Рішення № 138335524, 20.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 204/4724/26

Провадження № 2/643/7174/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Афанасьєва В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до Чечелівського районного суду міста Дніпра з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту № 6766527 в розмірі 12111,00 грн, судовий збір 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 4500 грн. (документ сформований в систему «Електронний суд»).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.10.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 6766527, за яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн., строком на 360 днів (з 05.10.2025 по 29.09.2026) зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день, комісії за надання кредиту 17,25%.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на вказану відповідачем електронну адресу, в порядку, визначеномуст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА».

25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором кредиту № 6766527 від 05.10.2025.

Відповідач свої зобов`язання за договором кредиту не виконав, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 12111,00 грн, яка складається із: 3000, 00 грн - основна сума боргу, 2593,50 заборгованість за процентами, 517,50 грн. заборгованість за комісією, 6000,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 28.04.026 справу передано до Салтівського районного суду міста Харкова за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді Афанасьєву В.О. для розгляду.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 05.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач через свого представника надав суду відзив на позов, просив відмовити у повному обсязі. Вважає, що позивачем не доведено факт укладання кредитного договору відповідачем, надав заперечення проти стягнення з нього комісії та пені і зв`язку із тим, що дана вимога порушує вимоги чинного законодавства. Крім того, просив звільнити його від сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку із тим, що відповідач проходив військову службу у зоні активних бойових дій. Витрати на правничу допомогу позивача вважає завищеними, просив стягнути з відповідача власні витрати на правничу допомогу.

У відповіді на відзив позивач відзив вважає необґрунтованим. Посилається на те, що товариство надало достатній обсяг доказів для підтвердження факту укладення договору в електронній формі, доказів отримання коштів відповідачем. Крім того, вважає, що комісія нарахована правомірно, адже це прямо передбачено умовами кредитного договору, з якими відповідач ознайомився при укладанні договору. Звернув увагу щодо неможливості звільнення відповідача від сплати нарахованих процентів, з огляду на те, що на ОСОБА_1 не підпадає дія ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членам їх сімей».

Крім того, у ході розгляду справи, позивачем направлено заяву про зменшення позовних вимог до 6 111,00 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 2593,50 грн. заборгованість за процентами, 517,50 грн. заборгованість за комісією.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.10.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 6766527, згідно п.2.1 якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, який в свою чергу зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити проценти від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Сума кредиту 3000,00 грн., строк договору - 360 днів, дата сплати першого обов`язкового платежу 03.11.2025, денна процентна ставка 0,998%, комісія за надання кредиту 17,25% від суми кредиту ( що у грошовому виразі складає 517,50 грн.).

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «668157», надісланого на вказану відповідачем електронну адресу, в порядку, визначеномуст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладений договір № 6766527 від 05.10.2025, ідентифікований Товариством.

Відповідно до копії платіжної інструкції/операція вiд 05.10.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на рахунок № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 , перераховано кошти у сумі 3000,00 грн.

Крім того, листом № КНО-07.8.5/11550 БТ, наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду про витребування, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , 05.10.2025 на картку НОМЕР_2 зараховано кошти у розмірі 3000,00 грн.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладання договору ОСОБА_1 та отримання останнім кредитних коштів.

25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором кредиту № 6766527 від 05.10.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту № 6766527 від 05.10.2025 за період з 05.10.2026 по 25.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає 12111,00 грн, яка складається із: 3000, 00 грн - основна сума боргу, 2593,50 заборгованість за процентами, 517,50 грн. заборгованість за комісією, 6000,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Щодо думки відповідача про стягнення комісії.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Відповідно до п.2.2.8. договору встановлено комісію за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту ( що у грошовому виразі складає 517,50 грн.).

Згідно п.6.2. Договору, за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підляга сплаті позичальником відповідно до умов договору.

Суд вважає, що комісію позивачем нараховано правомірно, нарахування не суперечить умовам договору. Думку відповідача про відсутність чітко визначеного переліку додаткових та супутніх послуг суд не бере до уваги, з огляду на відсутність вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту.

Щодо думки відповідача про звільнення його від сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники. ( Постанова Верховного Суду від 04.09.2024, справа № 426/4264/19, провадження № 61-7310св24).

Відповідачем до суду надано наступні документи: пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 має інвалідність внаслідок війни; посвідчення НОМЕР_4 , військовий квиток ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , відповідно до змісту якого останній призваний у Збройні Сили України за контрактом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що на відповідача не поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з огляду на те, що він не був мобілізований, а тому з нього підлягає стягнення процентів за користування кредиту на загальних підставах.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч.1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання за договором та здійснило переказ грошових коштів на картку № НОМЕР_2 , на суму 3000,00 грн.

Доказів повернення відповідачем суми позики суду не надано, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3000, 00 грн, 2593,50 грн. заборгованість за процентами, 517,50 грн. заборгованість за комісією.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу

Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання професійної правничої допомоги, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги № 25-08/25-ФП від 25.08.2025, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатським бюро Адвокат «Ткаченко Юлія Олегівна, витяг з а Акту №10ФП про приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25-ФП від 25.08.2025, згідно якого позивач отримав від адвоката Ткаченко Ю.О. послуги вартістю 4500,00 грн, платіжна інструкція за № 579946019.1 від 25.03.2026.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000,00 грн.

Суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8 000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також заперечення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути ТОВАРИСТВА З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на корить ОСОБА_1 понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді в розмірі 4 000 грн. У задоволенні іншої частини витрат на правничу допомогу судом відмовляється.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором про надання коштів у кредит Договором кредиту № 6766527 від 05.10.2025 в розмірі 6111 (шість тисяч сто одинадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 4000 ( чотири тисячі) грн. 00 коп. судових витрат на професійну (правничу) допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місце заходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.3/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Афанасьєв