Ухвала суду № 138338456, 20.07.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2589/26

Провадження № 1-кп/456/412/2026

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

20 липня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань№12026141390000078 від 02.06.2026 року, щодо ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 307 КК України, клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебувають матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що обставини, які стали підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу, не змінилися. Прокурор зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не відпали, продовжують існувати та обґрунтовують необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні, не заперечили проти продовження раніше обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання із можливістю внесення застави.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і ст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику,або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді від 01.04.2026 року, щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.05.2026, який ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.05.2026 року було продовжено на строк 60 днів, тобто до 20.07.2026 року включно.

Судом вставнолено, що з часу застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і до моменту розгляду клопотання прокурора обставини, які стали підставою для його обрання, не відпали.

Наведені прокурором у судовому засіданні доводи на обґрунтування необхідності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є належними, достатньо мотивованими та підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Ризики, які були враховані судом під час застосування зазначеного запобіжного заходу, на цей час продовжують існувати, тоді як судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено.

Зокрема, наявні достатні підстави вважати, що у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може ухилятися від суду, зважаючи на суворість можливого покарання, продовжити злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Поряд з цим, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 та його захисник не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також суд враховує, що під час судового засідання обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, відповідно до яких зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, зокрема вік обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, рід занять, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, а саме ризикам переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 . Зазначений запобіжний захід відповідає даним про особу обвинуваченого, характеру та ступеню тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів, а тому за встановлених обставин є необхідним, обґрунтованим та таким, що відповідає характеру кримінального провадження.

Як підкреслює Європейський суд з прав людини, у кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

Обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», вказаним у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2014 у справі «Чанєв проти України», оскільки в матеріалах справи існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а підстав для застосування більш м?яких запобіжних заходів до обвинуваченого не встановлено.

На даний час суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, оскільки характер та обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчать про те, що застосування альтернативних запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Сукупність встановлених у кримінальному провадженні обставин дає достатні підстави вважати, що у разі застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту чи особистого зобов`язання, існує реальна ймовірність невиконання ним покладених процесуальних обов`язків. Це, у свою чергу, може призвести до ухилення обвинуваченого від суду, незаконного перешкоджання кримінальному провадженню або вчинення ним нового кримінального правопорушення чи продовження кримінальної діяльності.

Крім того, судом не встановлено будь-яких обставин, які б об`єктивно перешкоджали подальшому перебуванню ОСОБА_5 під вартою або унеможливлювали його утримання в умовах Державної установи «Львівська установа виконання покарань № 19».

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , суд доходить висновків про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченого, обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн.

Керуючись ст. 176-178, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до 17 вересня 2026 включно.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків ОСОБА_5 у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, IBAN: UA918201720355299001500000757.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту м. Стрий Львівської області, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити в державну установу «Львівська УВП № 19»- для виконання, прокурору та обвинуваченому - для відома.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1