Рішення № 138337857, 20.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/2816/26 2/335/2084/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Роменько О.О., за участю секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № 75334979 від 17.08.2021 у розмірі 28 732,69 грн., а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 75334979.

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» надало відповідачу кредитний ліміт в сумі 8480,00 грн. Строк дії договору 30 днів. Також, умовами кредитного договору передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом -1.99 % за кожен день користування кредитом.

Підписавши кредитний договір, Клієнт підтвердив, що перед підписанням Заяви-Договору він повідомлений про усі умови споживчого кредитування в ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» та орієнтовну вартість Кредиту, що підтверджується підписом Клієнта про його ознайомлення з договором позики № 75334979, та немає зауважень, претензій щодо наданої інформації. Надана інформація Клієнту є повною, необхідною, доступною, достовірно та своєчасною.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75334979.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75334979. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 75334979.

Станом на 19.02.2026 розмір заборгованості відповідача становить 28 732,69 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8 480,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 20 251,30 грн.; заборгованість за пенею або штрафами 0,00 грн.; інфляційні збитки - 0,00; нараховані 3% річних 1,39 грн..

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав, після відступлення прав вимоги за цим договором відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 28 732,69 грн., судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суд міста Запоріжжя від 03.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, в позовній заяві прохали суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності не надав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

17.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75334979, на підставі якого відповідачу видано позику в сумі 8 480, 00 грн., строком на 30 днів.

Відповідно до п. 1 договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений договором строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 12 договору позики, договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір позики № 75334979 від 17.08.2021, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором JNM5zmC8d5/.

Факт перерахування грошових коштів на картку відповідача, підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000065722/ТНПП від 23.10.2025, яке, відповідно до договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, 20.08.2021 успішно перерахувало «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» на банківську карту НОМЕР_1 .

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» , і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних Кредитів» і боржниками.

Право вимоги переходить до ТОВ «Вердикт Капітал» після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 22.02.2022 до договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 75334979 від 17.08.2021 в сумі 8480,00 грн.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 75334979 від 17.08.2021.

Згідно з розрахунком заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням умов договором позики № 75334979 від 17.08.2021 у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість за основною сумою боргу 8480,00 грн., сума заборгованості за відсотками 20 251,30 грн., 3% річних 1,39 грн., інфляційні збитки 0,00 грн., а всього 28 732,69 грн..

За таких обставин, непогашена боржником заборгованість за договором позики № 75334979 від 17.08.2021 становить 28 732,69 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи вищевикладені положення Закону, суд доходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ч. 2 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст.1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр», яке у встановленому законодавством порядку набуло право грошової вимоги за договором позики № 75334979 від 17.08.2021 до ОСОБА_1 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, із відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр», внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання підлягають стягненню три відсотки річних у розмірі 1,39 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання правової допомоги № 1959 від 01.01.2026; витяг з Акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.3 договору про надання правової допомоги передбачено, що факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

01.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» підписано заявку на надання юридичної допомоги № 2155 за умовами якої адвокатське об`єднання здійснює правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, вартість 9 000,00 грн.

З Витягу з Акту № 18 про надання юридичної допомоги, який складено 31.12.2025, вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» походили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням клієнту: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, вартість 9 000,00 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Суд, при вирішенні цього питання, приймає до уваги правову позицію викладену Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зазначена адвокатом в Акті 18 про надання юридичної допомоги від 01.01.2026 вартість послуги з надання усної консультації з вивчення документів у розмірі 4 000,00 грн та послуги зі складання позовної заяви про стягнення боргу у сумі 9 000,00 грн., є необґрунтованою та не пропорційною до предмета спору, ураховуючи критерії дійсності та необхідності витрат у зазначеному розмірі. З документів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу вбачається, що Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» тривалий час надаються послуги позивачу, тому складання позовних заяв є типовим, яке не потребує тривалого часу на вивчення матеріалів. При цьому, визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу, може бути непомірним тягарем для відповідача.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), необхідного часу виконання робіт, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. не відповідають критерію необхідності, виправданості, не є співмірними складності даної справи, тому приходить до висновку про доведеність ТОВ «Коллект центр» понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 7000,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 272, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926) місцезнаходження: вул. Мечникова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133, заборгованість за договором № 75334979 від 17.08.2021 у розмірі 28 732 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять дві) гривні 69 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 20 251 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят одна) гривня 30 копійок, нараховані 3% річних 1,39 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926) місцезнаходження: вул. Мечникова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 (семи тисяч) гривень 00 копійок.

Копію заочного рішення суду направити сторонам в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя: О.О. Романько