом спадкування у цій справі є житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був батько позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , інші члени - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Зазначені особи станом на 15 квітня 1991 року були зареєстровані у зазначеному будинку відтак вважаються такими, що набули на нього право власності в рівних частках, а саме по 2/8 частки. Після смерті брата позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його частку житлового будинку успадкували в рівних частинах його батько та мати. Після смерті матері позивача - ОСОБА_2 , спадкове майно, а саме - 3/8 частки житлового будинку успадкував батько позивача - ОСОБА_1 , позивач у справі та брат позивача - ОСОБА_4 у рівних частках. Після смерті батька позивача - ОСОБА_3 майно, яке залишилось після його смерті, а саме 4/8 частки житлового будинку успадкували його сини в рівних частках, оскільки на дату його смерті були зареєстровані разом з ним. Після смерті ОСОБА_4 3/8 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 успадкував позивач, оскільки на дату його смерті був зареєстрований разом з спадкодавцем. Відомості про інших спадкоємців, які б мали право на спадкування майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутні. Відтак позивач набув право на зазначений житловий будинок в цілому, однак відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок унеможливлює повноцінно володіти користуватись та розпоряджатись своїм майном, а тому позивач змушений визнати право власності на житловий будинок в судовому порядку, оскільки зареєструвати право власності на житловий будинок на підставі виписки будинкової книги не є достатнім доказом того, що спадкодавцям належав зазначений житловий будинок, право на яке вони набували в порядку спадкування за законом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, приходжу до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з підстав викладених вище судом.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1258, 1261, 1268-1270, 1273, 1296 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 15.5 кв.м, житловою площею 15,5 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Монастириська міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя А.З. Пасічник