Ухвала суду № 138334228, 20.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

20 липня 2026 року м. Львівсправа № 380/12907/26

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 07 липня 2026 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі № 380/12907/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у проведенні індексації та перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 з 01.03.2021, 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023 та 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення 1,11 з 01.03.2021, на коефіцієнт збільшення 1,14 з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення 1,197 з 01.03.2023 та на коефіцієнт збільшення 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих на виконання частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та у зв`язку з цим здійснити виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді від 29 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогами, що стосуються періоду із 01 березня 2021 року по 16 грудня 2025 року, та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали від позивача до суду 13 липня 2026 року надійшла заява від 07 липня 2026 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Указана заява мотивована тим, що про порушення свого права на належні перерахунок та індексацію пенсії за 2021-2025 роки позивач дізнався лише після отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05 лютого 2026 року, яким йому було відмовлено у проведенні відповідних перерахунку та індексації пенсії. До цього часу позивач був впевнений та не мав сумнівів, що пенсійний орган належно виконує покладені на нього обов`язки та правильно застосовує норми пенсійного законодавства.

З огляду на вказане просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення з цим позовом до суду з позовними вимогами, що стосуються періоду із 01 березня 2021 року по 16 грудня 2025 року, та поновити його в цій частині.

Постановляючи цю ухвалу, суд зазначає таке.

За загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення визнаються ті обставини, наявність яких є об`єктивно непереборною та які не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.

Саме позивач повинен детально обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду та надати суду належні і достатні докази на їх підтвердження.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини враховує таке: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Стосовно доводів позивача про те, що про порушення свого права на належні перерахунок та індексацію пенсії за 2021-2025 роки він дізнався лише після отримання листа відповідача від 05 лютого 2026 року, яким йому було відмовлено у проведенні відповідних перерахунку та індексації пенсії суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на перерахунок пенсії і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в такому разі.

Покликання позивача на те, що до моменту отримання листа відповідача від 05 лютого 2026 року він був впевнений та не мав сумнівів, що пенсійний орган належно виконує покладені на нього обов`язки та правильно застосовує норми пенсійного законодавства, суд оцінює критично, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 21 жовтня 2025 року у справі № 460/10097/24.

Отже, ураховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом ним не зазначено, суд доходить висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 123 КАС України та повернення позовної заяви у частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2021 року по 16 грудня 2025 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, наведені у заяві від 07 липня 2026 року про поновлення строку звернення до суду, є неповажними, то суд повертає позивачу позовну заяву у частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2021 року по 16 грудня 2025 року.

Керуючись ст.ст.122, 123, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, які наведені у заяві від 07 липня 2026 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії повернути в частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2021 року по 16 грудня 2025 року.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 20 липня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна