Ухвала суду № 138334755, 17.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3239/26

Провадження № 1-кс/346/796/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

17 липня 2026 р.м. Коломия

Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду винесене слідчим СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12026091180000233 від 01.04.2026 р. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коломия Івано-Франківської області, громадянина України, одруженого, на утримані має двох малолітніх дітей, з середньо-спеціальною освітою, депутатом не обирався, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-22.10.2024 Снятинським районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 17000 гривень

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України -

В С Т А Н О В И Л А:

17.07.2026 року слідчий СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Коломийського міськрайонного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст.7,12,17,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 22.12.2006 ), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-пентал-1-он), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено за таких обставин:

Також, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці та у невстановленої досудовим розслідуванням спосіб, але не пізніше ніж 15.07.2026, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій передбачаю чи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою в порушення ст. ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку незаконно, придбав та зберігав з метою збуту за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-пентал-1-он) в кількості 3,9985 грама, що є великим розміром відповідно до (таблиці I списку № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770), до моменту виявлення працівниками поліції в ході проведення санкціонованого обшуку, який проводився в період часу з 19.57 годин 15 липня 2026 по 01.04 години 16 липня 2026 року.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

16 липня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16 липня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами обушку, протоколом затримання, постановою про визнання речовим доказом, висновками експерта та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, передбачений за вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину санкція статті якої передбачає покарання до 10 років позбавлення волі, які йому загрожують у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, а також ту обставину, що підозрюваний може вчинити аналогічний злочин, що в свою чергу призводить до відсутності стримуючих факторів переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а як наслідок уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього підозрюваний не працює, не зв`язаний міцними соціальними зв`язками.

крім того ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки йому вони відомі.

також ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказана обставина свідчить про стійку антисоціальну направленість поведінки підозрюваного, небажання ставати на шлях виправлення, у зв`язку з чим подальше перебування на волі підозрюваного сприятиме продовженню його злочинної діяльності.

Враховуючи викладене, обрання підозрюваній більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе запобігти зазначеним ризикам, тому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів підтримали з підстав наведених у ньому. Просили визначити підозрюваному розмір застави в максимальному розмірі. Вважали, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти зазначеним в клопотанні ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати щодо нього більш м`який вид у виді цілодобового домашнього арешту. Просив врахувати, що наркотична речовина, яка була виявлена працівниками поліції придбана ним для власного вживання. Також просив врахувати його сімейний стан та наявність на утримані двох малолітніх дітей, відсутність наміру переховуватися від слідства та суду.

Захисник ОСОБА_6 вважає не обґрунтованою підозру, відсутність доказів мети збуту наркотичної речовини. Крім того, вважає, що відсутні зазначені в клопотанні ризики. Зазначив, що достатньо буде обрати підозрюваному запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, або застосувати заставу в мінімальному розмірі.

Оцінка та висновки слідчого судді

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З огляду на те, що ОСОБА_5 раніше судимий, йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

З матеріалів клопотання вбачається, що 16 липня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 16 липня 2026 року в порядку вимог ст. 277-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 має у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі матеріали кримінального провадження з метою встановлення причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину:

-витяг з ЄРДР № 12026091180000233 від 01.04.2026 року,

-рапорт оперуповноваженого СКП про виявлення факту збути психотропних речовин PVP,

- протокол огляду та вручення грошових коштів закупнику ОСОБА_7 від 08.04.2026,

-протокол особистого огляду покупця ОСОБА_7 від 08.04.2026,

-протокол особистої видачі ОСОБА_7 , придбаних у ОСОБА_8 , зіп-пакет з кристалічною речовиною за ціною 3500 грн. від 08.04.2026,

-висновок експерта від 23.04.2026 про те, що надана на дослідження речовина містить психотропну речовину PVP, в кількості 2,3924 грама,

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 08.04.2026,,

-протокол контролю за вчиненням злочину від 08.04.2026,стенограма до протоколу проведення ОТЗ №2 за мобільним телефоном ОСОБА_8 ,

-протокол огляду та вручення грошових коштів закупнику ОСОБА_7 від 15.07.2026,

- протокол добровільної видачі ОСОБА_7 , придбаних у ОСОБА_8 , зіп-пакет з кристалічною речовиною за ціною 5000 грн. від 15.07.2026,

-протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від15.07.2026 в ході якого виявлено та вилучено окрім іншого полімерний пакет із кристалічною речовиною білого кольору,

-висновок експерта від 16.07.2026 про те, що надана на дослідження речовина містить психотропну речовину PVP, в кількості 1,5297 грама

-протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 15.07.2026 в ході якого виявлено та вилучено окрім іншого два зіп-пакета із вмістом кристалічної речовини білого кольору,

- висновок експерта від 16.07.2026 про те, що надана на дослідження речовина містить психотропну речовину PVP, в кількості в одному пакеті - 3,9985 грама, в другому пакету - 0,1026 грама.

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності ОСОБА_5 до злочину, вчинення якого інкримінується йому органом досудового розслідування.

Посилання сторони захисту щодо не доведення мети збуту в діях підозрюваного, суд оцінює критично, оскільки на

Таким чином, висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Отже, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри, тож вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, з огляду на таке.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину в сфері, який є тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, в контексті того, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бєкчиєв проти Молдови; Мангурас проти Іспанії).

Отже окрім суворості передбаченого покарання, при вирішенні питання щодо наявності ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує обставини вчинення інкримінованого злочину, його мотив та спосіб, дані про особу винного, який раніше судимий, за кримінальний проступок в сфері обігу наркотичних засобів, на даний час судимість не погашена. Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний не працює, не має стабільного та законного джерела доходів. Наявність у підозрюваного родини, дружини та дітей, не вказують на наявність міцних соціальних зв`язків, які б стримували його від вчинення кримінальних правопорушень. Стороною захисту не надано належних та допустимих доказів на спростування цього твердження.

Разом з цим, на думку слідчого судді не доведеним є наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Стороною обвинувачення фактично не надано жодного доказу на підтвердження існування цього ризику.

З урахуванням наведеного зазначений ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Отже, з урахуванням тяжкості та характеру злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що цього достатньо для можливості обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні стороною обвинувачення доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним вище ризикам. Отже, інші запобіжні заходи, на думку слідчого судді, не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного і не зменшать наявних ризиків.

Щодо строку дії ухвали про тримання під вартою

Відповідно до ч.1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 був затриманий 16.07.2026 року, а тому строк тримання під вартою обчислюється з моменту його затримання та триватиме не більше 60 днів.

Щодо визначення застави

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328грн.

Слідчий суддя доходить до висновку про необхідність визначення застави ОСОБА_5 з урахуванням обставин інкримінуємого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового та сімейного стану, а також ризиків, наявність яких встановлено слідчим суддею, в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст.ст. 177-178,182,183,193-196,369-372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 вересня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 16 липня 2026 року.

Визначити заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженню за ОСОБА_5 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки:

1) з`являтися за викликом слідчого, прокурора, суду,

2) не відлучатися за межі Коломийського району Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 17.07.2025.

Слідчий суддя : ОСОБА_1