Рішення № 138336034, 02.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/8631/25

№ провадження 2/646/1260/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

представник позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» Лещенко С. О.,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі представника Лещенка Сергія Олександровича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача та відповідачів; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі представника Лещенка С. О. з вимогою стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у розмірі 54 285,09 гривень, з яких: 50 949,41 гривень - за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2013 по 30.06.2025; 1 087,80 гривень - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 134,56 гривень - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.06.2025; 630,48 гривень - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 1 118,88 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 363,96 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 1 497,57 гривень - інфляційні втрати; 571,94 гривень - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків міста Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 11 грудня 2019 року.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки міста Харкова Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.

З 01 грудня 2021 року на підставі частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021 року.

Відповідно до пункту 4. Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно із пунктом 5. Індивідуальних договорів виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

Відповідно до пункту 32. Індивідуальних договорів розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як зазначено у пункті 34. Індивідуальних договорів, споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком для внесення плати за спожиту послугу.

Пунктами 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.

Ураховуючи положення пункту 4. Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 1186 від 20.12.2006 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

У період з березня 2007 року по червень 2022 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП «Жилкомсервіс».

З 1 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та іншої форм власності, які опубліковані на офіційному сайті Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Згідно із пунктом 2. Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.

Відповідно до пункту 4. Публічних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Відповідно до пункту 5. Публічних договорів виконавець зобов`язується надати споживачу послугу з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.

Пунктами 13-15 Публічних договорів встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяці. Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги.

Як зазначено у пунктах 30 та 31 Публічних договорів, договір набирає чинності з моменту його акцептування споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування та діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.

Ураховуючи положення пункту 4 зазначених Публічних договорів, датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто факт отримання послуг.

Представник позивача зазначає, що відповідачам щомісяця направлялись рахунки на оплату наданих послуг.

Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01 липня 2025 року у відповідачів утворилась заборгованість у розмірі 54 285,09 гривень, з яких: 50 949,41 гривень - за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2013 по 30.06.2025; 1 087,80 гривень - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 134,56 гривень - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.06.2025; 630,48 гривень - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 1 118,88 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 363,96 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.06.2025.

За несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період до лютого 2022 року відповідачам нараховано інфляційні втрати у сумі 1 497,57 гривень та 3 % річних у сумі 571,94 гривень.

Ураховуючи викладене вище, позивач, керуючись статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 11, 526, 625 та 629 Цивільного кодексу України, просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 54 285,09 гривень, з яких: 50 949,41 гривень - за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2013 по 30.06.2025; 1 087,80 гривень - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 134,56 гривень - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.06.2025; 630,48 гривень - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 1 118,88 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 363,96 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 1 497,57 гривень - інфляційні втрати; 571,94 гривень - 3 % річних.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати, які складаються з суми судового збору, отримання довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, що разом становить 2 512,02 гривень, а також поштові витрати.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.

08 грудня 2025 року до канцелярії суду від відповідачів надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та заяви про застосування строку позовної давності. В обґрунтування заявленого клопотання відповідачі зазначили, що не отримували копію позовної заяви з доданими до неї документами.

02 лютого 2026 року до канцелярії суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позовну заяву подано у вересні 2025 року, тобто після спливу строку позовної давності щодо вимог позивача за період з 01.02.2013 по 31.08.2022, оскільки нарахування за надані послуги здійснюється станом на перше число кожного місяця.

На переконання відповідачів, наявні підстави для застосування строку позовної давності та ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з них заборгованості за період з 01.02.2013 по 31.08.2022.

Відповідно до наданих розрахунків, заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.09.2022 по 01.07.2025 становить: 13 648,39 гривень за послугу з теплопостачання; 765,04 гривень за послугу з постачання гарячої води; 1 482,84 гривень за послугу з технічного обслуговування систем; усього 15 896,27 гривень.

На думку відповідачів, інфляційні втрати та три відсотки річних підлягають нарахуванню саме на зазначену суму.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача.

05 лютого 2026 року засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

В обґрунтування доводів відповіді на відзив зазначено, що відповідачам надавались житлово-комунальні послуги належної якості, а споживачі таких послуг зобов`язані здійснювати їх оплату.

Стосовно доводів відповідачів про наявність підстав для застосування позовної давності представник позивача зазначив, що з урахуванням пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України період, за який заявлено вимоги про стягнення, знаходиться в межах строку позовної давності.

На думку представника позивача, перебіг строку позовної давності був зупинений з 02.04.2020 по 03.09.2025. Для заборгованості, яка виникла у період з 02.04.2020 по 03.09.2025, строк позовної давності починає обчислюватися з 04.09.2025, а для заборгованості, що виникла до 02.04.2020, строк позовної давності обчислюється з моменту виникнення заборгованості до 02.04.2020, при цьому залишок строку позовної давності підлягає обчисленню з 04.09.2025.

Ураховуючи викладене, представник позивача просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином; матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв/клопотань про відкладення судового засідання від нього не надходило.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягала на застосуванні строків позовної давності до позовних вимог; пояснила суду, що з 2007 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як позовні вимоги заявлені за період, починаючи з 2004 року.

Окрім того, просила суд урахувати, що вона сплачувала житлово-комунальні послуги, незважаючи на те, що є пенсіонеркою, субсидію не оформлювала, а житлово-комунальні послуги надавались неналежної якості.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, за відомостями Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою з 23 травня 2007 року.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» постачає теплову енергію на потреби опалення у багатоквартирні будинки міста Харкова на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01 грудня 2021 року на підставі частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021 року.

Відповідно до пункту 4. Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно із пунктом 5. Індивідуальних договорів виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

Відповідно до пункту 32. Індивідуальних договорів розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як зазначено у пункті 34. Індивідуальних договорів, споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком для внесення плати за спожиту послугу.

Пунктами 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.

Ураховуючи положення пункту 4. Індивідуальних договорів, датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 1186 від 20.12.2006 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

У період з березня 2007 року по червень 2022 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП «Жилкомсервіс».

З 1 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та іншої форм власності, які опубліковані на офіційному сайті Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Згідно із пунктом 2. Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.

Відповідно до пункту 4. Публічних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Відповідно до пункту 5. Публічних договорів виконавець зобов`язується надати споживачу послугу з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.

Пунктами 13, 14 та 15 Публічних договорів встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяці. Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги.

Як зазначено у пунктах 30, 31 Публічних договорів, договір набирає чинності з моменту його акцептування споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування та діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.

Ураховуючи положення пункту 4 зазначених Публічних договорів, датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто факт отримання послуг.

Згідно із відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, доданою до матеріалів позовної заяви, за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , станом на 01 липня 2025 року обліковується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у сумі 50 949,41 гривень та за послугу з постачання гарячої води у сумі 134,56 гривень.

Як убачається з відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води, за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , станом на 01 липня 2025 року обліковується заборгованість за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії у розмірі 1 113,12 гривень та заборгованість за абонентське обслуговування по послузі з постачання гарячої води у розмірі 630,48 гривень.

З відомостей про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води встановлено, що заборгованість за обслуговування ВБС теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , станом на 01 липня 2025 року становить 1 118,88 гривень, а заборгованість за обслуговування ВБС постачання гарячої води станом на 01 липня 2025 року становить 363,96 гривень.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи спірні правовідносини виникли між надавачем житлово - комунальних послуг - Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та споживачами житлово-комунальних послуг - фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 5) частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За положенням частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті.

При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 18, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць.

Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1) частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, зобов`язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Також, згідно із пунктом 2) частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вимогами статті 541 Цивільного кодексу України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, наданих позивачем, не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 54 285,09 гривень, з яких: 50 949,41 гривень - за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2013 по 30.06.2025; 1 087,80 гривень - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 134,56 гривень - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.06.2025; 630,48 гривень - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 1 118,88 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 363,96 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.06.2025.

Підтвердження зазначеної заборгованості відповідачів, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , міститься у відомостях про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання; про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води; про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води, де зазначено інформацію щодо обсягу наданих відповідачам послуг, їх вартість, згідно із встановленими тарифами, а також відображено всі здійснені відповідачами оплати.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, яка у добровільному порядку ними не погашена.

Водночас, вирішуючи питання щодо обсягу заявлених до стягнення вимог, суд уважає за необхідне надати оцінку доводам відповідачів про застосування судом строку позовної давності до позовних вимог.

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок про те, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставоюдля відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено», зокрема, пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Такий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21, провадження № 61-5238св22.

Окрім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

04 вересня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким було виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У спірних правовідносинах обов`язок відповідачів, як споживачів, сплачувати надані позивачем житлово-комунальні послуги виникає щомісячно, що передбачено частинами першою та третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Отже, станом на 02.04.2020 - день набрання чинності Законом України № 540-IX - позовна давність для вимоги про стягнення не спливла щодо тих щомісячних платежів, строк виконання яких настав починаючи з 02.04.2017.

Згідно із відомістю про нарахування та оплату за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням періоду платежу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , станом на 01 липня 2025 року обліковується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 50 949,41 гривень.

Зазначена заборгованість нарахована за період з 01.02.2013 по 30.06.2025.

Однак, ураховуючи наведені вище висновки суду щодо застосування позовної давності, стягненню підлягає лише заборгованість, нарахована за період з квітня 2017 року по червень 2025 року (включно), яка становить 39 035,89 гривень.

Заборгованість за послугу з постачання гарячої води у розмірі 134,56 гривень нарахована за період з 01.01.2022 по 30.06.2025, тобто, у межах строку позовної давності.

Окрім того, у межах строку позовної давності нарахована заборгованість у розмірі: 1 087,80 гривень - абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 630,48 гривень - абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 1 118,88 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 363,96 гривень - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.06.2025.

Згідно із розрахунком інфляційних втрат та 3 % річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за період з 05.2019 по 02.2022 нараховано інфляційні втрати у розмірі 1 497,57 гривень та 3 % річних у розмірі 571,94 гривень.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ураховуючи, що відповідачі належним чином не виконали зобов`язання щодо своєчасної оплати житлово-комунальних послуг, а також беручи до уваги, що інфляційні втрати та три відсотки річних заявлені до стягнення лише за період, який перебуває в межах строку позовної давності та не охоплюється забороною, встановленою постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» інфляційних втрат у розмірі 1 497,57 гривень та трьох відсотків річних у розмірі 571,94 гривень.

Отже, позовна заява підлягає частковому задоволенню - з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 44 441,08 гривень, з яких: 39 035,89 гривень заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням послуги з постачання гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.04.2017 по 30.06.2025; 1 087,80 гривень абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 134,56 гривень заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.06.2025; 630,48 гривень абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.06.2025; 1 118,88 гривень заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 363,96 гривень заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.06.2025; 1 497,57 гривень інфляційні втрати; 571,94 гривень три відсотки річних.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як встановлено положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Із змісту позовної заяви убачається, що позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідачів на свою користь судових витрат у загальному розмірі 2 612,02 гривень, з яких: 2 422,40 гривень - судовий збір, 89,62 гривень - витрати, пов`язані з отриманням довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, 100,00 гривень - поштові витрати.

На підтвердження понесення зазначених судових витрат матеріали справи містять довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, отриману позивачем на відповідний запит, а також документи, що підтверджують здійснення поштових витрат.

Ураховуючи, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог у рівних частках - по 1 029,14 гривень з кожного.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у розмірі 44 441 (сорок чотири тисячі чотириста сорок одна) гривня 08 копійок, з яких:

- 39 035,89 гривень - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням послуги з постачання гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.04.2017 по 30.06.2025;

- 1 087,80 гривень - абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.06.2025;

- 134,56 гривень - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.06.2025;

- 630,48 гривень - абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.06.2025;

- 1 118,88 гривень - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2025;

- 363,96 гривень - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.06.2025;

- 1 497,57 гривень - інфляційні втрати;

- 571,94 гривень - три відсотки річних.

У задоволенні решти позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у розмірі 1 029 (одна тисяча двадцять дев`ять) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у розмірі 1 029 (одна тисяча двадцять дев`ять) гривень 14 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 липня 2026 року.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ: 31557119, місцезнаходження: вулиця Мефодіївська, будинок 11, місто Харків Харківської області;

Представник позивача: Лещенко Сергій Олександрович, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Іщенко