Рішення № 138338614, 20.07.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/811/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обомеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ», в особі представника Кондри Аліни Сергіївни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «МАКС КРЕДИТ», в особі представника Кондри А. С., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 листопада 2025року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-10722184, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти у розмірі 6500,00 грн., а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідачка ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання, у зв`язку із здійсненням лише часткових платежів на виконання умов кредитного договору у неї утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 12032,80 грн., з яких: 6500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2932,80 грн. заборгованість за процентами, 2600, 00 грн. за штрафами.

Тому, позивач просить суд стягнути в його користь з відповідачки 12032, 80 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позовна заява подана до Борщівського районного суду Тернопільської області 29 травня 2026 року через систему «Електронний суд».

З доданих до позовної заяви матеріалів опису вкладення, квитанція №2088638 «Поштова служба «Е-Пост», вбачається, що копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачці за місцем реєстрації 28 травня 2026 року.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, ухвала суду про відкриття провадження, направлена відповідачці за місцем реєстрації повернулась до суду без вручення з відміткою: «адресат відсутній».

Що в свою чергу, згідно ст. 128 ЦПК України, дає суду підстави дійти висновку про належне сповіщення відповідачки про надходження позову та відкриття провадження у справі, та узгоджується з висновками ВС, викладеними у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).

Крім того, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів відповідачки, така про надходження позову та відкриття провадження у справі повідомлялася 03 липня 2026 року через офіційний веб - сайт суду.

На момент розгляду справи судом відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 листопада 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» був укладений договір кредитної лінії № 00-10722184, у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 78327.

Згідно п. 1.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума ліміту кредитної лінії складає 6500,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 31.10.2026. (п.п. 1.2 - 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5. Договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).

Знижена процентна ставка становить 0,24% (нуль цілих 24 сотих) % від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 3823,22%. Орієнтовна реальна річна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення цього договору становить 2753,09%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 29796,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання цього договору становить 29113,50 (п.п. 1.8 - 1.9.1 Договору).

Згідно п. 2.10. Договору, кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 05 листопада 2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6500,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Також додано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 86471.

Згідно інформаційної довідки ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, то вбачається, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28.07.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер замовлення/код платіжної інструкції 147162944, номер транзакції 46235-54448-70453, номер транзакції 46235-54448-70453, дата проведення 2025-11-05 17:10:44, сума переказу, 6500,00 грн, номер платіжної картки НОМЕР_1 , емітент платіжної картки MONOBANK (UNIVERSAL BANK), код авторизації 585169.

Відповідно до відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ Банк» №БТ/Е-29848 від 10.07.2026, наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Крім того, зазначено, що 05.11.2025 на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 був зарахований платіж у сумі 6500,00 грн.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості складеної ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором №00-10722184, заборгованість ОСОБА_1 становить 12032, 80 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 932,80 грн - заборгованість за процентами, 2600 грн заборгованість за штрафами.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частиною першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що сторони в електронній формі уклали кредитний договір щодо надання кредиту в розмірі 6500 грн строком на 360 днів (тобто з 05.11.2025 до 31.10.2026) зі сплатою процентів у розмірі 0,24% - знижена процентна ставка, від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом та 0,94% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, і факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування коштів на рахунок відповідача.

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачкою був укладений договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит, однак, відповідачкою не виконуються зобов`язання за договором кредитної лінії.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором №00-10722184 становить 12032, 80 грн, в тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту 6500,00 грн, заборгованість за процентами 2932,80 грн та заборгованість зі штрафів 2600, 00 грн.

З розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов`язання за Договором кредитної лінії, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 02.03.2026 складає 12032, 80 грн, в тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту 6500,00 грн, заборгованість за процентами 2932,80 грн та заборгованість зі штрафів 2600, 00 грн. Також, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою було здійснено платежі на загальну суму 7033,00 грн, з яких 1300 грн було зараховано на погашення комісій.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Щодо стягнення комісії, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов кредитного договору №00-10722184 свідчить про те, що комісія за надання кредиту, встановлена договором, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки, надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення кредитного договору №00-10722184 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1300,00 грн, які відповідачкою було сплачено на погашення комісії слід зарахувати на погашення основної суми боргу.

А отже, заборгованість за тілом кредиту буде становити 5200 грн.

Суд також не вбачає підстав для стягнення з відповідачки в користь позивача заборгованості за штрафами в сумі 2600,00 грн з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування заборгованості за штрафами, тобто за невиконання відповідачкою умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказані суми в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягають списанню позивачем, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідачки.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Укладення між сторонами кредитного договору та виконання позивачем його умов, зокрема, надання відповідачці та отримання нею кредиту у сумі 6500 грн підтверджується наявним у справі доказами та не заперечується відповідачкою. Позовних вимог про визнання недійсним правочину чи окремих його умов відповідачка не заявляла.

Відповідачка не надала суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідачки підтверджується розрахунком заборгованості, який надано суду та відповідачкою не спростовано, позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 5200,00 грн та суми прострочених платежів по процентах 2932,80 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку з наведеним вище позов підлягає до часткового задоволення. Судом з`ясовано, що розмір заборгованості відповідачки за договором кредитної лінії №00-1022184 від 05.11.2025 буде становити 8132,80 грн, яка складається із: прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 5200,00 грн; прострочених платежів по процентах в сумі 2932,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково: 8132,80 грн х 100 % : 12032,80 грн = 67,58 %, тому з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 1799,24 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, літера А), код ЄДРПОУ 42806643, заборгованість за кредитним договором №00-10722184 від 05 листопада 2025 року в сумі8132 (вісім тисяч сто тридцять два) грн, 80 коп з яких: 5200,00 грн - заборгованість за тілом кредитом, та 2932,80 грн заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, літера А), код ЄДРПОУ 42806643, сплачені судові витрати в сумі 1799 (одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 24 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» місце знаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, літера А, код ЄДРПОУ 42806643.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: