Рішення № 138337390, 20.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Справа № 480/2380/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2380/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби період проходження служби у Державному Департаменті України з питань виконання покарань період з 15 серпня 2000 року по 05 липня 2003 року, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення із врахуванням періоду служби у Державному Департаменті України з питань виконання покарань з 15 серпня 2000 року по 15 серпня 2005 року та провести відповідні виплати з врахуванням вислуги років;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 дні невикористаної додаткової оплачуваної відпустку із врахуванням періоду служби у Державному Департаменті України з питань виконання покарань з 15 серпня 2000 року по 05 липня 2003 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач протиправно не зарахував до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, період проходження ним служби з 15.08.2000 по 05.07.2003 в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань. Позивач вважає, що служба в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань здійснювалася ним у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а тому має такий самий правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на відповідних посадах. У зв`язку з цим зазначений період підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Ухвалою суду від 08.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/2380/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що з 07.11.2015 діє Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, частиною 2 статті 78 якого визначений виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми саме цього Закону.

Разом з тим, відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України віді7.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393), для призначення пенсій за вислугу років до вислуги років зараховуються зокрема і служба в Державній кримінально- виконавчій службі.

Отже, законодавець чітко розмежовує, що період служби в Державній кримінально-виконавчій службі не зараховується до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 78 Закону № 580-VІІІ), але зараховується до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років (відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови № 393).

За наведених обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наголосив на обґрунтованості позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, наказом Чернігівського юридичного училища Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 31.07.2000 № 65 о/с (а.с.14) ОСОБА_1 зараховано курсантом 1-го курсу денного відділення Чернігівського юридичного училища Державного Департаменту України з питань виконання покарань з 15.08.2000.

Наказом Чернігівського юридичного училища Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 15.08.2000 № 121 (а.с.15) ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - "рядовий внутрішньої служби".

Наказом Чернігівського юридичного училища Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 02.07.2003 № 58 о/с (а.с.16) ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - "лейтенант внутрішньої служби".

Наказом Чернігівського юридичного училища Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 05.07.2003 № 69 о/с (а.с.17-18) ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням навчання виключено зі списків особового складу коледжу і знято з усіх видів забезпечення з 06.07.2003.

Наказом Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області від 15.08.2005 №48 о/с (а.с.9) ОСОБА_1 було звільнено з органів виконання покарань у запас Збройних Сил по ст.64 п."ж" (за власним бажанням) лейтенанта внутрішньої служби, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу із соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом Катеринівської виправної колонії (№46) з 15.08.2005.

Згідно вказаного наказу, вислуга років на день звільнення становить: в календарному обчисленні 05 років 00 місяців 00 днів, у пільговому 05 років 08 місяців 03 дні.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 12) ОСОБА_1 19.12.2008 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 проходить службу в органах Національній поліції України.

Позивач звернувся із рапортом до Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо зарахування до стажу служби в поліції службу в Державному департаменті України з питань виконання покарань у період з 15.08.2000.

За наслідком розгляду даного рапорту, відповідач, листом від 25.03.2025 №1423/12/2/01-2025 (а.с.26-27) повідомив, що відповідно до статті 78 Закону, період проходження служби в Державному департаменті України з питань виконання покарань, а саме з 15.08.2000 по 15.08.2005 не зараховується до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки.

Повідомлено, що наказом ГУНП в Сумській області від 11.08.2022 № 306 о/с, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі № 480/8725/21 встановлено стаж служби в поліції для надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки за період проходження служби в Державному департаменті України з питань виконання покарань, а саме з 06.07.2003 по 15.08.2005.

Не погодившись з такими діями відповідача щодо незарахування до вислуги років у поліції служби в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань, а саме періоду навчання у Чернігівському юридичному училищі Державного Департаменту України з питань виконання покарань, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статті 78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Отже, до стажу служби в поліції за загальним правилом зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду, а також служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.

При цьому, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Водночас, частина п`ята статті 23 Закону України від 23.06.2005 №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон №2713-IV) передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які урегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

Згідно із преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону № 2713-IV закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Таким чином, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України "Про державну службу"), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України "Про міліцію" та відповідні норми Закону України "Про Національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Як наслідок, служба в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 01.08.2023 у справі №240/30024/21 зазначив, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

З наведеного вище вбачається, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, на переконання суду, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII зараховуватись до стажу служби в поліції.

Разом з тим, спірні правовідносини між сторонами склались щодо не зарахування періоду навчання ОСОБА_2 з 15.08.2000 по 05.07.2003 у Чернігівському юридичному училищі Державного Департаменту України з питань виконання покарань до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до абз. 2 пункту «й» статті 17 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) до вислуги років поліцейським, співробітникам, зокрема, Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам, зокрема, Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у п. «ж» ст.ст.1,2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з п. «а ст. 12 вказаного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на службу, зокрема, до органів Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

У постанові від 22.01.2020 (справа №200/5111/19) Верховний Суд зазначив, що «визначальною умовою для застосування наведеного законодавчого припису є присвоєння особі офіцерського (спеціального) звання у зв`язку з закінченням відповідного навчального закладу».

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 15.08.2000 по 05.07.2003 ОСОБА_2 проходив навчання у Чернігівському юридичному училищі Державного Департаменту України з питань виконання покарань (а.с.14,17).

Відповідно до наказу Чернігівського юридичного училища Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 15.08.2000 № 121 о/с (а.с.15) ОСОБА_1 після вступу на навчання присвоєно спеціальне звання - "рядовий внутрішньої служби". Наказом Чернігівського юридичного училища Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 02.07.2003 № 58 о/с (а.с.16) ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - "лейтенант внутрішньої служби".

Таким чином, враховуючи, що позивачу спеціальне звання було присвоєно у зв`язку зі вступом на навчання до Чернігівського юридичного училища Державного департаменту України з питань виконання покарань, період його навчання з 15.08.2000 по 05.07.2003 підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.

Отже, відповідач при визначенні стажу службу в поліції позивача діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства і така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Сумській області щодо незарахування до стажу служби у поліції позивачу період навчання у Чернігівському юридичному училищі Державного департаменту з питань виконання покарань з 15.08.2000 по 05.07.2003 та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Сумській області зарахувати позивачу період навчання у Чернігівському юридичному училищі Державного департаменту з питань виконання покарань з 15.08.2000 по 05.07.2003 до стажу служби у поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

При цьому, порушення прав позивача полягає саме у протиправній бездіяльності відповідача щодо незарахування періоду проходження служби до стажу служби в поліції, а не у прийнятті рішення про відмову у такому зарахуванні.

Разом з тим, надаючи оцінку вимогам позивача щодо проведення перерахунку і виплати грошового забезпечення в частині надбавки за стаж роботи в поліції та компенсації за невикористану додаткову відпустку, суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від первісної вимоги щодо зарахування стажу позивача.

Відповідно, до моменту здійснення перерахунку стажу служби у відповідача не виникає обов`язку здійснювати перерахунок грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) та виплати заборгованості за наслідками такого перерахунку.

Крім того, в матеріалах справах відсутні будь-які докази у нарахуванні компенсації позивачу за невикористану додаткову відпустку за спірний період.

Таким чином спір щодо перерахунку грошового забезпечення та компенсації за невикористану додаткову відпустку з цього приводу між сторонами ще не виник.

За відсутності ж спору відсутні й підстави для судового реагування, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, захисту адміністративним судом підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи те, що спір з приводу перерахунку грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) та виплати заборгованості за наслідками такого перерахунку ще не виник, суд дійшов висновку про відсутність фактичних підстав для задоволення позову в частині вказаних позовних вимог.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Сумській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період навчання у Чернігівському юридичному училищі Державного департаменту з питань виконання покарань з 15.08.2000 по 05.07.2003.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Сумській області (вул. Г.Кондратьєва, 23, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період навчання у Чернігівському юридичному училищі Державного департаменту з питань виконання покарань з 15.08.2000 по 05.07.2003 до стажу служби у поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук