Рішення № 138337401, 20.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Суми Справа № 480/112/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 №1058-IV, оформленого рішенням про відмову у призначенні пенсії від 16.11.2023 за № 084350004512; зобов`язати відповідача призначити позивачу таку пенсію з 01.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та відпрацювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 більше 12 років, тому має право на отримання пенсії за віком після досягнення 48 річного віку. Позивачем було подано до органу пенсійного фонду заяву про призначення пенсії за віком. Проте відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, не врахувавши положень ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає про відсутність правових підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку 50 років.

Судом 04.01.2024 було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Обставини, встановлені судом.Висновки суду та їх мотиви.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта громадянина України.

12.11.2023 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

16.11.2023 відповідачем було прийнято рішення №084350004512 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 50 років. Також відповідачем визначено, що страховий стаж позивача становить 29 років 05 місяців, а пільговий стаж за Списком №1 складає 12 років 6 місяців 29 днів, що підтверджується копією цього рішення та розрахунком стажу (Форма РС-право).

Відповідно до положень ч.1 ст.26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Водночас приписами ч.1 ст. 55 Закону № 796-XII, в редакції чинній на час звернення позивача до органу пенсійного фонду, визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

- евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році - зменшення віку на 10 років;

- евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році - зменшенням віку на 8 років;

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років - зменшенням віку на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років;

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - зменшенням віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років;

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшенням віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років;

- особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями - зменшенням віку на 2 роки.

Частиною другою ст. 55 цього закону визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки понад передбачений цією статтею.

Згідно з ч.3 ст. 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

З матеріалів справі судом встановлено, що позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Закону № 796-XII, що підтверджується копією дубліката посвідчення (громадянина), який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1986-95 роках (Категорія 3) від 12.03.2009 серії 086153.

Також позивачем надано до органу пенсійного фонду копію довідки, виданої Народицькою районною державною адміністрацією від 04.03.2009 № 3/58, згідно з якою позивач проживав на території зони безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення - не меньше трьох років з 26.04.1986 до червня місяця 1995 року в селі В`язівка Народицького району Житомирської області та самостійно переселився з цієї території.

Отже, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком від 12.11.2023 відповідач повинен був врахувати не тільки норми статей 26 та 114 Закону №1058-IV, а й положення ст. 55 Закону № 796-XII.

Проте відповідачем не вирішувалося питання щодо призначення позивачу пенсії відповідно до положень ст. 26 Закону №1058-IV та ст. 55 Закону № 796-XII.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч.3 ст.44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з ст.101 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 № 1788-ІV органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 6 Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, фонд має право отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, а також користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами. Також передбачені і інші права, які необхідні для виконання завдань фондом.

Отже, саме на відповідача, як суб`єкта, який розглядає заяву про призначення пенсії, покладено обов`язок надавати оцінку змісту поданих особою заяви та документів, в тому числі, вчиняти вказані дії щодо витребування необхідних доказів.

Водночас суд зазначає, що відповідно до положень пункту 5 ч.1 ст. 47 Закону України "Про адміністративну процедуру" під час підготовки справи до розгляду та вирішення, адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи.

Втім, перед прийняттям оскаржуваного рішення відповідач не вважав за необхідне повідомити позивача про можливість надати додаткові документи для прийняття позитивного рішення.

У оскаржуваному рішенні відповідач не зазначив жодних обґрунтувань щодо наявності або відсутності у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до норм ст. 26 Закону №1058-IV та ст. 55 Закону № 796-XII, чим було поставлено позивача у ситуацію невизначеності.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності підтверджують те, що спірне рішення відповідача від 16.11.2023 не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому суд, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, виходить за межі позовних вимог та задовольняє їх частково. Суд визнає протиправним та скасовує вказане рішення та зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію є передчасними і не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем ще не було вирішено питання щодо призначення позивачу пенсії відповідно до Закону № 1058-IV і Закону № 796-XII. Відповідач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, ще не приймав відповідного рішення.

Судові витрати.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, суд, у відповідності до норми ч. 8 ст. 139 КАС України, стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.11.2023 № 084350004512.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 12.11.2023 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору в розмірі 1073,60 грн.

6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук