Ухвала суду № 138337550, 20.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

20 липня 2026 року Справа № 580/5807/26

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Україна в Сумській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки при розрахунку пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року матеріали справи № 580/5807/26 передано на розгляд Сумського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем, зокрема, було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022 по 31.12.2025. При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

В даній ухвалі судом було зазначено, що позивачу/представнику позивача необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою в частині вище зазначених позовних вимог, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку, а також доказів сплати судового збору або доказів звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Разом з тим в зазначеній ухвалі позивачу було встановлено десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків та роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем через систему "Електронний суд" надано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просить визнати причини пропуску строку звернення до суду за період з 30.05.2022 по 31.12.2025 року поважними та поновити строк звернення до суду у справі № 580/5807/26.

Клопотання обгрунтовується тим, що позивач протягом усього 2022, 2023 та майже всього 2024 року, будучи особою похилого віку, фізично перебував у с. Річки, яке з перших днів повномасштабного вторгнення рф належить до територій можливих/активних бойових дій, що регулярно піддаються жорстоким артилерійським, мінометним та авіаційним обстрілам. В умовах щоденної загрози для життя, тривалої відсутності електропостачання, опалення, зв`язку та Інтернету, позивач об`єктивно не мав технічної чи фізичної можливості звернутися за професійною правовою допомогою чи самостійно займатися підготовкою позовних документів. У грудні 2024 року пішла з життя мати позивача та перебуваючи у стані глибокого душевного болю, позивач був повністю позбавлений будь-якої фізичної та моральної можливості вчиняти будь-які юридичні чи процесуальні дії. В подальшому позивач був змушений терміново евакуюватися з рідної домівки та 24 грудня 2024 року вперше взятий на облік як внутрішньо переміщена особа (ВПО). Протягом 2025 року позивач проходив складний процес адаптації на новому місці проживання, що супроводжувалося погіршенням стану здоров`я на тлі стресу від евакуації та втрати матері.

Крім того позивач є пенсіонером та не володіє правовими чи економічними знаннями. Отримання щомісячних пенсійних виплат на картку не давало змоги самостійно виявити порушення його прав та факт застосування відповідачем заниженого показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки при розрахунку пенсії за віком. Про конкретне порушення свого права позивач дізнався лише після отримання листа-відповіді ГУ ПФУ з відмовою у перерахунку пенсії.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи поданої заяви щодо причин пропуску строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже при визначенні початку вказаного строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Обгрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, позивач, зокрема, зазначив, що протягом усього 2022, 2023 та майже всього 2024 року, будучи особою похилого віку, фізично перебував у с. Річки, яке з перших днів повномасштабного вторгнення рф належить до територій можливих/активних бойових дій, що регулярно піддаються жорстоким артилерійським, мінометним та авіаційним обстрілам.

Проте суд зазначає, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987) с. Річки було внесено до даного переліку лише 01.10.2024 року.

Щодо посилання позивача на те, що протягом 2025 року позивач проходив складний процес адаптації на новому місці проживання, що супроводжувалося погіршенням стану здоров`я на тлі стресу від евакуації та втрати матері, суд зазначає, що процес адаптації має особистісний характер. Проте він не позбавляє особу можливості скористатися електронними інструментами, поштовим зв`язком або залучити представника для захисту своїх прав. Крім того в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази, які б підтверджували зазначені факти, зокрема, довідки від психолога, медичні висновки про розлади чи погіршення стану здоров"я позивача.

Щодо посилання позивача на те, що він є пенсіонером та не володіє правовими чи економічними знаннями, суд зазначає наступне.

На думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У разі оскарження дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.

При цьому те, що позивач не є спеціалістом у галузі права не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Водночас суд зазначає, що в постанові від 21 березня 2023 року по справі №813/1194/18 (адміністративне провадження № К/9901/1725/19) Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже звернення позивача 12.05.2026 із заявою щодо перерахунку його пенсії з 30.05.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.) більше чим через 6 місяців після призначення пенсії за віком, та отримання на неї відповіді, не можна вважати підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки при визначенні початку строку для звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Наведене свідчить про відсутність в суду підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з цього питання звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії з 30.05.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.).

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем/представником позивача суду не наведено.

А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви щодо причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог, є безпідставними.

В даному випадку позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022 по 31.12.2025.

При цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині вище зазначених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог, суд визнає неповажними вказані в заяві про усунення недоліків позовної заяви причини пропуску строку звернення до суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022 по 31.12.2025.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача щодо поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022 по 31.12.2025 - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя В.О. Павлічек