Рішення № 13833859, 17.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11 Справа № 8/278пд

За позовом Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Краснодон Луганської області, до Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області, -

про визнання продовженим строку дії договору оренди нерухомого майна.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник, - довіреність №616 від 14.04.09 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем заявлено вимогу про визнання продовженим строку дії договору оренди нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади міста Краснодону, укладеного між сторонами 12.12.2007 року, - до 12.12.2012 року включно, на тих самих умовах. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 06.12.10 року до 20.12.10 року у звязку з клопотанням позивача про надання йому часу для подання заяви про уточнення позовних вимог; з 20.12.10 року до 10.01.11 року з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

20.12.10 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (вих. №б/н від 20.12.10 року), у якій, пославшись на те, що станом на 20.12.10 року спір ще не розпочато слуханням по суті, просить позовними вимогами вважати наступні:

"1.Вважати укладеною угоду від 12.11.2010 року до Договору оренди нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади м. Краснодона від 12.12.2007 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Управлінням економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради, у такій редакції":

1.Пункт 11.1. Договору викласти у наступній редакції:

"Цей договір вважати продовженим з 12.11.2010 року по 12.12.2012 року включно, на строк 2 роки 1 місяць у відповідності до частини 1 ст. 17 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" (зі змінами, внесеними Законом України від 15.12.2009 року №1759-УІ) та п. 5 Перехідних положень Закону України від 15.12.2009 року №1759-УІ)".

2.Інші умови вищевказаного Договору, не передбачені цією Додатковою угодою, залишаються без змін, та сторони підтверджують свої зобовязання за ними.

Вказане уточнення позовних вимог судом прийнято; розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України було відкладено з 20.12.10 року до 10.01.11 року.

Ухвалою суду від 10.01.11 року на підставі ст. 24 ГПК України здійснено заміну неналежного відповідача - Краснодонської міської ради в особі Управління економіки та власності виконавчого комітету на належного відповідача в особі Управляння економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради.

Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 10.01.11 року до 20.01.11 року; з 20.01.11 року до 03.02.11 року та з 03.02.11 року до 17.02.11 року з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

До початку судового засідання 17.02.11 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він свої вимоги підтримав у повному обсязі (з урахуванням їх уточнення).

Відповідач своїх правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.71;73; та ін.), у т.ч. письмовим повідомленням оператора поштового звязку про вручення уповноваженій особі відповідача ухвали суду від 03.02.11 року про відкладення розгляду справи до 17.02.11 року, о 10 год. 20 хв.

З наданих відповідачем до справи відзиву на позов та письмових пояснень вбачається, що уточнені позовні вимоги він не визнав, пославшись на те, що, на його думку, термін дії вищезгаданого договору оренди є продовженим до 5-ти років в силу нової редакції ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому відсутній предмет спору; він також вважає, що заява позивача про уточнення позовних вимог подана ним з порушенням вимог ч.4 ст. 22 ГПК України, а саме: згідно приписам останньої до початку розгляду спору позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, - а на думку відповідача, вказана заява "змінює повністю позовні вимоги", - при цьому він не конкретизує, що ж саме (підставу чи предмет позову) змінив позивач (пояснення за вих. №б/н від 10.01.11 року) (а.с.57-58; та ін.).

Розглянувши доводи відповідача у вищезгаданій частині, суд вважає, що вони суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

В силу ч.4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду спору по суті позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, у судовому засіданні, яке відбулося 06.12.10 року, не було розпочато розгляд спору по суті, оскільки позивач, маючи намір уточнити позовні вимоги, заявив клопотання про відкладення її розгляду, а суд задовольнив його.

Заява про уточнення позовних вимог надійшла до суду 20.12.10 року (а.с.48) та була прийнята судом, - тобто уточнення позивачем своїх вимог та прийняття цієї заяви судом мали місце до початку розгляду спору по суті, - тобто вчинені без порушення приписів ч.4 ст. 22 ГПК України.

Аналіз змісту вищезгаданої заяви позивача про уточнення позовних вимог вказує на те, що ані підстави, ані предмет позову у даному випадку позивачем не змінені, а має місце лише уточнення змісту позовних вимог в частині предмету спору.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про неправомірність прийняття заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Обставини справи та додані до неї докази свідчать про наявність спору між сторонами, а тому у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження по ній на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, а також те, що сторони надали до неї усі належні, необхідні та допустимі докази, суд, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

12.12.07 року між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди №б/н нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади міста Краснодону, - відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування для використання під складські приміщення нежитлову будівлю (склади №1,3,6) площею 2048,0 кв.м, розташовану за адресою: м. Краснодон, вул. К.Животова, 72, яка є власністю територіальної громади міста Краснодону та перебуває на балансі Комунального підприємства "ЖЕК №9 міста Краснодону" (п.1.1).

Договір укладено терміном на 2 роки 11 місяців, а саме: з 12.12.07 року до 12.11.10 року включно (п.11.1).

Умови договору зберігають силу на протязі усього терміну його дії, у т.ч. і у випадках, коли після його укладення законодавством будуть встановлені правила, які погіршують становище орендаря, а в частині зобовязань орендаря щодо сплати орендної плати до виконання зобовязань (п.11.2).

Зміни та доповнення або розірвання договору допускаються тільки за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, які пропонується внести, розглядаються впродовж одного місяця з дати їх надання на розгляд іншій стороні (п.11.3).

У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення терміну його дії впродовж одного місяця договір вважається продовженим на той же самий строк та на тих же самих умовах, які буди передбачені цим договором (п.11.6).

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (п.11.9).

Зі змісту договору вбачається, що сторони дійшли згоди також щодо усіх інших його умов, які, з урахуванням предмету спору, не наводяться у цьому рішенні (а.с.7-8).

Орендодавець передав предмет оренди орендареві, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі (а.с.9).

22.09.08 року сторони уклали додаткову угоду до основного договору, яка не має значення для вирішення даного спору (а.с.42).

Враховуючи те, що термін дії договору добігає кінця 12.11.10 року, орендар, керуючись приписами ст. 188 Господарського кодексу України (далі ГКУ), 22.09.10 року за вих. №10С-035 спрямував на адресу Краснодонського міського голови підписану додаткову угоду до нього, датовану 12.11.10 року, відповідно до якої, керуючись частиною 1 ст. 17 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" (зі змінами, внесеними Законом України від 15.12.2009 року №1759-УІ та п. 5 Перехідних положень Закону України від 15.12.2009 року №1759-УІ), запропонував укласти її у наступній редакції:

1.Пункт 11.1 договору доповнити абзацом у наступній редакції:

"Цей договір вважати продовженим з 12.11.2010 року по 12.12.2012 року включно, на строк 2 роки 1 місяць у відповідності до частини 1 ст. 17 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" (зі змінами, внесеними Законом України від 15.12.2009 року №1759-УІ, та п. 5 Перехідних положень Закону України від 15.12.2009 року №1759-УІ)".

2.Інші умови вищевказаного Договору, не передбачені цією Додатковою угодою, залишаються без змін, та сторони підтверджують свої зобовязання за ними.

4.Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невідємною частиною договору оренди №б/н нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади міста Краснодону, від 12.12.07 року (а.с.11-12).

Як вбачається з наданої до справи відповіді виконавчого комітету Краснодонської міської ради за результатами розгляду вищезгаданої додаткової угоди, підготовленої начальником Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради Яковлевою Г.П. (вих. №27/7723-2/10 від 19.10.10 року), - укладення названої угоди було визнане неможливим з посиланням на необхідність визначення такої суттєвої умови договору, як розмір орендної плати (а.с.13).

З наявних доказів вбачається, що орендар 25.11.10 року за вих. №10С-036 спрямував аналогічного змісту додаткову угоду на адресу відповідача Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, що підтверджується відповіддю названого Управління за результатами її розгляду (вих. №1447/10 від 13.12.10 року), згідно якій останнє не заперечує проти укладення додаткової угоди, але за умови, що також будуть внесені зміни до договору щодо рівня місячної орендної плати (а.с.50).

Разом з цим листом відповідач спрямував на адресу позивача додаткову угоду до основного договору, датовану 10.12.10 року, згідно якій орендареві запропоновано внести низку змін до нього (цитується - з урахуванням предмету спору), у т.ч. до:

пункту 3.1 щодо встановлення з 13.11.10 року місячної орендної плати у розмірі 1513,40 грн., без ПДВ;

пункту 11.1, - з викладенням його у наступній редакції: "11.1.Цей договір укладений строком на 2 роки 1 місяць та діє з 13.11.2010 року по 13.12.2012 року" (а.с.50-51).

Орендар не погодився з пропозицією орендодавця та звернувся до суду з цим позовом; відповідач вважає, що з вищевикладених підстав у справі відсутній предмет спору.

З наявних у ній доказів вбачається, що орендодавець не звернувся до суду з окремим або зустрічним позовом до орендаря щодо врегулювання вищезгаданих спірних правовідносин, а тому вищезгадана додаткова угода Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради від 10.12.10 року не є предметом розгляду у даній справі.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач (орендар) проект додаткової угоди від 12.11.10 року спрямував на адресу неналежного відповідача, оскільки орендодавцем (тобто стороною договору) була не Краснодонська міська рада, а Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, а тому у позові належить відмовити, у тому числі і з цих підстав.

Суд не погоджується з доводами відповідача у цій частині з огляду на наступне.

Статтею 5 Закону України від 21.05.97 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему місцевого самоврядування, до складу якого входять: територіальна громада; сільська, селищна, міська рада; сільський, селищний, міський голова; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; і т.д.(ч. 1 ст.5).

Управління економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради належить до числа останніх (п.1 Положення про Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради (нова редакція), затв. рішенням сесії міської ради від 22.12.06 року №10/511) (далі Положення) (а.с.23-33).

Тобто позивач, звернувшись до міського голови з вищезгаданою пропозицією про укладення додаткової угоди, адресував її безпосередньо власникові переданого в оренду нерухомого майна.

В подальшому позивач звернувся з такою ж пропозицією (вих. №10С-036 від 25.11.10 року) також до орендодавця як сторони за договором, уповноваженої власником на здійснення повноважень орендодавця комунального майна (абз. 13 п.3 Положення).

З огляду на те, що вищезгадане Управління має статус юридичної особи (п.10 Положення), суд саме його залучив до участі у справі в якості належного відповідача.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Частиною 7 цієї ж статті встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами частини 1 ст. 651 Цивільного кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; з цією нормою ЦКУ кореспондується п.11.3 договору, укладеного між сторонами.

Стаття 654 ЦКУ містить імперативну норму: зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Правовідносини, які існують між сторонами за спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (ч. 1 ст.759 ЦКУ).

Аналогічну норму містить ст. 2 спеціального Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі ЗУ №2269-ХІІ)).

Згідно абзацу 3 ч. 1 статті 10 названого Закону термін, на який укладається договір, віднесено до числа його істотних умов.

В силу приписів частин 1-2 ст. 17 Закону (в редакції, чинній на час укладення договору оренди між сторонами за цим спором) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважаться продовженим на той самий термін і на тих же самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 3 цієї статті встановлено переважне право орендаря, який належним чином виконував умови договору оренди, за інших рівних умов, на продовження терміну дії останнього у разі його закінчення.

Відповідач не надав до справи жодного доказу, який би свідчив про неналежне виконання орендарем умов вищезгаданого договору.

Обґрунтовуючи свій позов, орендар посилається на чинний з 30.12.09 року Закон України від 15.12.09 року №1759-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" (далі Закон №1759-УІ), статтею 3 якого внесено зміни до частини 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" шляхом доповнення її реченням такого змісту: "Термін договору оренди не може бути меншим, ніж пять років, якщо орендар не пропонує менший термін", - а тому з 30.12.09 року частина 1 ст. 17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" має наступну редакцію: " Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін."

Пункт 5 Прикінцевих положень до цього Закону не містить заборони сторонам за договором, укладеним до набрання ним чинності, привести договір у відповідність до Закону шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Більше того, вчинення таких дій вимагають:

імперативна норма, викладена у вищецитованій ст. 654 Цивільного кодексу України;

ст.188 ГКУ, згідно якій зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не

встановлено за рішенням суду;

пункт 11.3 договору, укладеного між сторонами.

Суд вважає, що без укладення у письмовій формі додаткової угоди до вищезгаданого договору оренди термін його дії не буде чітко визначений, що суперечить чинному законодавству, у т.ч. ст. 17 Закону "Про оренду державного та комунального майна"; ст.ст. 631 та 763 Цивільного кодексу України, а також умовам пунктів 11.1 та 11.6 укладеного між сторонами договору оренди від 12.12.07 року.

З урахуванням викладеного суд вважає вимоги позивача щодо укладення у письмовій формі спірної додаткової угоди - законними та обґрунтованими.

Що стосується інших його позовних вимог, то суд вважає, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 3 Прикінцевих положень до Закону №1759-УІ органам місцевого самоврядування рекомендовано до 01.01.2011 року не збільшувати розмір орендної плати за договорами оренди, укладеними ними з субєктами малого підприємництва щодо майна, яке перебуває у комунальній власності.

Крім того, відповідач (орендодавець) у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не оспорив та не спростував вимогу позивача щодо того, що інші умови вищевказаного Договору, не передбачені цією Додатковою угодою, залишаються без змін, та сторони підтверджують свої зобовязання за ними.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в цілому з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,526,626-629,651-653,759,762 Цивільного кодексу України; ст.ст.20,179,180,188 Господарського кодексу України; ст.ст.2,10,17 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна"; ст.3 Закону України від 15.12.09 року №1759-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", керуючись ст.4-3,ч.ч.3-4 ст. 22,ст.ст.32-34,36,43,44,47-1,49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Врегулювати розбіжності, які виникли між Управлінням економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) при укладенні Додаткової угоди від 12.11.2010 року про продовження Договору оренди №б/н нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади міста Краснодону, від 12.12.2007 року.

3.Вважати пункти 1 (перший) та 2 (другий) Додаткової угоди від 12.11.2010 року про продовження Договору оренди №б/н нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади міста Краснодону, від 12.12.2007 року, - укладеними у редакції позивача, а саме:

1."Пункт 11.1. Договору доповнити реченням у наступній редакції:

"Цей договір вважати продовженим з 12.11.2010 року по 12.12.2012 року включно, на строк 2 роки 1 місяць у відповідності до частини 1 ст. 17 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" (зі змінами, внесеними Законом України від 15.12.2009 року №1759-УІ) та п. 5 Перехідних положень Закону України від 15.12.2009 року №1759-УІ)".

2.Інші умови вищевказаного Договору, не передбачені цією Додатковою угодою, залишаються без змін, та сторони підтверджують свої зобовязання за ними.".

4.Стягнути з Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, ідентифікаційний код 25371460, яке знаходиться за адресою: місто Краснодон, пл. Леніна, 8 Луганської області, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - судові витрати, а саме: державне мито у сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 17.02.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 лютого 2011 року.

Суддя А.П.Середа