Рішення № 138333782, 20.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6753/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що вона є матір`ю померлого військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 . Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом №16/в від 30.08.2024 року, позивачці відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю сина через те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Позивачка зазначає, що причиною смерті сина є гостра коронарна недостатність та вважає недостовірними висновки судово-медичної експертизи щодо виявлення у крові померлого етилового спирту в концентрації 1,6 проміле. З цих підстав просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України №16/в від 30.08.2024 року про відмову у виплаті їй одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про її виплату з урахуванням висновків повторної (комісійної) судово-медичної експертизи та токсикологічної експертизи, яку просила призначити ухвалою суду у разі ненадання додаткових доказів (без ексгумації тіла).

Ухвалою судді від 17.10.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згодом позивачка подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України №16/в від 30.08.2024 року про відмову у виплаті їй одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України у порядку та розмірах, визначених статтею 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 5 Порядку виплати допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року, прийняти рішення про призначення, нарахування та виплату їй одноразової грошової допомоги у повному обсязі, як особі з кола, визначеного пунктом 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (з урахуванням розподілу часток за статтею 16-3 цього Закону, якщо є інші одержувачі).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження у крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,6 проміле. Позивачці відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до статті 172-20 КУпАП та статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій наполягала на задоволенні позову. Доводила, що сам факт наявності алкоголю у крові померлого не може бути підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки смерть не є наслідком алкогольного сп`яніння. Це підтверджується постановою ВЛК, згідно з якою захворювання ОСОБА_2 , яке призвело до його смерті, та причина смерті пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідач правом подання заперечень не скористався.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від шлюбу мають спільну доньку - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Цей шлюб розірвано 22.08.2008 року.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а його матір`ю є ОСОБА_6 .

На підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" ОСОБА_2 31.05.2022 року був призваний на військову службу по мобілізації та проходив її у складі військової частини НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Комишуваха Запорізького району Запорізької області.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №267 від 17.10.2022 року причиною смерті ОСОБА_2 стала гостра коронарна недостатність.

Згідно з висновком експерта комунальної установи "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" Запорізької обласної ради №267 від 30.11.2022 року смерть ОСОБА_2 настала від гострої коронарної недостатності. При судово-медичному дослідженні крові трупа виявлений етиловий спирт в концентрації 1,6 проміле. У живих осіб зазначена концентрація етилового спирту в крові, зазвичай, викликає алкогольне сп`яніння середнього ступеню.

Актовий запис про смерть ОСОБА_2 складений 15.11.2022 року.

Комісія військової частини НОМЕР_2 , призначена наказом командира військової частини НОМЕР_2 №1879 від 24.08.2023 року, провела розслідування нещасного випадку, який стався 16.10.2022 року близько 07:00 год. з оператором керованих ракет 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_2 в с. Комишуваха Запорізького району Запорізької області, визнала його таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, та склала акти форми НВ-2 і НВ-3, які затверджені 06.09.2023 року. За висновками розслідування смерть солдата ОСОБА_2 настала внаслідок гострої коронарної недостатності.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №255 від 12.09.2023 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини у зв`язку зі смертю. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Документи направлені до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Цим наказом зокрема наказано виплатити додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 в розмірі 100000 грн. в розрахунку за місяць за період з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року.

У лютому 2024 року 11 Регіональна військово-лікарська комісія прийняла постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), оформлену протоколом №407 від 02.02.2024 року. Установила, що захворювання солдата ОСОБА_2 , що послужило його смертю, гостра коронарна недостатність, одержане ним під час проходження військової служби. Постановила - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Позивачка у лютому 2024 року звернулася до сьомого відділу Кропивницького районного ТЦКСП (с. Устинівка) із заявою від 26.02.2024 року про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_2 .

Отримавши вказану заяву, районний ТЦКСП направив її за належністю до

ІНФОРМАЦІЯ_6 склав висновок №3098 від 08.03.2024 року щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги матері солдата ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , згідно з яким вона не має права на одержання грошової допомоги (в крові виявлено етиловий спирт (1,6 проміле)).

У квітні 2024 року громадянка ОСОБА_6 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою від 10.04.2024 року про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю солдата ОСОБА_2 , як такій, що є матір`ю їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 .

Отримавши вказані заяви, районний ТЦКСП направив їх за належністю до

ІНФОРМАЦІЯ_6 склав висновок №6624 від 16.05.2024 року щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги сину солдата ОСОБА_2 . ОСОБА_5 , згідно з яким він не має права на одержання грошової допомоги (в крові виявлено етиловий спирт (1,6 проміле)). У висновку зазначено, що у ОСОБА_2 є неповнолітня донька ОСОБА_4 .

Вказані висновки щодо матері та сина ОСОБА_2 разом з іншими документами ІНФОРМАЦІЯ_8 направив до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для розгляду.

На засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 30.08.2024 року розглянуто подані документи та прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги матері та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_2 . Комісія вказала, що відповідно до витягу з наказу про результати розслідування військової частини НОМЕР_2 №20 від 09.09.2023 року смерть ОСОБА_2 настала у місці тимчасової дислокації підрозділу. Згідно з висновком експерта Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи №267 від 30.11.2022 року під час проведення судово-токсикологічного дослідження крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,6%. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військових частин у стані алкогольного сп`яніння, або виконання них обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. (пункт 3 протоколу №16-в від 30.08.2024 року).

Позивачка стверджує, що про це рішення та про порушення своїх прав вона дізналася лише 29.09.2025 року, коли отримала його копію у сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Не погоджуючись із таким рішенням, 01.10.2025 року вона звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач у ході розгляду справи не посилався на пропуск позивачкою строку звернення до адміністративного суду, не надав доказів направлення/вручення позивачці спірного рішення і не довів, що про це рішення позивачці було відомо раніше вказаної нею дати.

Суд витребував від ІНФОРМАЦІЯ_9 пояснення та відповідні докази щодо повідомлення ОСОБА_1 про спірне рішення. Цей суб`єкт владних повноважень надав пояснення, у яких вказав, що представник Кропивницького районного ТЦКСП повідомляв ОСОБА_1 про рішення комісії Міноборони у телефонному режимі. Однак жодних доказів цього до суду не надав.

Відтак, суд доходить висновку, що позов подано до суду у межах шестимісячного строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (надалі - Закон №2011-XII) на дату смерті ОСОБА_2 містив такі норми:

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

1. Дія цього Закону поширюється на:

2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

2. Дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Стаття 16. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві

1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Стаття 16-2. Розмір одноразової грошової допомоги

1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

3. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16-3. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги

1. Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

6. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

8. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

9. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16-4. Підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються

1. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975), який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

1. Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

2. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

3. Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

4. Одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби.

10. Міноборони, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органи державної влади, військові формування та правоохоронні органи, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами, розвідувальний орган Міноборони, Служба зовнішньої розвідки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, орган управління Держспецтрансслужби, головний орган військового управління Національної гвардії, органи військового управління оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії, військові частини Національної гвардії безоплатно в порядку електронної інформаційної взаємодії отримують необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, зокрема з Єдиного державного демографічного реєстру (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, громадянство, стать, унікальний номер запису в реєстрі, реєстраційний номер облікової картки, місце проживання, назва та вид документа, номер документа, дата видачі, строк дії документа, орган видачі), Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

20. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

У разі подання заяви в паперовій формі до неї додаються копії документів разом з оригіналами (для посвідчення цих копій), а у разі подання заяви засобами електронної пошти заява та копії документів подаються з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

До заяви додаються завірені копії:

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

висновку судово-медичної експертизи за результатами токсикологічного дослідження про неперебування/перебування загиблої (померлої) особи в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або документа, виданого закладами судово-медичної експертизи, органами Національної поліції та/або закладом охорони здоров`я, в якому настала смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, що таке дослідження не здійснювалося; ...

витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги особи, яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби, подають уповноваженому органові заяву про виплату одноразової грошової допомоги, документи, копії документів, зазначених в абзацах четвертому - двадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.

22. Призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

23. Керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.

Строки подання рішення розпорядника бюджетних коштів уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги, а також строки видання наказу про виплату уповноваженим органом одноразової грошової допомоги встановлюються міністерствами та державними органами.

Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів.

25. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

29. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

31. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Порядком, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

32. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Порядком, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (надалі - Положення №530).

Цим Положенням визначається зокрема порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

У Розділі ІV Положення №530 наведений такий порядок оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги:

4.5. За рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (зі змінами) (далі - Порядок виплати допомоги).

4.6. Право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого).

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З метою визначення причинного зв`язку загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста командиром військової частини, де проходив службу (збори) військовослужбовець, військовозобов`язаний чи резервіст, здійснюються такі заходи:

на розгляд штатної військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яка приймає постанову про причинний зв`язок загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, надсилаються копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (висновок ВЛК про причинний зв`язок загибелі (смерті) військовослужбовця, лікарське свідоцтво про смерть, акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком командира військової частини або Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи документи правоохоронних органів за результатами перевірки обставин смерті).

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП.

Обласні ТЦКСП для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) подають у Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України такі документи:

- висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (додаток 9);

- заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 10);

- копію свідоцтва про смерть військовослужбовця;

- витяг з наказу про виключення особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зі списків особового складу військової частини;

- копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Такими документами можуть бути копія акта про нещасний випадок військової частини або Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, витяги з документів правоохоронних органів за результатами перевірки обставин смерті (поранення, контузії, каліцтва, травми), матеріали службового розслідування, судове рішення, інші медичні або військово-облікові документи;

- копія постанови штатної ВЛК про встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- витяг з послужного списку особової справи (облікової картки) про склад сім`ї особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

- копію свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

- копію свідоцтва про народження особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ,- для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблої (померлої) особи;

- рішення районної, районної у місті Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки чи піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста) - для виплати одноразової грошової допомоги утриманцям загиблого (померлого);

- рішення суду або нотаріально посвідчений правочин, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

- копії документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

- копію документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Одноразова грошова допомога виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її одержання. У разі відмови якоїсь з осіб від одержання одноразової грошової допомоги або якщо одна з осіб у трирічний строк не реалізувала своє право на одержання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її одержання. Особам, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, які мають право на допомогу. Заява про відмову має бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах восьмому - двадцять першому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

4.9. Висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.

Якщо документи, необхідні для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, відсутні, уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, надають заявникам допомогу в їх розшуку.

У разі наявності технічних можливостей документи, необхідні для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, можуть подаватися уповноваженими органами через систему електронного документообігу з дотриманням встановлених вимог.

Отримані документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони і Генерального штабу відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка в своїй діяльності керується наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2016 року № 564 "Про затвердження Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2016 року за № 1497/29627.

4.11. Уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у 15-денний строк з дня його одержання.

4.13. Зразки документів, які оформлюються для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктами 4.6, 4.7 цього розділу, наведені в додатках 9 - 16 до цього Положення.

Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 року №564 затверджено Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке містить зокрема такі норми:

II. Основні завдання та функції Комісії

1. Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

3. Комісія має право:

надавати інформацію за запитами Міжвідомчої комісії, утвореної Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, стосовно осіб, яким призначено або відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, а також органам, уповноваженим виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до законів України, крім Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і "Про військовий обов`язок і військову службу";

подавати запити на отримання інформації до державних органів стосовно виплати або невиплати одноразової грошової допомоги та з питань, які впливають на призначення такої допомоги.

Для прийняття обґрунтованого рішення до Комісії додатково подають:

довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, форма якої наведена у додатку 1 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

копії посвідчень члена сім`ї загиблого, форма якого наведена у додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" для сімей загиблих (померлих) ветерана війни (за наявності);

витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (за наявності):

про державну реєстрацію народження дитини;

про державну реєстрацію смерті;

документи, що підтверджують участь військовослужбовця в бойових діях, перелік яких визначено Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 травня 2015 року № 200, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2015 року за N 531/26976 (за наявності);

документ, який підтверджує, що заявник не скористався правом на одержання одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, встановлених іншими нормативно-правовими актами (за наявності).

4. Комісія відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги у разі, якщо встановлено, що загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

III. Організація роботи Комісії

1. Комісія приймає рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі документів, визначених Порядком та Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071, та інших нормативно-правових актів.

2. Формою роботи Комісії є засідання.

7. Рішення Комісії приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні.

10. Результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.

11. Рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів.

12. Рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Суд зазначає, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - ОГД) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із Законом №2011-XII мають право на її отримання, у разі, якщо смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби або настала внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з проходженням військової служби.

Порядок призначення і виплати ОГД визначає Кабінет Міністрів України, який затвердив Порядок №975.

Відповідно до статті 16-3 Закону №2011-XII та Порядку №975 реалізація права на отримання ОГД здійснюється шляхом звернення отримувача (члена сім`ї/утриманця військовослужбовця) з відповідною заявою про виплату ОГД та необхідними документами і така заява може бути подана протягом трьох років з дня виникнення такого права.

Призначення і виплата ОГД сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця Збройних Сил України здійснюється Міноборони, як розпорядником бюджетних коштів.

Рішення про призначення ОГД або про відмову у призначенні ОГД, або в окремих випадках - про повернення документів на доопрацювання, приймає виключно комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Згідно зі статтею 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата ОГД не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або у разі навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Встановлений пунктом 20 Порядку №975 обов`язок члена сім`ї / утриманця загиблого (померлого) військовослужбовця подати необхідний перелік документів при зверненні за призначенням ОГД є обов`язковою умовою для призначення такої допомоги і ґрунтується на необхідності перевірки уповноваженим органом відсутності обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII (зокрема, коли смерть є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких члени сім`ї/утриманці померлого позбавляються права на отримання ОГД.

Відомості, які зазначені, зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та інші документи, що свідчать про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату ОГД, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати ОГД, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII.

При цьому передбачене підпунктом "б" частини 1 статті 16-4 Закону №2011-XII та пунктом 29 Порядку №975 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги пов`язане не з формальним встановленням стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння у військовослужбовця, а з доведеністю того, що смерть настала саме як наслідок поведінки особи у такому стані.

Тому для застосування зазначених положень вирішальне значення має встановлення об`єктивного причинно-наслідкового зв`язку між станом сп`яніння, поведінкою військовослужбовця та настанням смерті, що повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Сам по собі факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння на момент смерті без встановлення причинно-наслідкового зв`язку між таким станом, конкретними діями особи та настанням смерті не є достатньою та самостійною підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Інше тлумачення означало б розширення встановлених законом обмежень права на соціальний захист членів сім`ї військовослужбовця та суперечило б принципу правової визначеності.

Суд установив, що позивачка є матір`ю військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 через гостру коронарну недостатність. Згідно з постановою ВЛК це захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, пов`язані з проходженням військової служби (протокол 11 Регіональної ВЛК №407 від 02.02.2024 року).

Позивачка належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання ОГД, визначеного статтею 16-1 Закону №2011-XII.

Відповідно до частини 8 статті 16-3 Закону №2011-XII, пункту 3 Порядку №975 позивачка мала можливість реалізувати право на отримання ОГД протягом трьох років з дати смерті військовослужбовця, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивачка у встановлений строк, а саме 26.02.2024 року, звернулася до ТЦКСП із заявою про виплату їй ОГД у зв`язку із смертю сина.

Комісія Міністерства оборони України прийняла протокольне рішення (пункт 3 протоколу №16/в від 30.08.2024 року), яким відмовила у призначенні ОГД позивачці та іншому члену сім`ї (сину) ОСОБА_2 , пославшись на наявність підстав, за якими згідно зі статтею 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата ОГД не здійснюється. Підставою для прийняття комісією рішення про відмову у виплаті ОГД слугував висновок експерта про те, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,6%.

Суд вважає, що таке рішення ґрунтується на помилковому тлумаченні положень статті 16-4 Закону №2011-XII та фактично зводиться до ототожнення самого факту перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння з наявністю передбачених законом підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Верховний Суд розглядав справу №280/1655/25 у подібних правовідносинах та у постанові від 15.05.2026 року сформулював такі правові висновки:

73. Відповідно до підпункту "б" частини 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII та пункту 29 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються у разі, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

74. Верховний Суд вважає, що положення статті 16-4 Закону №2011-XII та пункту 29 Порядку №975 слід застосовувати з урахуванням того, що одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною виплатою членам сім`ї загиблого або померлого військовослужбовця, а тому обмеження права на її отримання мають тлумачитися не розширено, а відповідно до їхньої мети та за умови встановлення всіх юридично значущих обставин. Сам факт виявлення в організмі військовослужбовця етилового спирту не є самостійною та автоматичною підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

75. Юридичне значення для вирішення спору має не сам стан алкогольного сп`яніння, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між таким станом, конкретними діями самого військовослужбовця та настанням його смерті. Такий причинний зв`язок не може презюмуватися лише з огляду на показник концентрації алкоголю в крові або інших біологічних рідинах на момент смерті, оскільки останній має бути встановлений на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів у їх сукупності.

76. Саме з урахуванням наведеного Суд застосовує статтю 16-4 Закону №2011-XII у взаємозв`язку із загальними положеннями статті 16 цього Закону та виходить з того, що відмова у призначенні одноразової грошової допомоги є правомірною лише тоді, коли компетентним органом встановлено, що смерть військовослужбовця перебуває у прямому причинному зв`язку з його діями у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або з безпосереднім медичним впливом такого стану на організм.

77. Таким чином, Суд вказує, що передбачене статтею 16-4 Закону №2011-XII та пунктом 29 Порядку №975 обмеження може застосовуватися у двох видах фактичних обставин. Перший випадок стосується ситуацій, коли смерть настала внаслідок активних дій (поведінки) самого військовослужбовця у стані сп`яніння, зокрема самовільного залишення місця служби, вчинення небезпечних дій під впливом алкоголю або іншої поведінки, яка у причинному зв`язку призвела до смерті. У такому разі необхідно встановити факт перебування особи у стані сп`яніння, конкретні дії, вчинені у такому стані, та причинний зв`язок між цими діями і смертю.

78. Другий випадок охоплює ситуації, коли смерть є безпосереднім наслідком алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або патологічного стану, прямо зумовленого таким впливом на організм, зокрема гострого алкогольного або наркотичного отруєння, алкогольної коми або інших безпосередніх медичних наслідків вживання відповідних речовин. Для відмови у призначенні допомоги у такому разі має бути підтверджено належними та допустимими доказами, що саме вживання відповідних речовин чи наслідки зазначених дій стали безпосередньою медичною причиною смерті.

79. Водночас у випадках, коли смерть військовослужбовця настала внаслідок протиправних дій іншої особи, порушення іншою особою правил поводження зі зброєю, пострілу іншого військовослужбовця, бойового ураження в зоні бойових дій або інших незалежних від самого військовослужбовця обставин, то сам по собі факт перебування загиблого у стані сп`яніння не є достатнім для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. У такому разі необхідним є доведення Міністерством оборони України того, що саме поведінка загиблого перебувала у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті та була її юридично значущою причиною, а не лише супутньою обставиною відповідної події.

80. При цьому наявність у Збройних Силах України особливого режиму військової дисципліни та заборона вживання алкоголю під час проходження військової служби не усувають необхідності застосування саме тих юридичних критеріїв, які визначені статтею 16-4 Закону № 2011-XII. Порушення військової дисципліни, пов`язане з уживанням алкоголю або інших речовин, може бути підставою для відмови лише тоді, коли воно перебуває у причинному зв`язку зі смертю військовослужбовця. Такий підхід забезпечує баланс між дотриманням вимог військової дисципліни та недопущенням позбавлення членів сім`ї загиблого соціальної гарантії лише на підставі формального встановлення наявності алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі без доведення їх причинного зв`язку зі смертю.

81. Зазначений підхід ґрунтується на принципі справедливості, який у цій категорії спорів вимагає розмежування різних за своєю природою випадків смерті військовослужбовця. Смерть під час виконання військового обов`язку, внаслідок захворювання, пов`язаного зі службою, або протиправних дій іншої особи не може прирівнюватися до смерті, що настала внаслідок власної поведінки військовослужбовця у стані сп`яніння. Водночас висновок про те, що смерть стала наслідком такої поведінки, має ґрунтуватися не на суб`єктивній оцінці особи загиблого, а виключно на правовій оцінці належних і допустимих доказів.

83. В цьому контексті Верховний Суд застосовує положення статті 77 КАС України з урахуванням того, що у спорах про правомірність відмови у призначенні одноразової грошової допомоги обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається на суб`єкта владних повноважень. Якщо Міністерство оборони України посилається на статтю 16-4 Закону № 2011-XII як на підставу для відмови, саме цей орган має довести наявність усіх обставин, які утворюють відповідну підставу для відмови залежно від її фактичної підстави: у разі посилання на активні дії військовослужбовця у стані сп`яніння - стан сп`яніння, конкретні дії військовослужбовця у такому стані, юридичну значущість цих дій для настання смерті та причинний зв`язок між такими діями і смертю; у разі посилання на стан алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або спричинений ним патологічний стан як безпосередню медичну причину смерті - факт відповідного стану та прямий медичний причинний зв`язок між ним і смертю.

84. Водночас такий підхід не означає покладення на Міністерство оборони України безумовного обов`язку самостійно витребовувати документи, які заявник зобов`язаний подати для розгляду питання про призначення допомоги. Неподання необхідних документів може мати процесуальне значення для розгляду заяви, однак у разі прийняття рішення саме про відмову з підстав, передбачених статтею 16-4 Закону №2011-XII, суб`єкт владних повноважень повинен довести правомірність висновку про наявність відповідного виключення.

85. Наведений розподіл обов`язку доказування зумовлює необхідність оцінки не окремих доказів ізольовано, а всієї сукупності наявних доказів, які підтверджують або спростовують наявність причинного зв`язку між станом сп`яніння та смертю військовослужбовця. Саме тому висновок судово-медичної експертизи про концентрацію етилового спирту в крові або інших біологічних матеріалах є важливим доказом, однак сам по собі не є достатнім для твердження про наявність підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, якщо з нього або з інших доказів у сукупності не вбачається причинний зв`язок між станом сп`яніння, діями військовослужбовця або прямою медичною причиною смерті та фактом настання смерті.

86. Наведене узгоджується також із принципами адміністративної процедури, закріпленими у Законі України "Про адміністративну процедуру". Відповідно до частин першої та другої статті 8 цього Закону адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи, а також враховує всі обставини, що мають значення для її вирішення. Згідно з частиною першою статті 15 цього Закону дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи, а відповідно до частини першої статті 16 Закону адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи.

87. Такий висновок підлягає оцінці у взаємозв`язку з іншими доказами, зокрема лікарським свідоцтвом про смерть, висновком ВЛК, актом службового або спеціального розслідування, наказом командира військової частини, матеріалами кримінального провадження, вироком суду або постановою про закриття кримінального провадження, показаннями свідків, обставинами виконання службового завдання та характером поведінки самого військовослужбовця.

88. Саме необхідність комплексної оцінки таких доказів зумовлює підвищені вимоги до мотивування рішення комісії Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених статтею 16-4 Закону № 2011-XII. У такому рішенні має бути зазначено не лише факт виявлення алкоголю або посилання на висновок експерта, а й: які саме дії вчинив військовослужбовець; якими доказами це підтверджено; як саме ці дії спричинили смерть; чому інші встановлені причини смерті не спростовують причинного зв`язку між діями військовослужбовця та його смертю; чому смерть не є наслідком дій іншої особи, бойового ураження, нещасного випадку або іншого зовнішнього фактора. У випадку, коли відмова ґрунтується на твердженні про те, що алкогольне, наркотичне чи токсичне сп`яніння або його наслідки були безпосередньою медичною причиною смерті, рішення має містити посилання на конкретні медичні документи, які підтверджують такий прямий причинний зв`язок, та пояснення, чому встановлена медична причина смерті не є наслідком захворювання, поранення, бойового ураження або дій іншої особи.

89. Документи про причини та обставини смерті (акти службового або спеціального розслідування, довідки про обставини травми чи смерті, накази командирів, постанови ВЛК, матеріали кримінального провадження, вироки суду, постанови про закриття кримінального провадження, висновки судово-медичних експертиз тощо) мають містити інформацію, достатню для перевірки наявності або відсутності підстав, передбачених статтею 16-4 Закону №2011-XII, і давати змогу встановити не лише медичний стан військовослужбовця, а й фактичний механізм події.

91. Таким чином, у спорах щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого або померлого військовослужбовця за наявності алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі військовослужбовця сам факт їх виявлення не є достатньою підставою для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги. Підставою для відмови за умови належного доказування може бути лише:

доведена сукупність таких обставин: перебування військовослужбовця у стані сп`яніння, вчинення ним у такому стані конкретних юридично значущих дій та причинний зв`язок між цими діями і смертю;

доведений прямий медичний причинний зв`язок між алкогольним, наркотичним або токсичним сп`янінням та його безпосередніми наслідками і смертю.

Разом з тим смерть військовослужбовця, яка настала під час виконання військового обов`язку, внаслідок бойового ураження, захворювання, пов`язаного зі службою, або протиправних дій іншої особи, не може вважатися такою, що підпадає під обмеження статті 16-4 Закону № 2011-XII лише з огляду на виявлення алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі загиблого.

96. Верховний Суд зазначає, що у спорах щодо призначення одноразової грошової допомоги необхідно розмежовувати дві групи юридичних обставин: по-перше, наявність передбаченого законом зв`язку смерті військовослужбовця з проходженням військової служби; по-друге, наявність або відсутність передбачених статтею 16-4 Закону № 2011-XII виключень із права на допомогу. Відсутність такого зв`язку є самостійною підставою для відмови, відмінною від підстав, визначених статтею 16-4 Закону №2011-XII. Якщо ж зв`язок зі службою встановлено, компетентний орган зобов`язаний перевірити відсутність передбачених законом виключень, які, однак, не можуть застосовуватися формально або розширено.

97. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що у випадках, коли суд встановив протиправність відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, спосіб судового захисту має залежати від повноти встановлених обставин та меж дискреційних повноважень Міністерства оборони України. Якщо всі юридичні передумови для призначення допомоги підтверджені, а підстави для відмови відсутні, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень призначити та виплатити допомогу. Якщо ж для ухвалення рішення необхідна додаткова оцінка документів, належним способом захисту є скасування протиправного рішення та зобов`язання повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду.

У спірних правовідносинах висновком судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_2 , який за життя страждав на хронічну ішемічну хворобу серця, визначено гостру коронарну недостатність, а постановою військово-лікарської комісії встановлено зв`язок захворювання, яке призвело до смерті, з проходженням військової служби.

Водночас матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що смерть ОСОБА_2 настала саме внаслідок його дій у стані алкогольного сп`яніння або внаслідок безпосереднього патологічного впливу алкоголю на організм. Сам по собі факт виявлення етилового спирту у концентрації 1,6 проміле без встановлення конкретного механізму настання смерті, причинного зв`язку між поведінкою військовослужбовця у стані сп`яніння та смертю або висновку про те, що саме алкогольне сп`яніння було безпосередньою медичною причиною смерті, не може вважатися достатньою підставою для застосування обмеження, передбаченого пунктом "б" частини 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII.

Також відповідач не довів наявність обставин, передбачених пунктом "а" частини 1 статті 16-4 Закону №2011-XII, оскільки не встановив факту вчинення військовослужбовцем адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст.172-20 КУпАП, та його причинно-наслідкового зв`язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання, а не наслідки будь-якого адміністративного правопорушення.

Отже, спірне рішення комісії Міністерства оборони України, оформлене пунктом 3 протоколу №16/в від 30.08.2024 року, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є протиправним та його належить скасувати в частині, що стосується позивачки ОСОБА_1 .

За правилами частин 3, 4 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає, що порушене право позивачки слід захистити, зобов`язавши відповідача повторно розглянути питання про призначення їй одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення.

При повторному розгляді заяви Міністерство оборони України зобов`язане врахувати правову оцінку суду щодо застосування пунктів "а", "б" частини 1 статті 16-4 Закону №2011-XII, надати оцінку поданим документам та іншим обставинам, що підлягають перевірці під час вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, і прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, здійснені позивачкою витрати на оплату судового збору слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 262, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 протокольного рішення №16/в від 30.08.2024 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ