Рішення № 13833680, 01.02.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2011 р.

Справа № 14/144

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам"яний міст

про стягнення 17 757 604,12 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Пастух В.В., довіреність № 1 від 12.02.2010;

В судовому засіданні 18.01.2011 р. оголошено перерву до 01.02.2011 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" заборгованості по лізинговим платежам у сумі 17 757 604,12 грн., з яких 14 324 655,14 грн. основного боргу, 476 960,88 грн. 3% річних, 1 552 673,72 грн. інфляційних витрат, 1 403 314,38 грн. пені, а також державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 18.01.2011 позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачем в судовому засіданні 18.01.2011 року визнано позовні вимоги частково у розмірі 14 324 655,14 грн. основного боргу та 476 960,88 грн. 3% річних, щодо позовних вимог про стягнення 1 403 314,38 грн. пені та 1 552 673,72 грн. інфляційних витрат відповідачем 17.01.2011 року подано відповідний контрозрахунок, згідно якого пеня за період з 03.06.2010 по 26.11.2010 складає 31 080,08 грн., інфляційні витрати за період з січня 2009 по жовтень 2010 складають 1 336 053,49 грн. та просить суд застосувати строк позовної давності в один рік до стягнення пені, який передбачено п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши подані докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу № 70 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Лізингодавець зобов"язується придбати і передати у володіння та користування Лізингоодержувачу на певний строк майно (предмет лізингу), спеціально придбаний Лізингодавцем у визначеного Лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, а Лізингоодержувач зобов"язується прийняти цей Предмет лізингу, користуватись ним, сплачувати Лізингодавцю Лізингові платежі, та в кінці строку дії Договору придбати Предмет лізингу собі у власність, шляхом укладення договору купівлі-продажу, за умовами сплати всіх існуючих за цим Договором платежів, у відповідності до діючого законодавства та положень цього Договору.

Договір підписаний сторонами, скріплений круглими печатками Лізингодавця та Лізингоодержувача.

Шляхом підписання Додатків № 1, № 2, № 3 та № 4 до Договору сторонами узгоджено специфікацію предмету лізингу, загальні умови договору фінансового лізингу, щомісячні лізингові платежі, додаткові витрати Лізингодавця (а.с.49-60).

Додатки №№ 1-4 до Договору є невід"ємними частинами, підписані та скріплені печатками сторін.

Крім того, 31.08.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу № 70 від 01.04.2008 року, за змістом якої домовились змінити та викласти текст статті 13 "Вирішення спорів", Додатку № 4 та Додаток № 1 до Договору фінансового лізингу № 70 від 01.04.2008 року (а.с. 61-63).

Так, відповідно до пункту 1.2 Договору предметом лізингу згідно Договору є: лінія САНДВІК по переробці щебеня в кількості - 1 (одна) одиниця.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість предмету лізингу становить 13 803 518,50 грн., крім того ПДВ 2 760 703,70 грн., всього разом 16 564 222,20 грн., що в еквіваленті гривні до долара США по курсу встановленому Національним Банком України (505,00 грн.=100,00 доларів США) на дату укладення цього договору становить 3 280 044,00 долари США.

На підставі акту приймання - передачі предмета лізингу від 19.08.2008 року лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у фінансовий лізинг лінію САНДВІК по переробці щебеня в кількості 1 (одна) одиниця, вартістю 13 803 518,50 грн., крім того ПДВ - 2 760 703,70 грн., всього разом 16 564 222,20 грн.

Згідно пункту 3.1.1 Договору перший Лізинговий платіж, сплачується протягом п"яти робочих днів на підставі рахунку-фактури, підготовленого Лізингодавцем.

Згідно до пункту 3.1.2 Договору Лізингові та будь-які інші платежі, належні за цим Договором, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення Лізингодавцем відповідних рахунків згідно з Графіком лізингових платежів в Додатку № 1 до даного Договору. Якщо відповідні рахунки фактури не були отримані Лізингоодержувачем (електронною поштою, або по факсу) до 5 числа поточного місяця, то він повинен самостійно звернутися до Лізингодавця за рахунком фактурою та сплатити Лізинговий платіж у строки встановлені у Графіку платежів.

За умовами пункту 3.5 Договору для сплати Лізингових платежів, які зазначені в Графіку платежів, відповідні суми перераховуються у валюту платежу (гривню), згідно з офіційним курсом Національного банку України до іноземної валюти, встановленим на дату пред"явлення рахунку до сплати. Якщо офіційний курс встановлений НБУ на дату пред"явлення рахунку до сплати буде менше того, який був встановлений на дату укладення цього договору, то Лізингоодержувач сплачує Лізингові платежі по курсу НБУ встановленому на дату укладення цього Договору. При цьому платіж вважається вчиненим в той день, коли відповідна сума зарахована на банківський рахунок Лізингодавця.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов"язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що за договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов"язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій і умов передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов"язані з виконанням договору лізингу.

В порушення вимог закону та умов Договору, відповідач свої зобов"язання належним чином не виконав, лізингові платежі відповідно до узгодженого з Лізингодавцем графіку не здійснював.

Відповідачу згідно Договору було виставлено наступні рахунки - фактури: № 4737 від 02.01.2009 на суму 695 110,57 грн., № 4738 від 02.02.2009 на суму 695 110,57 грн., № 4739 від 02.03.2009 на суму 723 312,44 грн., № 4740 від 01.04.2009 на суму 827 170,19 грн., № 4741 від 05.05.2009 на суму 695 110,57 грн., № 4742 від 01.06.2009 на суму 687 753,23 грн., № 4743 від 01.07.2009 на суму 689 739,26 грн., № 4744 від 03.08.2009 на суму 695 029,32 грн., № 4745 від 01.09.2009 на суму 721 199,79 грн., № 4746 від 01.10.2009 на суму 722 553,90 грн., № 4747 від 02.11.2009 на суму 721 560,88 грн., № 4748 від 01.12.2009 на суму 721 091,46 грн., № 5037 від 05.01.2010 на суму 720 838,69 грн., № 5275 від 01.02.2010 на суму 722 102,53 грн., № 5585 від 01.03.2010 на суму 721 290,06 грн., № 5840 ввід 01.04.2010 на суму 715 422,25 грн., № 6084 від 05.05.2010 на суму 715 503,49 грн., № 6281 від 01.06.2010 на суму 715 431,27 грн., № 6509 від 01.07.2010 на суму 713 643,85 грн., № 6702 від 02.08.2010 на суму 712 506,39 грн., № 7131 від 01.09.2010 на суму 492,92 грн., № 7132 від 01.10.2010 на суму 494,38 грн., № 7419 від 01.11.2010 на суму 494,44 грн., а всього 14 332 962,45 грн. (а.с.23-45).

За твердженням позивача відповідачем частково сплачено рахунок - фактуру № 4737 від 02.01.2009 на суму 8307,31 грн., отже станом на 30.11.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів складає 14 324 655,14 грн.

Таким чином, всього відповідачу нараховано та не сплачено останнім 14 324 655,14 грн.

Оскільки відповідач вказану заборгованість не погасив, Лізингодавець був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за Договором в розмірі 14 324 655,14 грн.

Відповідач в судовому засіданні 18.01.2011 року заявою № 1 від 17.01.2011 року основний борг в сумі 14 324 655,14 грн. визнав, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 403 314,38 грн. пені, 476 960,88 грн. 3% річних та 1 552 673,72 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов"язання за договором фінансового лізингу.

В судовому засіданні 18.01.2011 р. відповідачем подано заяву № 1 від 17.01.2011 року, за змістом якої відповідач визнає 476 960,88 грн. 3% річних, щодо позовних вимог в частині стягнення 1 403 314,378 грн. пені та 1 552 673,72 грн. інфляційних витрат, відповідачем надано відповідний контрозрахунок.

У відповідності до приписів частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.1 Договору за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за Договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, та обґрунтовані і документально підтверджені витрати, сплачені лізингодавцем для стягнення платежу.

Статтею 223 Господарського кодексу України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочений строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Пункт 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 2 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Як вбачається з контрозрахунку відповідача, останній не погоджується з розрахунком пені позивача та вважає його необґрунтованим та враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України пеня за період з 03.06.2010 по 26.11.2010 складає 31 080,08 грн.

Відповідно до вимог частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем заявлено суду про сплив позовної давності для стягнення пені (а.с.83-85).

Відповідно до розрахунку позивача сума пені становить 1 403 314,38 грн. за період з 03.01.2009 по 26.11.2010.

Суд не може погодить з визначенням періоду, за який підлягає нарахуванню пеня та враховуючи заяву відповідача при обрахуванні пені застосовує ст. 258 Цивільного кодексу України щодо встановлення спеціальної позовної давності.

Судом здійснено перерахування пені, при цьому взято належний період з 02.12.2009 по 26.11.2010.

Таким чином, розмір пені за період з 02.12.2009 по 26.11.2010 складає 551 853,36 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Так як розрахунок інфляційних втрат в сумі 1 552 673,72 грн. та 3% річних в сумі 476 960,88 грн. є обґрунтованими (а.с.13-19), вказана вимога підлягає задоволенню.

За таких обставин, господарський суд задовольняє позов частково та стягує з відповідача заборгованість по лізинговим платежам в сумі 14 3245 655,14 грн., інфляційні витрати в сумі 1 552 673,72 грн., 3% річний в сумі 476 960,88 грн., пені в сумі 551 853,36 грн., всього 16 906 143,10 грн.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві стороні пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (27124, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам"яний міст, ЄДРПОУ 34515141, р/р 26008052904971 в Кіровоградській філії ПриватБанку, МФО 323583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77-А, р/р 26501100000056 в ПАТ "Кредит Європа Банк", МФО 380366, ЄДРПОУ 35059482) 14 324 655,14 грн. заборгованості по лізинговим платежам згідно договору фінансового лізингу, інфляційні втрати в сумі 1 552 673,72 грн., 3% річних в сумі 476 960,88 грн., пені в сумі 551 853,36 грн., всього 16 906 143,10 грн., а також 24 225,00 грн. державного мита та 224,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя С.Б.Колодій

Повне рішення складено - 07.02.2011 р.