Ухвала суду № 138338693, 20.07.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/277/26

Провадження №2-п/951/3/2026

УХВАЛА

20 липня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

секретаря Бусько Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Соловйова Д.І. про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 951/277/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача адвокат Соловйов Д.І. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що 18.06.2026 заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області у цивільній справі № 951/277/26 позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

В обґрунтування своїх вимог представник відповідача вважає, що заочне рішення ухвалене без участі відповідача. Посилається як на підставу у скасуванні рішення та на підставу відмови у позові на незаконність відступлення прав вимоги товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 395250200 від 20.12.2021 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та недоведеність позивачем набуття ним права вимоги до відповідача. Покликається на те, що укладання договору факторингу між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору. Також зазначає про відсутність у матеріалах справи як доказів документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне надання коштів відповідачу як позичальнику за спірним договором. Вказує, на те, що у спірному договорі, не зазначено належного відповідачеві як позичальнику номера рахунку, на який сторони обумовили здійснення переказу кредитних коштів. Посилається на те, що відповідач спірний договір не підписувала, і доказів його підписання позивач не надав.

З огляду на зазначені вище обставини представник відповідача просить суд скасувати заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 18.06.2026 у цивільній справі № 951/277/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також як на обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, представник відповідача посилається на те, що відповідач тривалий час фактично проживала за межами України, у Королівстві Нідерланди, що підтверджується квитанціями щодо сплати товарів в Нідерландах, які представник долучив до заяви.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 06.07.2026 відкрито провадження за заявою про перегляд заочного рішення, розгляд заяви призначено на 14 год. 00 хв. 20.07.2026.

Згідно із ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви. Представник ОСОБА_2 подав заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у відсутності сторони відповідача.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Подав заяву, у якій просить відмовити у заяві сторони відповідача про перегляд та скасування заочного рішення.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи № 951/277/26, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Отже, правовий аналіз ст.288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Суд встановив, що 18.06.2026 заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області у цивільній справі № 951/277/26 позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково; стягнуто із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість у розмірі 20 562 грн та судовий збір у розмірі 3925 грн 60 коп.

Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин неявки відповідача в судові засідання, суд керується таким.

Згідно з рішенням суду та матеріалами цивільної справи в судові засідання із розгляду Козівським районним судом Тернопільської області згаданої цивільної справи відповідач жодного разу не з`являлася, повідомлялася належним чином про дату і місце судового засідання за зареєстрованою адресою її місця проживання.

Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу судом було скеровано ухвалу про відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, яка була вказана у відомостях з Єдиного державного демографічного реєстру та в позовній заяві, та була направлена їй рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштові відправлення повернулися до суду з поштовою відміткою про їх отримання певною особою, проте без зазначення, що особа, яка її отримала, - це саме ОСОБА_1 .

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Таким чином, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У Постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав як ухвалу про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, так і судові повістки-повідомлення за належною адресою та яка повернулась до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неподання відзиву з відповідними доказами у встановлений в ЦПК України строк та неявки в судові засідання, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції (відповідна правова позиція міститься у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11.06.2021 у справі №2-6236/11).

Однак, як зазначає представник відповідача адвокат Соловйов Д.І., Толстогузова К.І. не була присутня у судових засіданнях при розгляді зазначеної цивільної справи з об`єктивних причин, адже тривалий час вона проживала за межами України, у Королівстві Нідерланди, про що надав суду копії документів про купівлю нею товарів у Нідерландах. У зв`язку з наведеними обставинами будь-яких повісток, ухвал із суду відповідач не отримувала.

Суддя, вивчивши доводи сторони відповідача про причини неявки відповідача у судові засідання та неподання нею відзиву, дійшов висновку про поважність таких причин.

Щодо істотності доказів, на які посилається представник відповідача, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд заочного рішення, представник відповідача посилається на те, що відповідач не підписувала спірний договір, не обумовлювала номер рахунку, на який мали бути переказані кредитні кошти, що також, на думку сторони відповідача, свідчить про відсутність волевиявлення відповідача на укладення спірного договору, відсутні первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне надання відповідачеві кредитних коштів за спірним договором, відсутні належні докази відступлення права вимоги до відповідача відповідно до договорів факторингу.

Однак ці доводи спростовуються матеріалами справи. Під час дослідження доказів суд дослідив Договір № 395250200 від 20.12.2021 та встановив обставини його укладення, з`ясував питання доведеності фактичного виконання товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» умов договору в частині надання відповідачеві як позичальнику грошових коштів в обумовленій сумі як предмету договору шляхом відповідного грошового переказу, суд дослідив підставність переходу права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» і реєстру прав вимоги № 174 від 22.02.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, договору факторингу між товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» № 05/0820-01 від 05.08.2020 і реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до вказаного договору, договору факторингу між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» № 11/07/25-Е від 11.07.2025 та реєстру боржників від 14.07.2025 до вказаного договору.

Сторона відповідача фактично не погоджується із доказами, дослідженими судом, зокрема з умовами кредитного договору, документами щодо переказу грошових коштів, договорами факторингу та додатками до них, наданим позивачем.

Проте, на інші докази, не досліджені судом, які б, на його думку, мали істотне значення для правильного вирішення справи, представник відповідача не посилається та їх не надає.

За змістом заяви про перегляд заочного рішення, можна дійти висновку, що фактично представник відповідача посилається на документи, які наявні в матеріалах справи, і оцінка яким судом вже була надана. Тобто представник відповідача домагається їх переоцінки, вважаючи, що судом не були взяті до уваги певні їх положення. Однак така переоцінка наявних у справі доказів не передбачена ЦПК України для такої стадії цивільного процесу як перегляд заочного рішення.

Представник відповідача в заяві про перегляд заочного рішення посилається лише на неврахування судом певних фактів та неповне, на її думку, з`ясування обставин, однак наведене не є підставами для перегляду заочного рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, оскільки представник відповідача не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які могли б змінити рішення суду, а тому відсутні підстави для скасування заочного рішення.

Суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов?язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Керуючись ст.260, 261, 287, 288 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Соловйова Дмитра Ігоровича про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 18.06.2026 у цивільній справі № 951/277/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в тридцятиденний строк з дня проголошення ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.07.2026.

Головуючий суддя Р.В. Чапаєв